вівторок, 30 березня 2021 р.

ПОЛОЖЕННЯ про внутрішню систему забезпечення освітньої діяльності та якості освіти

 ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення освітньої діяльності та якості освіти

КЗО «Межівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2» МСР»

 Головним сьогодні є усвідомлення проблеми реформування освіти, підвищення її якості, чітке розуміння того, що таке якість освіти, чим вона визначається та від чого залежить, як можна її підвищити та чому з такими труднощами уповільнено просувається цей процес. Ніщо так не виховує людей, як справедлива оцінка їх діяльності. Вона допомагає побачити свої слабкі сторони і визначити шляхи підвищення професійної майстерності.

Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення освітньої діяльності та якості освіти (далі – Положення) визначає структуру внутрішньої системи оцінки якості освіти (далі – ВСОЯО) в рамках проведення обстеження та встановлює єдині вимоги до організації оцінки якості освіти КЗО «Межівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2» МСР» (далі – школа).

Положення про внутрішню систему забезпечення освітньої діяльності та якості освіти розроблено відповідно до:

- Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 р. за № 2145-VIII

- Закону МОН «Про повну загальну середню освіту», від 16.01.2020 року.

- Закону України «Про охорону дитинства» 26 квітня 2001 року.

- Наказу МОН № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти» від 16.01.2020 року.

- Наказу МОН «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» від 02 01.2020 року

-«Національної доктрини розвитку освіти» від 17 квітня 2002 р.;

Міжнародною організацією зі стандартизації ІSО прийняте таке визначення якості: «Якість – сукупність характеристик обєкта, що відносяться до його здатності задовольняти встановлені та передбачувані потреби». Якість розглядається не тільки, як результат діяльності, а й як можливості його досягнення у вигляді внутрішнього потенціалу та зовнішніх умов, а й як процес формування характеристик. Система оцінки якості освіти в школі являє собою сукупність організаційних норм і правил, діагностичних та оціночних процедур, що забезпечують оцінку освітніх досягнень учнів, ефективності діяльності щколи.

Основними користувачами результатів системи оцінки якості освіти школи є:

- керівні та педагогічні працівники школи;

- учні;

- батьки (законні представники) учнів;

- засновник.

Оціночну та діагностичну діяльність в рамках системи визначення якості освіти школа має право проводити із залученням професійних і громадських експертів.

У Положенні використовуються такі терміни:

- якість освіти – це рівень закладу, що гарантує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти; це – комплексна характеристика освітньої діяльності та підготовки того, хто навчається, в інтересах кого здійснюється освітня діяльність, в тому числі ступінь досягнення запланованих результатів освітньої програми. Забезпечення високоякісної освіти окрім педагогічного чи суто наукового, має й соціальний, політичний та управлінський контексти;

- оцінка якості освіти – це моніторингові програми, за допомогою яких можна оцінювати й порівнювати якість освіти. Завдяки їм можна аналізувати якісні показники та визначати тенденції поступу національної системи у світовому освітньому просторі, вживати заходів для підвищення рівня освіченості здобувачів і запобігати негативним явищам в освіті, в результаті чого визначається ступінь відповідності освітнього процесу, умов його забезпечення і результатів освітньої діяльності системі вимог до якості освіти, зафіксованих у державних нормативних документах;

- система оцінки якості освіти – це системна процедура, під час здійснення якої взаємодіють способи і засоби, організаційні і функціональні структури, умови та результати, тому об’єктами оцінювання можуть бути: учні, вчителі, керівники закладу. За цією ознакою система моніторингу освіти розглядається на всіх рівнях її функціонування.

В статті 41 Закону України «Про освіту» визначено сутність системи забезпечення якості освіти, яка не обмежується лише контролем, зокрема: її мета націлена на з’ясування чинників розвитку освітнього закладу, зміни в ньому стану освіти для гарантування її якості; формування довіри суспільства до діяльності освітнього закладу; постійне та послідовне надання йому допомоги в підвищенні якості освіти.

- експертиза – всебічне вивчення стану освітнього процесу, умов та результатів освітньої діяльності на основі діагностичних та оціночних процедур;

- вимірювання – визначення рівня навчальних досягнень з допомогою контрольно-вимірювальних матеріалів (традиційних контрольних робіт, тестів, анкет та ін), зміст яких відповідає реалізованим освітнім програмам.

Основні цілі, завдання, функції і зміст ВСОЯО.

Мета системи оцінки якості освіти у школі є:

- створення єдиної системи діагностики та контролю стану освіти, що забезпечує визначення факторів та своєчасне виявлення змін, що впливають на якість освіти в школі;

- виявлення факторів, що впливають на підвищення якості освіти;

- отримання об'єктивної інформації про стан якості освіти, тенденції його зміни і причини, що впливають на його рівень для достовірної оцінки та самооцінки;

- підвищення рівня інформованості освітнього співтовариства;

- прийняття обгрунтованих управлінських рішень адміністрацією школи.

Завдання системи оцінки якості освіти в школі:

- сформувати єдині критерії оцінки якості освіти та підходи до їх вимірювання;

- підвищити обєктивність контролю та оцінки освітніх досягнень учнів, отримати всебічну і достовірну інформацію про стан освіти;

- оцінити якість освітніх програм з урахуванням запитів основних споживачів освітніх послуг;

- провести аналіз їх якості;

- забезпечити умови для самоаналізу та самооцінки всіх учасників освітнього процесу;

- сприяти підвищенню кваліфікації педагогічних працівників закладу.

Досягнення поставлених цілей вимагає побудови системи оцінки якості освіти в школі на основі наступних принципів:

- обєктивності, достовірності, повноти і системності інформації про якість освіти;

- реалістичність вимог, норм і показників якості освіти, їх соціальної та особистісної значущості;

- відкритості, прозорості процедур оцінки якості освіти;

- підвищення потенціалу самооцінки, самоаналізу кожного учня і вчителя;

- доступності інформації про стан та якість освіти для різних груп споживачів;

- дотримання морально-етичних норм при проведенні процедур оцінки якості освіти.

Обєкти ВСОЯО.

Обєктами ВСОЯО є:

- освітня діяльність школи;

- навчальні і позанавчальні досягнення учнів;

- продуктивність, професіоналізм і кваліфікація педагогічних працівників;

- інформаційне забезпечення;

- матеріально-технічне забезпечення;

- результати атестації учнів;

- фізичне здоровя учнів, фізкультурно-оздоровчі та перспективні роботи;

- створення безпечних умов організації освітнього процесу.

 Предмет оцінки.

Предметом оцінки є:

- якість освітніх результатів, рівень відповідності результатів освоєння учнями освітніх програм за критеріями державного стандарту;

- якість умов освітнього процесу: якість основних і додаткових освітніх програм, прийнятих і реалізованих в школі; якість умов реалізації освітніх програм;

- ефективність управління освітнім процесом.

Організаційна структура внутрішньої системи забезпечення освітньої діяльності та якості освіти школи:

Система забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів, що далі створять її структуру:

- Стратегію та процедури забезпечення якості освіти.

- Систему та механізми забезпечення академічної доброчесності.

- Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.

- Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково- педагогічної) діяльності педагогічних працівників.

- Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників.

- Інформаційні системи для ефективного управління закладом.

- Рівень безпечних для життя умов та застосування здоров’язберігаючих технологій.

- Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

- Вивчення та самооцінювання якості освіти.

Внутрішні чинники забезпечення якості загальної середньої освіти:

- якість основних умов освітнього процесу;

- якість реалізації освітнього процесу;

- якість результатів освітнього процесу.

Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає в себе:

- наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, наукових та інформаційних, навчально-методичних тощо);

- організацію освітнього процесу, що відповідає сучасним тенденціям розвитку науки і освіти; контроль освітньої діяльності та якості підготовки фахівців на всіх етапах навчання.

Внутрішня система забезпечення якості освіти, спрямована на вдосконалення всіх напрямків діяльності закладу.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів загальної середньої освіти за такими напрямками:

- освітнє середовище;

- система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

- система педагогічної діяльності;

- система управлінської діяльності.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти закладу базується на наступних принципах:

- підхід, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів, спрямованих на реалізацію визначених стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

- принцип цілісності, який вимагає єдності всіх освітніх діяльностей, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

- принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника;

- принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

- принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освіти.

Процедури вивчення освітньої діяльності є такими:

- оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;

- постійний моніторинг змісту освіти;

- спостереження за реалізацією освітнього процесу;

- моніторинг технологій навчання;

- моніторинг ресурсного потенціалу;

- моніторинг управління ресурсами та процесами;

- спостереження за станом  соціально-психологічного середовища;

- контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

- розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;

- здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради;

- експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

- вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

- збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;

- аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень;

- надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу здійснюється відповідно до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які в обов’язковому порядку розміщені на веб-сторінці закладу і виходять із чинних нормативно-правових актів в освіті на даний період.

Оцінювання результатів навчання в початковій школі здійснюється відповідно до «Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи», затверджених наказом Міністерства освіти і науки України №1009 від 19 серпня 2016 року;

- Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молодьспорт №329 від 13.04.2011 року.

- Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Освітні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН №2.2-1250 від 18.05.2018 та№2.2-1255 від 21.05.2018).

 Формувальне оцінювання учнів 2 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 2 класу (наказ МОН України №1154 від 27.08.2019).

Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою складовою освітньої програми предмета. На початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити учнів із системою та критеріями її оцінювання.

Для врахування думки учнів щодо якості та об’єктивності оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти.

Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради школи.

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності закладу передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців до очікувань суспільства. Відповідно, освітня програма закладу визначає процедуру, як:

- здобувачі освіти досягатимуть результатів навчання, передбачених у відповідному Державному стандарті;

- вчителі організовуватимуть освітній процес;

- директор закладу освіти організовуватиме роботу вчителів.

Якість педагогічного складу регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

Відповідність фаховості вчителя визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту або про науковий ступінь, або про вчене звання, або науковою спеціальністю, або досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням відповідного підвищення кваліфікації.

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, тощо;

- участь в експериментальній діяльності;

- результати освітньої діяльності;

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

- показник плинності кадрів.

З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 та листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019.

Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна (нова, більш гнучка форма організації професійного навчання), на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Основними видами підвищення кваліфікації є:

- навчання за програмою підвищення кваліфікації при ДАНО;

- стажування;

- участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року; Листа МОН № 1/9-683 від 04.11.19 року «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників» та на підставі «Типового Положення про атестацію педагогічних працівників» (Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20 грудня 2011 року № 1473 (із змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2013 року № 1135).

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників

Управлінська діяльність адміністрації закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

- раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в умовах ринкових відносин;

- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;

- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні виклики освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу таких фахових компетенцій:

- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

- забезпечувати відкрите керівництво;

- вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

- організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

- працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

- постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Інформаційні системи для ефективного управління якістю освіти

Однією з умов якості освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність. Така діяльність проводиться у двох напрямках:

- впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність;

- комп’ютеризація освітнього процесу.

Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб’єктів управління закладом на усіх рівнях.

Другий напрям – це впровадження в освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.

Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. У цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації закладу є ефективна робота веб-сайту та веб-платформи «Віртуальна учительська», інформування педагогів через електронні скриньки та Google сервіси, застосування в роботі програмних засобів «Курс школа» та ОШКОЛА, груп у фейсбуці та вайбері.

Безпечні умови – складова основи закладу

Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:

- безпечні й комфортні умови праці та навчання;

- відсутність дискримінації та насильства;

- створення інклюзивного і мотивувального простору.

Створення безпечних умов, спрямованих на виконання таких завдань:

- формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;

- впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування демократичних цінностей;

- запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;

- формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;

- запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;

- формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;

- профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;

- профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;

- формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до  спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;

- розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства.

Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, розумного пристосування універсального дизайну

Особам з особливими освітніми потребами надаються права рівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховують індивідуальні потреби таких осіб.

Моніторинг якості освіти осіб з особливими освітніми потребами

Основними завданнями моніторингу інклюзивного навчання є:

- відстеження здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;

- контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

- створення корекційно-розвиткового середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливими освітніми потребами;

- створення позитивного мікроклімату у закладі для класів з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;

- забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;

- надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.

Вивчення та самооцінювання якості освіти.

Функції самооцінювання:

- Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку.

- Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу.

- Координація діяльності організаційних структур (шкільні методичні об’єднання, творчі групи) задіяних у процедурах моніторингу.

Види самооцінювання:

- Моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти.

- Моніторинг педагогічної діяльності.

- Моніторинг за освітнім середовищем.

Напрямки самооцінювання:

- діагностика або визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості;

- вивчення діяльності (включає заміри «входу» і «виходу» системи);

- статичний показник  (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);

- динамічний показник (багаторазовий замір певних характеристик під час усього циклу діяльності);

- психологічний показник (постійне відстеження певних особливостей у ході освітньої діяльності);

- внутрішній показник ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу, прогнозування проблем, які можуть з’явитися у майбутньому);

- самооцінювання освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення);

- педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні освітнього процесу);

- освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);

- учнівське самооцінювання (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють ви­робленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);

- самооцінювання загальноосвітньої підготовки учнів - систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами;

- моніторинг результативності освітнього процесу (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).

Форми самооцінювання

- Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора.

- Внутрішня оцінка діяльності керівниками ШПЦК.

- Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи школи на  кожен навчальний рік.

Самооцінювання включає три етапи:

а) підготовчий – визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;

б) практичний (збір інформації) – аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в) аналітичний – систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

Виконавці.

Виконавцями самооцінювання є:

- заступники директора;

- керівники ШПЦК;

- члени творчих груп;

- педагогічні працівники певної спеціалізації;

- вчителі-предметники;

- класні керівники;

- представники соціально-психологічної служби школи.

Функціональні обов’язки учасників самооцінювання

Адміністрація закладу:

- ініціює розроблення стратегії розвитку школи;

- розробляє і втілює внутрішкільну систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти;

- установлює і затверджує порядок, періодичність проведення досліджень;

- забезпечує необхідні ресурси для організації освітнього процесу;

- сприяє визначенню напрямків підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- забезпечує реалізацію освітньої програми;

- визначає шляхи подальшого розвитку закладу;

- приймає управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі результатів моніторингу.

Рада забезпечення якості освіти:

- бере участь у розробленні інструментарію;

- бере участь у розробленні критеріїв оцінювання результативності освітнього процесу та професійної діяльності педагогів;

- проводить експертизу, дослідження, анкетування, опитування та оцінювання здобувачів освіти;

- аналізує результати зібраної інформації;

- веде облік результатів;

- готує пропозиції для адміністрації щодо удосконалення освітнього процесу.

Педагогічна рада закладу:

- бере участь участь у розробленні методики оцінювання;

- вибір критеріїв і показників, що характеризують стан і динаміку розвитку системи забезпечення якості освіти;

- визначення способів оприлюднення інформації  та показників розвитку системи моніторингу;

- вивчення, узагальнення і поширення інноваційного досвіду педагогічних працівників;

- затвердження освітньої програми закладу та стратегії розвитку та положення про академічну доброчесність;

- сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчих ініціатив.

Рада школи

1) сприяє визначенню стратегічних напрямів розвитку школи;

2) сприяє реалізації принципу громадської участі в управлінні освітою;

3) бере участь у проведенні контрольно-оціночних процедур, у тому числі в діяльності ліцензійних, акредитаційних та атестації педагогічних і керівних працівників;

4) беруть участь в обговоренні системи показників, що характеризують стан і динаміку розвитку школи.

Шкільні предметні циклові комісії (ШПЦК) вчителів-предметників беруть участь у:

- розробці та реалізації програми розвитку системи оцінки якості освіти в школі;

- розробці методики оцінки якості освіти;

- розробці системи показників, що характеризують стан і динаміку розвитку школи;

-узагальненні та розповсюдженні передового досвіду побудови, функціонування і розвитку системи оцінки якості освіти школи;

- експертизі організації, змісту і результатів атестації учнів школи і формують пропозиції щодо їх вдосконалення;

- забезпечують проведення в школі контрольно-оцінних процедур, моніторингових, соціологічних і статистичних досліджень з питань якості освіти;

-вносять пропозиції для прийняття управлінських рішень за результатами оцінки якості освіти на рівні школи.

Класний керівник:

- проводить контроль за всеобучем кожного учня;

- своєчасно доводить підсумки до відома батьків;

- надає інформацію для самооцінювання.

Учитель:

- визначає й аналізує рівень навчальних досягнень учнів з предметів за результатами тестування, контрольних зрізів, поточного, тематичного та підсумкового оцінювання за семестри, навчальний рік;

- визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;

- своєчасно подає інформацію для оцінювання результативності.

Критерії щодо здійснення внутрішнього забезпечення якості освіти

- Об’єктивність з метою максимального уникнення суб’єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу;

- Валідність для повної і всебічної відповідальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними способами контролю

- Надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;

- Врахування психолого-педагогічних особливостей;

- Систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;

- Гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.

- Результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.

Однією з важливих проблем забезпечення  якості освітнього процесу в цілому залишається оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема, тому дана модель передбачає можливість вироблення своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього  процесу, що дасть можливість вносити відповідні корективи в його організацію.

Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від керівництва закладу високо розвиненого вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:

- цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та  аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку.

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Публічність інформації про діяльність школи забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року №2145-VІІІ та Закону України «Про загальну середню освіту» від 28.09.2017 року № 2145-19 9.2 На офіційному сайті школи розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню:

- Статут закладу освіти

- ліцензії на провадження освітньої діяльності, структуру та органи управління закладом освіти;

- кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;

- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

- мова освітнього процесу;

- наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення);

- матеріально – технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами);

- результати моніторингу якості освіти;

- річний звіт про діяльність закладу;

- правила прийому до закладу освіти;

- інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

Технологія системи оцінки якості освіти.

Передбачається три рівні організації процедури системи оцінки якості освіти в школі:

- індивідуальний рівень учня (індивідуальні навчальні і позанавчальні досягнення учнів, динаміка показників їх здоров'я, портфоліо);

- рівень педагогічного працівника (професійна компетентність, результативність діяльності, портфоліо);

Технологія системи оцінки якості освіти в школі передбачає два напрямки:

- зовнішня оцінка якості освіти;

- внутрішня оцінка якості освіти (самооцінка).

Внутрішня оцінка якості освіти (самообстеження) включає в себе наступні технології:

- проведення внутрішкільного контролю;

- поточна успішність учнів і проміжна атестація;

- участь у загальноукраїнських заходах;

- наявність шкільної системи контрольно - вимірювальних матеріалів;

- громадська експертиза батьками (законними представниками);

- визначення якості викладання.

Дані технології регламентуються відповідними шкільними документами.

Річна проміжна атестація перехідних класів встановлює рівень підготовки учнів (кожного окремо) відповідно до вимог державних освітніх стандартів.

Проміжна атестація учнів перевідних класів за рік проводиться на підставі відміток проміжної атестації за півріччя як середня арифметична на користь учня.

Встановлення рівня освітніх досягнень учнів школи розширює можливості здійснення поточного контролю успішності та проміжної атестації учнів на основі єдиних контрольно-вимірювальних матеріалів (КВМ), що дозволяють отримати обєктивну інформацію про якість освітньої діяльності і своєчасно прийняти управлінські рішення щодо підвищення якості освіти. КВМ забезпечують порівнянність освітніх досягнень учнів в залежності від умов освітнього процесу, а також дозволяють визначити ефективність організації процесу освіти в школі з метою отримання обєктивної статистики про якість результативності зрганізації загальнодоступної освіти в школі в порівнянні з середніми якісними показниками в Межівському районі Дніпропетровської області України.

Дотримання гарантій рівного доступу до освіти – зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження.

Інклюзивність – тобто можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах за власною освітньою траєкторією, яка передбачена документом і гарантується учням.

Школа на законодавчому рівні встановлює право учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти.

Побудова індивідуальної освітньої траєкторії. Цей механізм дає можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання. Це важливо передусім для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома.

Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою до школи. Для цього необхідно створити індивідуальний навчальний план, який складатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор. Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.

Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою навчання, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 рази на рік).

Результати самообстеження формуються як інформаційні довідки, аналітичні матеріали, схеми, таблиці та інше доводяться до відома суб'єктів освітнього процесу.

Внутрішня система забезпечення якості освіти має охоплювати:

- стратегію та процедури забезпечення якості освіти; систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- оприлюднені критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти, педагогічної діяльності педагогічних працівників, управлінської діяльності керівника закладу освіти;

- забезпечення нагальними ресурсами для організації освітнього процесу, зокрема для самостійної роботи здобувачів освіти;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

- інші процедури та заходи, що регламентовані спеціальними законами або документами закладу освіти.

Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від закладу  високорозвиненого вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:

- цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та  аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку.

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Матеріально-технічне забезпечення – відповідність вимогам сучасних освітніх стандартів:

- наявність достатньої кількості компютерів;

- наявність локальної мережі з виходом в Інтернет;

- наявність в навчальних приміщеннях сучасного обладнання (інтерактивні дошки, мультимедійні проектори,);

- відповідність стану будівлі, приміщень та обладнання безпечним, протипожежним та санітарно-гігієнічним нормам.

Разом з тим, ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем їх впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для яких проводиться самоаналіз:

- Стратегічне планування розвитку закладу, основане на висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

- Річне планування розвитку навчального закладу формується на стратегічних засадах.

- Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.

- Реальне календарне планування враховує усі напрямки діяльності школи та доводиться до відома усіх рівнів.

- Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.

- Поширення позитивної інформації про заклад (засобами веб-сайтів, інформаційних бюлетенів, громадських конференцій, семінарів, контактів з ЗМІ тощо).

- Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні). Наявність засобів для фізичного, інтелектуального розвитку учнів та педколективу.

- Застосування ІКТ-технологій у навчально-виховному процесі та повсякденному житті.

- Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

Використані джерела

Закон України «Про освіту» № 2145-VIIІ від 05.09.2017  

Закон «Про повну загальну середню освіту», від 16.01.2020р.

Закон України «Про охорону дитинства» 26 квітня 2001 року

«Національна доктрина розвитку освіти», від 17 квітня 2002 р.

Державна програма «Вчитель» на 2019-2021роки, Постанова КМУ № 379 від 28.03.02 року

Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа)

Державний стандарт базової і повної середньої освіти

Державний стандарт початкової загальної освіти

«Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», Наказ МОН від 13.04.2011 № 329

Наказ МОН № 54 від 16.01.2020 року «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти»

Лист МОН № 1/9-2 від 03.01.20 року «Щодо проведення державної підсумкової атестації в 2019/2020 навчальному році»

Наказ МОН № 1634 від 26.12.2019 року «Щодо результатів сертифікації вчителів початкових класів у 2019 році»

Наказ МОН №1575 от 17.12.2019 року «Про затвердження Змін до Положення про пробне зовнішнє незалежне оцінювання».

Наказ МОН від 17.01.2020 № 64 «Про проведення основного етапу другого циклу загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи закладів загальної середньої освіти у 2020 році»

Наталія Харченко, журнал «Директор школи. Шкільний світ», №2 лютий

Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року

https://mon.gov.ua/storage/app/media/Serpneva%20conferentcia/2019/posibniki/abetka%20dlya%20directora.pdf

https://school5.if.ua/wp-content/uploads/2019/09/Vnutrishnia-systema- zabezpechennia-chkosti-osvity.pdf

http://ru.osvita.ua/school/method/1342/

http://www.osvitaua.com/2018/04/63688/

https://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/66556/

http://www.uosvitydnr.gov.ua/index.php?w=section&cat=2&id=180

http://6school.rv.ua/page-67.html

https://saiup.org.ua/novyny/z-chitkymy-oriyentyramy-stalogo-uspihu-akademichna-dobrochesnist-yak-zaporuka-yakisnoyi-osvity/

Немає коментарів:

Дописати коментар