вівторок, 30 березня 2021 р.

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ

 ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ - ЗАПОРУКА УСПІШНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

 Вчитель української мови та літератури

Ковалевська Оксана Леонідівна

    Основне завдання сучасного вчителя – словесника – підготувати учнів до спілкування в реальних життєвих ситуаціях, навчити їх здобувати знання самостійно з метою вдосконалення в галузі обраної майбутньої професії. Саме на уроках української мови та літератури вчитель повинен формувати в учнів уміння і навички україномовного спілкування, передбачити досягнення ними такого рівня комунікативної компетенції, який був би достатнім для здійснення спілкування у певних комунікативних сферах.

Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціально – культурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують розвиток особистості учня, входження в соціум і сприяють її соціалізації в новому суспільстві.

Найефективнішим засобом розвитку комунікативних компетентностей є інтерактивні технології навчання.

Працюючи над цією темою,  використовую такі інтерактивні технології   на уроках української мови: «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, робота в малих групах, «Навчаючи – вчусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення».

Наприклад, інтерактивна технологія «Мікрофон» використовується найчастіше на етапі мотивації навчальної діяльності, коли намагається зосередити увагу школярів на осмисленому сприйнятті матеріалу, використовує різні прийоми випереджального навчання.

Учні мають висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми. У такий же спосіб проводиться й підсумковий етап уроку.

На уроках української літератури використовую  інтерактивні технології: «Діалог», «Синтез думок», «Спільний проект» ( із застосуванням комп’ютерних технологій), «Коло ідей», «Дебати», «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Гронування». Ефективним є той урок, на якому присутні глибокі теоретичні знання , ретельна підготовка, творчий підхід учителя., психологічний комфорт дитини. Важливим є те, що, застосовуючи елементи інтерактивного навчання на уроках української мови та літератури, учні вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими.

Використання інтерактивних технологій не є самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці.

На уроках у 10-11 класах найчастіше використовую при обговоренні проблемних питань метод «ПРЕС». Учні класу на основі прочитаного твору можуть свідомо довести чи спростувати твердження, зробити певні висновки.

Впровадження інтерактивних вправ в освітній простір дає змогу розв’язувати ряд завдань:

- пропонувати  свою  точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати схилятися до запропонованої думки;

- розвивати критичне мислення школярів;

- навчити бачити помилки або логічні порушення у твердженнях інших учнів;

-  вміти аргументувати власні думки, змінювати їх;

- диференціювати, індивідуалізувати процес навчання;

-розвивати аналітичне мислення учнів;

- формувати в них навички самооцінки, самоконтролю своєї навчальної діяльності;

- сприяти розвитку творчого мислення, культури спілкування, виховувати активну особистість, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні

проблеми;

- формувати творче мислення;

- підсилювати уяву, що є потужним стимулом народження нових ідей, пошуку альтернативних рішень, їх аналізу і синтезу, що в майбутньому відкриється основою інноваційного мислення і діяльності;

-  сприяти психічному розвитку дітей;

- створювати успішну адаптацію учнів до сучасних соціально-економічних умов життя;

- забезпечувати цілісність педагогічного процесу, єдності навчання і виховання учнів;

- формувати потреби в знаннях, високих мотивів навчання і прагнення до самоосвіти.

Але виникають і певні труднощі, а саме:

- іноді важко контролювати процес взаємонавчання;

- результати роботи учнів менш передбачувані;

- організувати роботу всіх учнів;

- навчити вислуховувати думку іншого;

- навчити аргументовано висловлювати власну точку зору.

Практикую використання комунікативних методів, до яких можна віднести ті, що сприяють розвитку говоріння, аудіювання, читання та письма. Слід зазначити основні з них:

метод комунікативних вправ – респонсивні вправи, ситуативні, репродуктивні, ініціативні, дискутивні, описові, композиційні;.

проблемний метод – перед учнями ставиться проблема, яку вони вирішують разом із вчителем протягом уроку. Примушує учнів інтенсивно мислити, шукати і знаходити відповіді на питання, внаслідок чого знання набуваються не лише пам'яттю, а передусім розумом. Суттю комунікативної спрямованості навчання рідної мови є формування в учнів умінь розв’язувати комунікативні завдання з метою оволодіння спілкуванням, що сприяє формуванню мовної особистості

Не можна забувати про застосування на уроках випереджальних пізнавальних завдань для організації самостійної пошукової роботи учнів.

 Випереджальними завданнями є читання додаткової та художньої літератури; спостереження за явищами природи та суспільного життя, практичною та дослідницькою роботою; складання власних завдань, пошук навчального матеріалу.

Метою застосування випереджальних завдань є стимулювання учнів до самостійної роботи, формування у них позитивної мотивації до навчання, готовності до самоосвіти, прийомів розумової діяльності. Виконання випереджальних індивідуальних завдань учнями з високим та середнім рівнями пізнавальної діяльності спрямоване на поглиблення та розширення знань, розвиток творчих здібностей. Учням з низьким рівнем пізнавальної діяльності такі завдання   вчитель дає з метою розвитку мислення, запобігання та ліквідації прогалин у знаннях.

Методичний спектр словесника надзвичайно широкий, спроможний оптимально забезпечити вироблення комунікативних компетенцій школярів, а також створити належні умови для саморозвитку, самовдосконалення і самореалізації особистості. Формуючи компетентну особистість,учитель повинен:

-       закласти міцний фундамент – збагатити знаннями;

-       дати обсяжний словниковий запас;

-       навчити вільно висловлювати думки;

-       виробити вміння аналізувати, синтезувати, класифікувати події й оцінювати їх, мати на все власну думку;

-       навчити орієнтуватися у великому потоці інформації, вибирати з нього основне.

Працюючи над формуванням мовленнєво- комунікативної компетентності учнів, треба пам'ятати, що характерною особливістю цієї методики є те, що вона орієнтована на розвиток здатності ефективного спілкування в різних соціальних ситуаціях.

Немає коментарів:

Дописати коментар