Нові підходи до забезпечення й управління якістю освіти в освітньому закладі

 Нові підходи до забезпечення й управління якістю освіти в

КЗО «Межівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2» МСР»

   Під новими підходами до забезпечення й управління якістю освіти ми розуміємо сукупність взаємопов'язаних процесів, що дозволяють здійснювати ту чи іншу освітню діяльність і досягати тих чи інших результатів. Нові підходи вимагають нових організаційних умов для забезпечення і управління якістю освіти:
1) Наявність висококваліфікованого педагогічного складу з внутрішньою потребою до саморозвитку, поліпшення умов праці і її результатів.
2) Організація освітнього процесу з урахуванням індивідуальних запитів учнів. Використання в організації освітнього процесу сучасних технологій, форм, методів, прийомів навчання, що дозволяють формувати ключові компетентності на вимогу сьогоднішнього дня.
3) Наявність матеріально-технічного та методичного забезпечення, що дозволяє організовувати освітній процес на рівні, відповідному сучасним освітнім стандартам.
4) Використання в освітньому процесі освітніх програм і навчально-методичних комплексів, що дозволяють виконувати державні освітні стандарти.
5) Наявність адміністративної команди, що володіє програмово-цільовими і проектними методами управління освітньою установою.
6) Наявність системи моніторингу якості освіти в загальноосвітньому закладі. Функціонування системи забезпечення й управління якістю освіти в загальноосвітньому закладі, що підпорядковується наступним принципам:
7) орієнтація на вимоги користувачів. Школа підтримує відносини з замовниками як із зовнішніми (соціум), так і з внутрішніми (батьки), з метою забезпечення обміну інформацією та виконання їх вимог, врахування потреб системи освіти; стимулювання педагогічних працівників до підвищення професійної компетентності і поліпшення результатів своєї праці; облік потенціалу учнів при організації освітнього процесу та оцінці його результатів.

Процедура оцінки якості освітніх досягнень

Процедура	Інструментарій
Освітні досягнення
Поточна атестація	Різні види перевірочних робіт (як письмових, так і усних), які проводяться безпосередньо в навчальний час для оцінки рівня засвоєння навчального матеріалу
Проміжна атестація	Тип випробування (письмовий або усний), який дозволяє оцінити рівень засвоєння учнями концептуального засвоєння курсу, а також всього обсягу знань, умінь, навичок і здібностей самостійного його використовування
Адміністративна атестація	Різні види контрольних робіт (як письмових, так і усних), які проводяться в навчальний час для оцінювання будь-якого параметра навчальних досягнень учня Підсумкова атестація випускників 9 класу в новій формі та ЗНО для випускників 11 класу
Підсумкова атестація	Підсумкова атестації випускників 9 класів в новій формі та ЗНО для випускників 11 класу
Предметні олімпіади, науково-практичні конференції, творчі конкурси;	Моніторинг
Ключові компетенції
Тестування	Тест
Портфоліо	Спостереження, фіксація даних, аналіз, рефлексія (саморефлексія)

Об’єкт оцінки системи якості освіти

Об’ект	Критерій	Показник
Якість освіченості учня	1. Рівень здоров'я і здорового способу життя 2. Рівень морального, і духовного   виховання особистості; 3. Рівень розвитку, готовність до продовження освіти і праці в ринкових умовах, оволодіння ключовими компетенціями; 4. Рівень навченості 5. Рівень володіння творчою діяльністю	- володіє знаннями з організації ЗСЖ; - має високий рівень моральності і загальної вихованості; - здатний вирішувати нестандартні завдання; - успішне професійне самовизначення і подальша соціалізація; - має досягнення творчого характеру (олімпіади, конкурси, фестивалі
Якість діяльності адміністра-тивного працівника	1. Компетентність          2. Відповідальність    3. Мобільність   4. Відкритість, активність	- знання нормативно-правової бази; - добре володіння прийомами збору і обробки інформації для оцінки якості; - своєчасне надання діагностичних та аналітичних матеріалів, довідок; - якісне виконання посадових обов'язків; - вміння приймати необхідні управлінські рішення; - працює в інноваційному режимі.
Якість діяльності педагога	1. Відкритість       2. Професіоналізм                             3. Інформаційна грамотність         4. Авторитет	- бере активну участь в інноваційній діяльності ЗНЗ; - бере участь в дисемінації передового педагогічного досвіду; - має високий відсоток якості успішності (не нижче 60%); - має високі показники якості навченості; - учні-учасники і переможці предметних олімпіад; - має високі результати на науково-практичної конференції, інтелектуальних турнірах, конкурсах; - бере участь в конкурсах професійної майстерності; - займається науково-дослідної діяльністю; - бере участь в соціально значущих проектах і громадських заходах; - реалізує додаткові освітні послуги; - на високому рівні проводить позакласні заходи, предметні тижні; - факультативи, індивідуальні години; - використовує в професійній діяльності інформаційно-комунікаційні технології; - має високий рейтинг в шкільному співтоваристві і у батьківської громадськості
Якість організації  освітнього процесу	Відповідність вимогам сучасних освітніх стандартів	- використання сучасних освітніх технологій; - використання активних форм, методів, прийомів навчання; - використання сучасних форм організації освітнього процесу.
Матеріально- технічне забезпечення	Відповідність вимогам сучасних освітніх стандартів	-наявність достатньої к-ті комп'ютерів; - наявність локальної мережі з виходом в Інтернет; - наявність в навчальних приміщеннях обладнання (інтерактивні дошки, мультимедійні проектори,); - відповідність обладнання нормам.
Якість освітніх програм	1. Актуальність    2. Ефективність 3. Доступність	- Відповідність сучасним  освітнім стандартам. - Дозволяє формувати знання і ключові компетенції,   підтверджує їх під час атестаційних процедур. - Наявність НМК.

 
Інфокомунікаційні технології в системі управління якістю освіти
            Застосування ІКТ дозволило підняти якість і культуру управлінської діяльності, створити резерви для роботи в режимі розвитку. Основні фактори, що сприяють підвищенню ефективності освітнього процесу за умови комплексної інформатизації системи освіти:
- оперативність отримання інформації зі структурних підрозділів та навчальних закладів;
- зниження прямих і зворотних потоків інформації;
- оперативне отримання й обробка звітності;
- системне зберігання і оперативне використання нормативної бази, інформації про матеріально-технічній базі, кадровому складі, періодичності проходження педагогічними кадрами курсів підвищення кваліфікації, досвід роботи навчальних закладів, педагогів;
- зниженя витрат часу фахівців на здійснення функцій аналізу, контролю, підготовку поточної інформації;
- використання нових форм надання інформації, нових ІКТ педагогічного та управлінського призначення;
- реалізація системи комп'ютерного супроводу механізму оцінки якості освіти.
            ІКТ в системі управління якістю освіти в умовах впровадження Нового Державного Стандарту освіти.
            Створення і розвиток інформаційного простору в установі як одна з умов підвищення якості освіти, її відповідності актуальним і перспективним потребам особистості, суспільства і держави.
                Питання про якість освіти, яке дає школа, був і залишається актуальним в усі часи. В даний час вже ніхто не заперечує той факт, що використання інформаційних технологій робить помітний вплив на зміст, форми і методи навчання і, відповідно, на якість навчання. а останні роки відбулася корінна зміна ролі і місця персональних комп'ютерів і інформаційних технологій в житті суспільства. Сучасний період розвитку суспільства визначається як етап інформатизації. Інформатизація суспільства передбачає всебічне і масове впровадження методів і засобів збору, аналізу, обробки, передачі, зберігання великих обсягів інформації на базі комп'ютерної техніки, а також різноманітних пристроїв передачі даних, включаючи телекомунікаційні мережі.
                Для розвитку інформаційного суспільства в Україні, необхідні компетентні, відповідальні громадяни, які вміють мислити і діяти самостійно, впевнено володіють сучасними інформаційно-комунікативними технологіями і легко адаптуються до стрімко мінливих інформаційних потоків, здатні вирішувати складні практичні завдання, використовуючи придбаний досвід.
            У цих умовах одним із пріоритетних завдань загальноосвітньої школи стає підвищення якості освіти, в т.ч. на основі розвитку і використання ІКТ, формування інформаційного капіталу особистості. Для цього необхідне створення єдиного освітнього інформаційного простору, що дозволяє сформувати у школяра ІКТ-компетенції, сучасні погляди на життя в умовах загальної доступності інформації, розуміння інноваційних технологій як невід'ємної складової своєму повсякденному житті.
                Людина, яка вміло, ефективно володіє технологіями та інформацією, має інший, новий стиль мислення, принципово інакше підходить до оцінки виникаючих проблем, до організації своєї діяльності. Як показує практика, без нових інформаційних технологій вже неможливо уявити сучасну школу. Тому сьогодні, як ніколи раніше, важливий перехід на якісно новий рівень в підходах до використання комп'ютерної техніки та інформаційних технологій у всіх областях діяльності школи.
            Таким чином, одне із завдань сучасної школи - це формування ІКТ компетентной особистості, здатної застосовувати знання і вміння в практичному житті для успішної соціалізації в сучасному світі. Що таке інформаційні технології? В останні роки термін «інформаційні технології» часто виступає синонімом терміна «комп'ютерні технології», так як всі інформаційні технології в даний час так чи інакше пов'язані із застосуванням комп'ютера. Однак, термін «інформаційні технології» набагато ширше і включає в себе «комп'ютерні технології» в якості складової. При цьому інформаційні технології, засновані на використання сучасних комп'ютерних і мережевих засобів, утворюють термін «Сучасні інформаційні технології».
            Під засобами сучасних інформаційних і комунікаційних технологій розуміються програмні, програмно-апаратні і технічні засоби, а також прилади, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем транслювання інформації, інформаційного обміну, що забезпечують операції зі збору, продукування, накопичення, зберігання, обробки, передачі інформації і можливість доступу до інформаційних ресурсів комп'ютерних мереж (в тому числі глобальних). До засобів сучасних інформаційних і комунікаційних технологій відносяться ЕОМ, ПЕОМ, комплекти термінального обладнання для ЕОМ усіх класів, локальні обчислювальні мережі, пристрої введення-виведення інформації, засоби введення і маніпулювання текстовій та графічної інформацією, кошти архівного зберігання великих обсягів інформації та інше периферійне устаткування сучасних ЕОМ; пристрою для перетворення даних з графічної або звукової форми представлення даних в цифрову і, навпаки; засоби і пристрої маніпулювання аудіовізуальною інформацією (на базі технологій Мультимедіа та «Віртуальна реальність»); системи штучного інтелекту; системи машинної графіки, програмні комплекси (мови програмування, транслятори, компілятори, операційні системи, пакети прикладних програм та ін.) та ін.; сучасні засоби зв'язку, що забезпечують інформаційну взаємодію користувачів як на локальному рівні (наприклад, в рамках однієї організації або декількох організацій), так і глобальному (в рамках всесвітнього інформаційного середовища).
            Що таке інформатизація освіти?
            Інформатизація освіти - це зміна змісту, методів і організаційних форм навчальної роботи у відповідь на вимогу підготовки учнів до життя в інформаційному суспільстві
            Інформатизація освітнього закладу - це процес включення школи в інформаційну інфраструктуру суспільства, освоєння і використання нею в повній мірі інформаційних ресурсів суспільства, тобто перехід школи в нову якість.
            Особливість сучасного етапу полягає в тому, що проблема інформатизації вже не може розглядатися як інструментально-технологічна.
            В поточних умовах, коли активно впроваджуються інформаціоннокоммунікаціонние технології, основним фактором, що визначає якість інформатизації освіти, слід виділити якість використання ІКТ в освітньому процесі школи, яке визначається не стільки наявністю принтерів, комп'ютерів, сканерів в школі, скільки їх реальним системним використанням на всіх щаблях навчально  виховного процесу.
            Для ефективного використання ІКТ в освітньому процесі в рамках Програми інформатизації розроблено стратегію інформатизації освітньої установи, яка включає:
- готовність вчителів до системного використання ІКТ в своїй професійно-педагогічної діяльності;
- наявність відповідних методик і технологій використання інформаційних освітніх ресурсів в навчальному процесі;
- якість інформаційних освітніх ресурсів;
- наявність системи інформаційного забезпечення школи, що включає автоматизацію документообігу, управлінський, соціально-психологічний та освітній моніторинги.
            Інформатизація освітнього закладу – це керований процес, який є комплексним за своєю суттю і являє собою наявність наступних процесів: комп'ютеризацію, медіатизацію, інтелектуалізацію, формування ІКТ-компетентності педагогічного колективу та інтернетизацію.
            Реалізація даної програми дозволить привести у відповідність реально досягнуті результати, підвищити якість освітнього процесу, умов та результатів освіти, забезпечить підвищення статусу школи в соціумі.
 

Завдання Програми

1.  оптимальних умов для оволодіння і впровадження в освітній процес інформаційних технологій. 2. Розвиток матеріально-технічної бази, інформаційних ресурсів загальноосвітнього закладу. 3. Створення ефективної системи управління школою на основі інформатизації. 4. Використання інформаційних технологій для неперервної професійної освіти педагогів та активізації навчального процесу. 5. Забезпечення умов для формування інформаційної культури учнів. 6. Розвиток дистанційних форм навчання. 7. Застосування комп'ютерного моніторингу для проблемного аналізу та своєчасної коригування діяльності педагогічного колективу. 8. Створення умов для взаємодії сім'ї і школи через єдиний інформаційний простір. 9. Оптимізація взаємодії школи з інформаційним простором селища

Очікувані результати Програми та індикатори для оцінки їх досягнення

Реалізація даної програми дозволить привести у відповідність реально досягнуті результати, підвищити якість освітнього процесу, умов і результатів освіти, забезпечить підвищення статусу школи в соціумі.

            Реалізація даної програми дозволить привести у відповідність реально досягнуті результати, підвищити якість освітнього процесу, умов та результатів освіти, забезпечить підвищення статусу школи в соціумі.
Впровадження ІКТ в освітній процес та їх вплив на якість навчання школярів
У століття високих інформаційних технологій  освіта і методика навчання вимагають прискореного впровадження в освітній процес нетрадиційних методів і форм організації навчання, які дозволяють значно активізувати засвоєння навчального матеріалу і мотивувати учнів проводити самостійні дії аналітичного і синтетичного характеру. Даний процес є досить складним і вимагає як від викладача, так і від школяра володіння навичками роботи з электроннообчислювательною технікою та програмними продуктами.
            Підвищення комп'ютерної грамотності учнів, використання в навчальному процесі інформаційних освітніх методів розкриває нові можливості для вдосконалення навчального процесу та пізнавального потенціалу учнів.
            ІКТ дозволяють підвищувати якість знань учнів; удосконалювати методики проведення уроків; забезпечувати диференційований підхід до учнів в освітньому процесі; створювати умови для адаптації школярів у сучасному інформаційному суспільстві.
            Питання застосування ІКТ у навчальному процесі школи вкрай багатостороннє і може вирішуватися в декількох напрямках.
            По-перше, при організації уроків різного типу, в тому числі при виконанні лабораторних і практичних робіт. При цьому в ході занять можуть використовуватися різні форми подачі матеріалу і оцінки контролю знань за допомогою комп'ютера: навчальні програми, електронні підручники, мультимедійні навчальні посібники, електронні видання перевірки знань (тематичні, самостійні і тестові завдання). По-друге, в позакласний час при самостійному вивченні теми; при підготовці реферативних доповідей за допомогою вивчення додаткової літератури; при підготовці науково-дослідних робіт, в рамках якої учні, найчастіше старших класів, освоюють методику планування, організації та проведення наукового дослідження з використанням різноманітних джерел інформації.
            У дослідницькій діяльності учнями широко використовуються методи проектування, моделювання, статистичного аналізу, що дозволяє поглибити кількісний аналіз досліджуваних об'єктів, розширити область одержуваної інформації, інтенсифікувати розрахунки. По-третє, для забезпечення пізнавального дозвілля (використання розвиваючих ігор, електронних енциклопедій, підготовка до проведення ділових ігор і т.д.). Так, яким же повинен бути урок з використанням інформаційних методів?
            Сучасний урок не повинен бути обмежений предметом і діяльністю педагога.
            Уроки із застосуванням ІКТ доцільно класифікувати на групи. Належність уроку до тієї чи іншої групи визначає технічні умови і наявність відповідного програмного забезпечення для його проведення.
1. Уроки демонстраційного типу. Цей тип уроку - один з найпоширеніших в даний час. Для його проведення необхідна наявність предметного кабінету, оснащеного комп'ютером і проектором. На такому уроці інформація, яку демонструє на великому екрані, може бути використана на будь-якому його етапі. Як програмне забезпечення може використовуватися наочність програмних продуктів, що містять великий обсяг фотографій, аудіо- і відеоматеріалів.
            Виграшним елементом уроку із застосуванням ІКТ є використання презентації, яка демонструє строго задану послідовність слайдів, що містять матеріал з певної теми. На екрані можуть з'являтися визначення, формули, схеми, графіки, діаграми, які учні фіксують в зошитах, тоді як викладач встигає за цей час викласти набагато більше навчального матеріалу. При цьому презентація може містити гіпертекст, спрямований на реалізацію максимально швидкого перегляду систематизованої текстової інформації.
            Головне в презентації - це тезово для викладача і наочно для учня. Таким чином, уроки-презентації дають наочне уявлення про дидактичних можливостях проведення уроків на основі нових інформаційних технологій і вирішують одночасно як завдання навчально - методичного забезпечення освітніх програм, так і підвищення кваліфікації вчителів школи.
2. Уроки комп’ютерного тестування. Важливим етапом навчання, який останнім часом входить в життя школи є контроль знань у формі тестування. Тестові завдання рекомендується використовувати для поточного і підсумкового контролю знань, а також при підготовці випускників до єдиного державного іспиту. Зміст питань концентрує пізнавальну діяльність учнів. Тому тестові завдання повинні мати певну доступність, надійність, під якими розуміється достовірність їх результату. При складанні тестових завдань необхідно враховувати наступні вимоги:
- чітке формулювання завдань;
- виключення можливості різного трактування питань, технічна простота
  складання відповіді;
-виконання роботи в найкоротший термін;
-швидка обробка результатів.
            Тестові завдання, пропоновані учневі з уповільненою реакцією, можуть містити підказки, і рівень знань оцінюється відразу.
3. Інтегровані уроки. Інтегровані уроки рекомендується організовувати в кабінеті інформатики. Використовуючи можливості стандартних програм, учні під керівництвом вчителя можуть проводити побудова діаграм, графіків, схем.  Але, якщо викладач не володіє знаннями інформатизації, то можливо спільна діяльність вчителів-предметників та інформатики, аж до організації спільних уроків.
4. Уроки з використанням Internet-технологій. В даний час актуальна організація занять із застосуванням Internet-технологій, що дозволяють в режимі реального часу проводити уроки-конференції, засідання «круглого столу» між школами; розробляти міжнародні проекти за участю представників різних країн; організовувати всеукраїнські та міжнародні конкурси на створення кращого проекту і т.д.
            Звичайно, необхідно зауважити, що не кожна сучасна школа може дозволити використання в навчальному процесі Internet-технології. Але в перспективі на майбутнє викладачам треба орієнтуватися на виконання подібних проектів і бути готовими до їх реалізації. Тобто, рівень кваліфікації педагога не повинен перешкоджати здійсненню такого роду діяльності.
5. Уроки з застосуванням мультимедійний технологій та інтерактивного устаткування. Сучасний мультимедійний урок - це проміжна ланка між традиційним уроком і відкритою освітою. Підвищення ефективності сучасного уроку пов'язано із застосуванням мультимедійних технологій, які мають унікальну можливість підвищувати інформаційну щільність уроку, але вимагають розуміння дидактичної специфіки нових носіїв навчального матеріалу.
            Сучасна інформаційна технологія, може бути реалізована в трьох варіантах:
1) як «проникаюча» - використання комп'ютера і мультимедійних технологій при вивченні окремих тем, для вирішення окремих дидактичних завдань;
2) як основна - найбільш значуща в використовуваної педагогічної технології;
3) як монотехнологія - все навчання, всі види контролю і моніторингу спираються на застосування комп'ютера.
            Проникаюча технологія, що застосовується в класно-урочному навчанні, може дати відчутний ефект лише в тому випадку, коли вчитель має можливість використовувати мультимедійне обладнання на кожному уроці, в будь-якому класі, а не тільки тоді, коли йому вдається домовитися про перенесення цього обладнання в свій кабінет або отримати доступ до комп'ютерного класу.
            Епізодичне звернення до роботи з комп'ютером завжди пов'язане з певним психологічним перенастроюванням учнів і вчителя на роботу в незвичних умовах, значний час будуть віднімати організаційні моменти - ознайомлення з інструкціями, зміни в розкладі завантаження кабінетів.
            Навіть якщо заздалегідь планувати проведення певної кількості годин на комп'ютерному класі логіка змісту навчального матеріалу може прийти в протиріччя з необхідністю «планового» використання мультимедійного обладнання. Мультимедійна технологія уроку передбачає наявність не тільки необхідного обладнання, а й якісного програмного навчального забезпечення, таких ресурсів в розпорядженні вчителя може не виявитися.
            Основні зусилля розробників програмних продуктів спрямовані на розробку навчальних систем, розрахованих на індивідуальне використання в режимі «Репетитор».
            Але навіть ті мультимедійні продукти, які доступні школі на СD-дисках, не мають методичного супроводу. Ще більш складним завданням є отримання з цілісного електронного курсу необхідного фрагмента і підготовка його до застосування на уроці, оскільки неможливо змінювати і доповнювати навчальний матеріал або планувати його за іншою схемою. Щоб зробити значний прорив в практиці навчання на основі мультимедійних технологій, потрібні розробки, які супроводжують процес формування ключових понять, як при індивідуальній, так і при фронтальній роботі, дозволяють активно брати участь учневі в розвитку і застосуванні цих понять.
            Новий поштовх у розвитку отримує метод тематичного занурення. Занурення в мультимедійну середу полягає в тому, що всі уроки обраної теми проходять в комп'ютерному класі з інтерактивною дошкою і припускають використання тематичного мультимедійного комплексу, програмно-апаратного забезпечення і оперативного контролю знань.
            Інтерактивна дошка - це сучасний засіб, який має широкі можливості графічного коментування екранних зображень і застосування «аудіовізуального» діалогу.
            Мультимедійний комплекс передбачає наявність бібліотеки комп'ютерних моделей, що ілюструють основні поняття досліджуваної теми, візуальні динамічні моделі, графіки, діаграми, схеми, креслення, інтерактивні карти і т.д. Звичайно, творчо працюючий вчитель, який має можливість використовувати мультимедійне обладнання буде створювати і власні розробки відеоуроків, починаючи з конспектів та слайдів, закінчуючи flashанімацією і створенням власних сайтів.
            Таким чином, використання ІКТ на уроці дозволяє: активізувати пізнавальну діяльність учнів; забезпечити високу ступінь диференціації навчання при особисто-орієнтованому підході; підвищити обсяг виконуваної роботи на занятті; поліпшити контроль знань; сформувати навички дослідницької діяльності; забезпечити доступ до довідкових матеріалів, електронних бібліотек та інших інформаційних ресурсів і підвищити якість засвоєння школярами навчального матеріалу, що не може позитивно не позначитися на якості всього навчально-виховного процесу.
            Отже, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі дозволяє учням не тільки більш глибоко вивчати шкільні предмети, але і є необхідним елементом формування знань, умінь і навичок. Сьогодні педагог повинен володіти навичками співпраці з учнями на основі інформаційної взаємодії, вміти здійснювати підбір, структурування і оцінювання інформації необхідної для вирішення широкого кола освітніх завдань.
        Вважається, що основною метою інформатизації є підвищення якості освіти через підвищення інформаційної культури всіх учасників навчально-виховного процесу та активне використання ІКТ. Досягнення цієї мети можливо при вирішенні наступних завдань:
1. Створення єдиного інформаційного простору школи.
2. Автоматизація організаційно-розпорядчої діяльності школи.
3. Використання інформаційних технологій для неперервної професійної освіти педагогів та оптимізації навчального процесу.
4. Забезпечення умов для формування інформаційної культури учнів.
5. Створення умов для взаємодії сім'ї і школи через єдиний інформаційний простір школи.
            Вплив нових навчально-методичних матеріалів на вміст і організацію освітнього простору в початковій школі, в якому доведеться жити нашим дітям повинна привести до переосмислення методів і способів навчання. Наші сьогоднішні учні повинні бути готовими успішно інтегруватися в це суспільство і вирішити цю задачу допомагає масове впровадження ІКТ в освітній процес – це, безумовно, важлива і невід'ємна складова сучасного викладання.
            Але їх використання на уроці повинно бути продуманим, доцільним і грамотним. Одним словом, професійним. Всі школи України перейшли на новий Державний освітній стандарт, орієнтований на результати освіти, де розвиток особистості учня на основі засвоєння універсальних навчальних дій (УНД), пізнання і освоєння світу становить мету і основний результат освіти.
            Новий Стандарт передбачає поворот від «знаннєвої» парадигми до «діяльнісної». Тому кожен учитель, методист, керівник сьогодні переосмислює свій педагогічний досвід і намагається відповісти на ключові питання, поставлені Новим Стандартом:
- Як вчити? За допомогою чого вчити?
- Як перевірити досягнення нових освітніх результатів?
- Як розробити освітню робочу програму вчителя?
- Як підготувати вчителя і організувати його методичний супровід?
                В даний час при постановці цілей, завдань функціонування, розвитку нашої освітньої установи, при визначенні стратегії і тактики, розробці тих або інших нормативних документів ми враховуємо не тільки вимоги суспільства, але й соціальний запит батьків. На виході зі школи батьки хочуть, щоб у сучасному житті їх дитина була успішною і вміла:
- ставити мету і досягати її;
- адаптуватися до ситуації; спілкуватися;
- орієнтуватися в навколишньому світі;
- самостійно здобувати і застосовувати знання;
- була моральною людиною і зберігала здоров'я.
            Якими ж ресурсами володіє школа на даний момент?
    Про накопичений досвід застосування ІКТ свідчать публікації наших вчителів з даного питання.  Ефективне використання ІКТ принесло такі результати:
- Школа стає більш відкритою соціальною системою за рахунок реалізації широкої соціокультурної діяльності в селі на основі застосування ІКТ.
- Система управління школою в умовах IT чіткіше реагує на будь-які управлінські рішення через більш високої якості і оперативності прийнятих рішень.
- Традиційна система контролю ефективно доповнюється формами контролю, діагностики, тестування із застосуванням ІКТ-технологій.
- Спостерігається деяка зміна в самій парадигмі освіти.
- Психологічний підхід поступово поступається місцем компетентнісному (система додаткової освіти, проектування, портфоліо).
- Спостерігається зростання самостійних видів діяльності дитини в  освітньо-виховному процес, зростає мотивація і усвідомлене ставлення до навчання за рахунок спеціально створюваних IT-насичених умов.
- Зміна в регламенті роботи школи: зміна функціоналу для всіх педагогічних працівників, які атестуються на будь-які кваліфікаційні категорії з урахуванням їх ІКТ-компетентності.
- З'являються інноваційні підходи в управлінні школою:
- електронний розклад;
- електронний документообіг;
- шкільний сайт;
- шкільна медіатека;
- шкільна локальна мережа;
- електронне тестування;
- on-line підготовка;
- розробка проектів.
     Одним з найбільш важливих документів щодо введення Державного Стандарту освіти є шкільна «Основна освітня програма початкової загальної освіти». При складанні цього документа враховувалися основні вимоги до умов її реалізації. Об'єктами контролю цих вимог є кадри, матеріальна база, окремим критерієм виділені інформаційні ресурси: нові освітньо-методичні матеріали.
    Таким чином, сучасні інформаційно-комунікаційні технології тісно пов'язані з державним освітнім стандартом початкової та загальної освіти.
     По-перше, це інформаційно-освітнє середовище нашої школи, яке включає в себе:
- сукупність технологічних засобів (комп'ютери, інтерактивне обладнання, бази даних, комунікаційні канали, програмні продукти і так далі);
- культурні та організаційні форми інформаційної взаємодії;
- компетентність учасників освітнього процесу в вирішенні освітньо-пізнавальних і професійних завдань із застосуванням інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ);
- службу підтримки застосування ІКТ.
    По-друге, це інформаційне забезпечення реалізації основної освітньої програми початкової та загальної освіти, спрямоване на забезпечення широкого, постійного і стійкого доступу для всіх учасників освітнього процесу до будь-якої інформації, пов'язаної з реалізацією основної освітньої програми, планованими результатами, організацією освітнього процесу і умовами його здійснення.
    І, по-третє, це інформаційне забезпечення введення, яке має бути направлене на підтримку процесу прийняття рішень і ефективної реалізації всіх функцій управління (аналіз, планування, організація, контроль, керівництво).
     Освітня програма школи регламентується державними і регіональними органами управління освітою. Нові підходи ми намагаємося органічно вписувати в освітню програму, не змінюючи її основного змісту кардинальним чином. На сьогодні ж основна наша увага приділяється інформаційному забезпеченню введення Державного Стандарту, яке спрямоване на підтримку процесу прийняття рішень та ефективної реалізації всіх функцій управління (аналіз, планування, організація, контроль, керівництво).
    Вирішення цього питання пов'язане з оперативною обробкою безлічі потоків інформації з різних джерел. Частково в цьому допомагає наявне інтерактивне обладнання для проведення опитувань і збору інформації, а також електронні канали передачі інформації.
    Організація взаємодії з громадськістю та її інформування про підготовку до запровадження і перехід на федеральний державний освітній стандарт початкової загальної освіти, крім як традиційними формами: через засоби масової інформації, батьківські збори тощо, повинно спиратися і на можливості, надані новими інформаційно-комунікаційними технологіями.
     Основна роль в цьому нами відводиться Інтернет-сайту освітнього закладу, на якому є розділ, присвячений новому стандарту початкової загальної освіти. В плануванні важлива роль відводиться складанню графіків, вибудовуванню індивідуальних траєкторій позаурочної діяльності, складанню розкладів і навчальних планів, у тому числі індивідуальних, а також контролю.
     Як приклад, можна привести організацію електронного моніторингу за освітньою ініціативою «Наша Нова школа»:
- кількість годин, відведених на позаурочну діяльність;
- середня кількість годин позаурочної діяльності, відведених на одного учня;
- фінансування позаурочної діяльності та інші.
     Використання комп'ютерних технологій – це не вплив моди, а необхідність, продиктована сьогоднішнім рівнем розвитку освіти.  Використання ІКТ дозволяє в значній мірі оптимізувати процес. Для вирішення озвучених проблем наша школа має в своєму розпорядженні різні електронні ресурси. Часовий простір, що використовувався раніше на виготовлення наочних посібників, так необхідних в роботі, вчитель може використовувати для більш детального розгляду результатів діяльності учнів і більш глибокого осмислення розв'язуваних проблем.
     Вивільняється час для вирішення більш важливих завдань, ніж трудомісткі роботи відповідно: велика частина необхідних для уроків матеріалів, відповідає поурочному плануванню. Система організації та підтримки освітнього процесу: набір матеріалів для початкової школи. Підвищення ефективності навчання проводиться за рахунок більш глибокого розуміння матеріалу, що підтверджується більш глибокими і точними відповідями учнів на запитання вчителя.
    Учень має можливість:
- почути знайомий йому матеріал голосом, що відрізняється від знайомого голосу вчителя (не завжди сприймається однозначно);
- побачити роботу своїх однокласників на великому екрані в барвистому оформленні (а не слухати усні коментарі більш успішних товаришів);
- продемонструвати свої знання по темі, виключаючи демонстрацію поганого почерку (набір тексту на клавіатурі комп'ютера) і т. д. Використання ІКТ дозволяє проводити уроки: на високому естетичному і емоційному рівні (анімація, музика); забезпечує наочність; приваблює велика кількість дидактичного матеріалу; підвищує обсяг виконуваної роботи на уроці в 1,5-2 рази; забезпечує високий ступінь диференціації навчання (індивідуально підійти до учня, застосовуючи різнорівневі завдання).
    Більшість матеріалів складаються з теоретичного і практичного блоку, що дає можливість працювати з ними не тільки під керівництвом вчителя, але і самостійно. Яскраві інтерактивні елементи викликають у дітей молодшого шкільного віку більший інтерес, ніж текстові вправи підручника. А можливість дізнатися результати відразу після виконання роботи дає стимул для вдосконалення своїх знань в даній області.
Практично всі інтерактивні й анімовані об'єкти дозволяють організувати гру на уроці, самостійну роботу учнів, проводити микроисследования на уроці і вдома. Є такі завдання, в яких діти можуть проаналізувати ситуацію, спосіб виконання, зробити висновки на основі отриманих знань та навичок розробити міні-проект.
    Підвищується ІКТ-компетентність вчителя. З'являється можливість формувати в учнів самостійність у навчанні за рахунок наявності великої різноманітності матеріалів і спеціальних завдань. Спостерігається професійний ріст, зростання міжпредметної компетентності. Змінюються запропоновані вчителем форми і способи виконання домашніх завдань.
    У вчителя з'являється можливість використовувати нові форми роботи з учнями на уроках: від іншої організації простору на уроці до перекладу уроку за межі будівлі школи. Збільшився обсяг інформації, використовуваної учителем і учнями, а рівень доступності сприяє зручності її використання. Спостерігається економія ресурсів вчительської праці, автоматизація фрагментів уроку, зміна схеми уроку за рахунок зростання кількості міні - і мікродослідженнь школярів
Затребуваність послуг школи в галузі ІКТ – збільшення кількості звернень від жителів села за консультацією та з проханнями їх навчання комп'ютерної грамотності. Підвищення інтересу дітей до змін у школі – підвищений попит на робочі місця учнів у комп'ютерному класі після уроків, запит на додаткові заняття та ін.
    Як своєрідний результат змін – інтерес сусідніх шкіл і районних до нашої діяльності. Спостерігається зміна ставлення дітей (на думку батьків) до процесу навчання - підвищується інтерес. Забезпечується зайнятість учнів у позаурочний час.
Відбувається більш швидка адаптація випускників у студентському середовищі. Розширюється поле навчальної діяльності за рахунок використання нових інформаційних джерел і можливостей персонального комп'ютера.
    З'являється можливість проведення дослідницької роботи. Підвищується якість знань, рівень грамотності учня. Відбувається економія часу при підготовці до уроку або «перехід від рутинної роботи в творчу, зростає пізнавальний інтерес в рамках досліджуваного предмета і за його межами. Діти стають помічниками вчителя. Підвищується ІКТ-компетентність учнів, увага на уроці. Є можливість самостійно планувати навчання (наприклад, вибір профілю). Використовується можливість самостійного навчання (іноді - без вчителя), можливість використання фрагментів для позаурочної діяльності.
    Нові навчально-методичні матеріали надають величезний вплив на все освітнє середовище школи. Тому, саме тут спостерігається «прорив» у розмаїтті видів діяльностей учнів, появі того, що можна вважати новими результатами освіти: персональний широкий вибір учням занять за інтересами, переважання проектної діяльності та ін
    Таким чином в даний час все більш актуальним в освітньому процесі стає використання в навчанні прийомів і методів, які формують уміння; самостійно добувати нові знання, вміння збирати необхідну інформацію; вміння висувати гіпотези; робити висновки й умовиводи. А це - здоров'езберігаючи технології: технологія ігрових методів навчання; навчання у співпраці; інформаційно-комунікативні технології; проектна діяльність.
    І сьогодні вчитель повинен розуміти, що в інформаційному суспільстві він перестає бути єдиним носієм знання, як це було раніше. У деяких ситуаціях учень знає більше, ніж він, і роль сучасного вчителя – це в більшій мірі роль провідника у світі інформації. Вчителю необхідно пропонувати різноманітні форми і види роботи з наявними ресурсами. Для цього самому вчителеві необхідно йти в ногу з часом, розбудовуватися, працювати над собою, постійно підвищувати свою педагогічну майстерність.
    Необхідна і психологічна перебудова вчителя і батьків. Вважаємо, що вчителю для переходу на Новий Стандарт освіти необхідна методична допомога у вигляді курсів, майстер-класів та методичних посібників. Вдосконалення структури і змісту початкової та загальної освіти на етапі його модернізації передбачає перехід масової початкової школи від навичково-знаннєвої до особистісно-орієнтованої розвиваючої моделі навчання.
   Зміна базових цілей навчання, орієнтація, перш за все, на розвиток особистості дитини, реалізацію його суб'єктної позиції в навчальному процесі, підтримку індивідуальності кожного учня визначає і переорієнтацію в педагогічній діяльності вчителя. В даний час вчителю початкової школи надано достатньо широкий вибір варіативних програм початкової освіти, різних систем і освітньо-методичних комплектів навчання. Разом з тим, практика показує, що, змінивши лише зміст, залишивши без зміни технологію, неможливо досягти позитивних результатів навчання.