неділю, 17 жовтня 2021 р.

Сучасні освітні практичні інструменти вчителя НУШ – запорука успішного процесу навчання ХХІ століття

 Сучасна освіта в епоху змін

Ключовими компетенціями успішної людини у ХХІ столітті є: уміння вчитися протягом життя, уміння критично мислити, швидко адаптуватися до нових умов, реагувати на виклики, уміння працювати в команді та ефективно спілкуватися, уміння приймати думку іншого.

Розв’язання такого завдання вимагає постійного професійного розвитку педагога. Нова українська школа якраз і фокусується на навичках, які стануть у пригоді дітям у реальному житті. Тому зараз особливо гостро стоїть проблема пошуку внутрішніх резервів навчального закладу для підвищення результативності навчання.

28.10.2020 року в освітньому закладі КЗО «Межівська ЗОШ І–ІІІ ступенів №2» МСР»  відбулося засідання педагогічної ради  «Сучасні освітні практичні інструменти вчителя НУШ – запорука успішного процесу викладання ХХІ століття» під гаслом: «Українська школа буде успішною, якщо до неї прийде успішний учитель».

 «Вчителі нового покоління» з таким захопленням практично розкривали секрети своєї діяльності, що всі присутні прийняли активну участь у  представлених  ними практичних завданнях та творчих майстернях: «Ранкові зустрічі в НУШ» (Овсяник О.А.), «Завдання та цікаві вправи на уроках «Я досліджую світ»» (Денисенко В.Л.), Інноваційний інструментарій у навчанні грамоти» (Горбунова Н.В.), «Роздаткова наочність у навчанні німецької мови в умовах НУШ» (Яковенко Л.А.), «Фізкультхвилинки у формі релаксації» (практичний психолог Рєзнік А.В.).                                                                                 

Активно та продуктивно попрацювали педагоги під час обговорення необхідності застосування ефективних практичних інструментів вчителя НУШ у середніх та старших класах: «Ігрові технології у формуванні математичної компетенції в НУШ» (Скорик В.М.).

Вчителі поділилися власними ідеями викладання предметів та можливостями їх реалізації в епоху креативної  освіти в умовах НУШ. Вони вміло довели, що використання сучасних освітніх технологій НУШ робить навчання дітей яскравим, цікавим і комплексним.

У кожного вчителя є свої улюблені технологічні інструменти, які він використовує у своїй роботі, і які дозволяють йому отримати увагу учнів під час цікавих, захоплюючих шкільних занять. Але як і все, що має відношення до технології, інструменти безперервно оновлюються, а старі стверджуються, розширюючи сферу застосування або просто додаючи нові функції, більш актуальні для сучасної освіти і потребують найбільш технологічно підкованих учителів.

Матеріали засідання педагогічної ради

Девіз: Українська школа буде успішною, якщо до неї прийде успішний учитель.

Все нове злегка лякає. З побоюванням чекаєш, що попереду.

Як виглядає вчитель зараз? Яким він повинен стати потім? Як усвідомити, зрозуміти, осмислити і рухатися на НУШ-хвилі?

Національний проєкт «Нова українська школа» – це ініціатива, спрямована на досягнення двох ключових завдань:

перше – це, звичайно, забезпечення глобальної конкурентоспроможності української освіти та входження України в число 10 провідних країн світу за якістю загальної освіти;

друге – це успіх кожної дитини, виховання гармонійно розвиненої і соціально відповідальної особистості на основі духовно-моральних цінностей України, її історичних і національно-культурних традицій.

Національний проєкт «Нова українська школа» передбачає реалізацію 4 основних напрямків розвитку системи освіти:

- оновлення змісту,

- створення необхідної сучасної інфраструктури,

- підготовка відповідних професійних кадрів, їх перепідготовка та підвищення кваліфікації,

- створення найбільш ефективних механізмів управління цією сферою.

Завдання школи – формувати в дітей бажання вчитись та прагнення до самоосвіти, яке буде їм у пригоді впродовж усього життя. Розв’язання такого завдання, натомість, вимагає постійного професійного розвитку педагога.

За словами великого педагога-новатора Василя Олександровича Сухомлинського «Від нас, від нашого вміння, від нашої майстерності, від нашого мистецтва та мудрості залежить життя дитини, здоров’я, розум, характер, воля, інтелектуальне обличчя, її місце та роль у житті, її щастя».

 Освіта – це інвестиція в майбутнє країни. Хто ж формує це майбутнє на даний час? Відповідь очевидна – УЧИТЕЛЬ.

Професія педагога – щоденна кропітка робота з дітьми, їх батьками, колегами, адміністрацією, контролюючими інстанціями, робота над самим собою.

Здійснюючи освітній процес, необхідно спиратися не тільки на традиційну методику або перевірені практикою досягнення, а й шукати нові підходи до вирішення завдань. Зараз особливо гостро стоїть проблема пошуку внутрішніх резервів підвищення результативності навчання.

Ми часто замислюємось над тим, яким же має бути вчитель... Розумним і здатним зрозуміти, сучасним, харизматичним, справедливим – обов’язково скажуть учні. Має любити дітей, бути ерудованим, вимогливим – доповнять батьки.

Ще можна додати у цей список якостей наступне: учитель має бути професіоналом, патріотом, гуманістом і альтруїстом.

Сьогодні важливо розуміти, що вчитися треба протягом усього життя. Без умінь ХХІ століття ми просто не уявляємо повноцінного життя, доступу до абсолютно нового інструменту для саморозвитку.

У наш час освіта та технології сплетені досить тісно, практично у кожного вчителя є свої улюблені технологічні інструменти, які він використовує у своїй роботі, і які дозволяють йому отримати увагу учнів під час цікавих, захоплюючих шкільних занять.

Але як і все, що має відношення до технології, інструменти безперервно оновлюються, а старі стверджуються, розширюючи сферу застосування або просто додаючи нові функції, більш актуальні для сучасної освіти і затребувані найбільш технологічно підкованими вчителями.

Розглянемо деякі інструменти освітніх технологій, які зараз так необхідні у арсеналі кожного вчителя, і які використовують у своїй діяльності вчителі нашої школи.

 

Практична частина «Калейдоскоп сучасних освітніх практичних інструментів учителя Нової української школи».

«Один день НУШ»

І. Ранкова зустріч. Овсяник О.А.

З 1 вересня 2018 року почав діяти новий закон «Про освіту». В усіх школах запрацювала програма «Нова українська школа». Діти почали вчитися за новою програмою  в більш комфортних умовах: нові меблі, нова сучасна мультимедійна техніка, конструктор LEGО, килимок, пуфики для відпочинку, нові підручники. Перерва перетворилася на цікаве проведення часу, на якій  кожній дитині є чим зайнятись. Хтось малює, хтось складає конструктор LEGО, а хтось просто відпочиває на пуфику, граючись іграшками.

Як на мене, школа стала наближеною до реального життя. Вчитель отримав більше свободи. Нині головне, щоб був результат. А якими формами та методами вчитель це організує, залежить від нього. Так, часу на підготовку тепер потрібно більше. Поки що я працю 8-10 годин на день, витрачаю дуже багато часу, щоб продумати групову роботу. Бо в підручниках є лише завдання. А щоб діти співпрацювали, відбувалося взаємне навчання – тут треба вчителю посидіти й обдумати.  

Учитель перестав бути «наглядачем», а став «провідником», «партнером». Зараз багато практичної діяльності – це дуже подобається дітям. Тепер дитина в комплексі пізнає світ. І вчитель тут вже не вчить: методом дослідів і спостережень дитина сама вчиться здобувати знання. Та це працює тоді, коли дитина йде до школи хоча б з базовим рівнем дошкільної освіти. З досвіду роботи можу сказати, що більше 50% дітей не мають елементарних умінь і навичок для здобуття подальшої освіти.

Діти з задоволенням роблять музичні рухливі вправи, вони в захваті від ранкових зустрічей. Я стараюся поєднувати на уроці елементи навчання та гри, я вчуся разом із ними, виконую ті ж вправи, що й вони, і таким чином дитина росте в колективі, де всі рівні, без різниці чи це вчитель, чи учень. На жаль після гри, діти не сприймають навчання і реальне життя серйозно.

Нова Українська школа – це школа для дитини, коли все відбувається для і заради неї.

Щодня навчання розпочинається з ранкової зустрічі, де учні діляться своїми враженнями, щоденними новинами, відбувається емоційне налаштування на заняття. Це дуже важливий елемент, спрямований на розвиток співпраці та емоційного інтелекту.

Зараз я хочу запропонувати вам усім поринути в атмосферу Нової української школи.

 (Практична вправа «Ранкова зустріч»).

Вітання

Вправа «Чарівний капелюх»

        Вчителі на маленьких папірцях записують своє ім’я і прізвище та кидають аркуші у капелюх, який передають по колу одне одному. Кожний витягає папірець, читає ім’я та прізвище і говорить добрі слова вітання на його адресу.

В народі говорять – будь-яку роботу починай красиво, а закінчуй блискуче.

           Отже і ми так спробуємо.

  - Надуйте, будь ласка, повітряну кульку і напишіть на ній приємне слово на букву «С» (славний, скромна, симпатична, сонячна, стисла). Це буде наша колекція «теплих слів». Ваша задача поки грає музика утримувати кульки в повітрі, а як зупиниться спіймати будь-яку. Ось такими словами, що у вас на кульках, ми і створимо атмосферу тепла і затишку, і нехай цей день стане днем позитиву для всіх нас.



ІІ. Я досліджую світ. Денисенко В.Л.

Перший цикл навчання в НУШ покликаний розвивати життєві компетентності. Якщо раніше вчитель оцінював конкретні математичні, мовні здібності та навички читання учнів, то зараз ці рамки розширені. Більша увага надається вмінню використовувати знання і навички в житті. Діти вчаться жити. Тобто все, що учні вивчають на уроках, максимально пов’язане з життєвими ситуаціями. Це – розв’язання задач на уроках математики, запис смс-повідомлень на уроці мови, розігрування діалогів на уроках читання.

Для результативного оволодіння учнями компетентностями застосовується на уроках діяльнісний підхід. Не просто суха теорія, а через досліди та спостереження діти вчаться самостійно робити висновки. Особлива увага приділяється урокам з інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Навчально-дослідницька діяльність на цих уроках формує творчу, самостійну й ініціативну позицію учнів; розвиває загальнонавчальні вміння та навички; реалізує принцип зв’язку навчання з життям.

Уроки з використанням інтерактивних технологій проходять цікаво і продуктивно. Головне, що відбувається розвиток творчих здібностей, пізнавальних інтересів, набувається досвід спілкування. Значну частину навчального часу займає робота в групах. Причому учні не просто разом досліджують, шукають відповіді на запитання, а готують презентації, колажі, роблять проекти. В спільній роботі вони вчаться толерантності та дружелюбності.

Урізноманітнювати діяльність на уроці допомагають нові засоби навчання.

Використання ЛЕГО – конструктора дає можливість учню поєднати розумові та практичні дії. На багатьох уроках застосовую перегляд тематичних відео-фільмів, презентацій, діти слухають музичні твори.

Використання сучасних освітніх технологій робить навчання дітей яскравим, цікавим і комплексним.

         (Практична вправа з курсу «Я досліджую світ»).

ІІІ. Математика. Скорик В.М.

Хто як не ми, учителі, знаємо, що час не стоїть на місці. Реальність стрімко змінюється: суспільство інформатизується, Україна все більше інтегрується в світовий простір.

Життя на сучасному етапі розвитку нашої країни ставить перед школою нові, більш високі вимоги. Сутність змін пов’язана з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованого викладання навчальних дисциплін.

Тому 2020-2021 н.р. оголошено Роком математичної освіти в Україні. Формування в учнів належного рівня математичної компетентності, ураховуючи результати міжнародного дослідження якості освіти PISA.

Ринкові відносини потребують від кожної людини креативного мислення, уміння аналізувати та розв’язувати нестандартні проблеми.

На мою думку, формування творчої компетентності учнів на уроках математики є досить актуальною. Саме під час навчання математики закладаються основи для того, щоб учень у майбутньому став справді активним, самостійним і відповідальним. Можливості формування творчої компетентності у процесі вивчення математики створюються самим змістом і логікою навчального предмета, але, звичайно, цього недостатньо. Ефективність процесу залежить не лише від змісту навчального матеріалу, але й від тих сучасних інноваційних технологій, методів, форм і засобів навчання, які відкривають широкий простір для творчого пошуку вчителя.

Основною метою реалізації компетентнісного підходу в навчанні математики в основній школі є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції.

Завданнями реалізації компетентнісного підходу в навчанні математики в основній школі є:

розкриття ролі та можливостей математики в пізнанні та описанні реальних процесів і явищ дійсності, забезпечення усвідомлення математики як універсальної мови природничих наук та органічної складової загальної людської культури;

розвиток логічного, критичного і творчого мислення учнів, здатності чітко та аргументовано формулювати і висловлювати свої судження;

забезпечення оволодіння учнями математичною мовою, розуміння ними математичної символіки, математичних формул і моделей як таких, що дають змогу описувати загальні властивості об’єктів, процесів та явищ;

формування в учнів здатності логічно обґрунтовувати та доводити математичні твердження, застосовувати математичні методи у процесі розв’язування навчальних і практичних задач, використовувати математичні знання і вміння під час вивчення інших навчальних предметів;

розвиток умінь працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати і використовувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, використовувати отриману інформацію в особистому житті;

формування здатності оцінювати правильність і раціональність розв’язання математичних задач, обґрунтовувати твердження, розпізнавати логічно некоректні міркування, приймати рішення в умовах неповної, надлишкової, точної та ймовірнісної інформації.

Важливу роль у формуванні основних математичних компетентностей учнів відіграють інноваційні педагогічні технології навчання, мета яких – створити комфортні умови, за яких кожен учень відчув би свою інтелектуальну спроможність пізнавати нове. Уроки з використанням таких технологій, дають учням основні пізнавальні вміння, а ще навички і зразки дії та застосування набутих знань у повсякденному житті. Вони захоплюють учнів, пробуджують пізнавальний інтерес, навчають самостійного мислення та дій.

Одним із видів інноваційних технологій є ігрові технології. Так у 5-7 класах актуальними є уроки з використанням дидактичних ігор «Розшифруй слово».

Важливою умовою вдосконалення викладання математики є посилення її практичної спрямованості. Одним із шляхів вирішення цього питання є вироблення в учнів практичних умінь і навичок та розвиток пізнавальної активності, що досягається при розв’язуванні вправ та задач, виконанні практичних завдань. Для закріплення вивченого, перевірки знань та з метою індивідуального чи диференційованого підходу учням пропоную виконати практичне завдання (за допомогою координатної площини визначити координати точок та «Розшифруй слово»).

Наприклад, вивчаючи в 6 класі тему «Координатна площина» розповідаю дітям, що системи координат оточують нас всюди:

- З допомогою координатної сітки пілоти, моряки визначають місцезнаходження об'єктів;

- використовуються на туристичних схемах для пошуку визначних місць або потрібної вулиці;

- при астрономічних спостереженнях координатна сітка використовується;

 - для складання зоряних і географічних карт.

 Спіймавши потрібних кружечок, згадай прізвище математика. (Архімед)

«Розшифруй слово»

 (2; 8), (-6; 1), (-9; -8), (-9; 4), (-4; 4), (-6; 8), (2; -4)

 ІV. Фізкультхвилинка. Вправа-релаксація «Чарівна зірка».

Практичний психолог Рєзнік А.В.

V. Навчання грамоти. Горбунова Н.В.

Мова – це складний психологічний процес, який неможливо оцінювати, розвивати окремо від мислення або сприймання. Навчальний матеріал, поданий у вигляді цікавої захоплюючої історії, сприяє розвитку особистісних якостей, демонструє унікальність уяви кожної дитини, дозволяє проявити активність та творчість. Оскільки сучасні діти багато часу проводять онлайн, реальне спілкування стає мистецтвом, якому потрібно навчати.

В. Сухомлинський: «Словесна творчість – це могутній засіб розумового розвитку людини, перед якою відкривається світ. З того часу, як слово стає для дитини інструментом, за допомогою якого твориться нова краса, дитина піднімається на нову сходинку бачення світу, досягає якісно нового етапу у своєму духовному розвитку. Їй хочеться у слові виразити своє захоплення, свій подив перед красою світу».

Із своїми першокласниками ми часто створюємо історії за допомогою цікавої вправи «Кластер», яка плавно переходить в технологію «Сторітеллінг».

Ось, наприклад, ми опрацювали матеріал зі словом «Вазон».

Висновок: Сучасні діти з кліповим мисленням краще сприйматимуть історію, ніж текст іншого виду. Історія впливає на почуття дитини, а це підвищує рівень концентрації уваги. Тому всі уважно слухають навчальний матеріал, сприймають його, а потім з легкістю можуть відтворити. Правда теж у формі історії. Отже, реалізується принцип міцності знань та емоційного навчання.

VІ. Німецька мова. Яковенко Л.А.  Лепбукінг - інноваційний засіб навчання німецької мови в умовах Нової української школи. 

 «Може, маленька дитина повторює те,

що було вже зроблено, створено іншими людьми,

але якщо це діяння – плід її власних зусиль, -

вона – творець; її розумова діяльність – творчість»

В. О. Сухомлинський

Лепбук (lapbook) -в дослівному перекладі з англійської означає «наколінна книга» (lap -колінний, book- книга). Це така невелика саморобна папка, яку дитина може зручно розкласти у себе на колінах і переглянути весь її вміст. Lapbooking процес виготовлення лепбуку як форми організації навчального матеріалу, явище нове, але вже набуло популярності та широко використовується у всьому світі. Учнів навчають з використанням усіх компетенцій, які сьогодні пропагує Нова українська школа (НУШ). Розвиток творчих здібностей – це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях. Він включає і розвиток мислення – вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію. Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні.

Щоб сформувати творчі здібності, дитині необхідно якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності.

Одним із таких завдань є створення лепбуку.

Лепбук - новітній спосіб організації учбової діяльності з молодшими школярами. Це гра, творчість, пізнання і дослідження нового, повторення і закріплення вивченого, систематизація знань і просто цікавий вид спільної діяльності учителя та учнів, батьків і дитини.

По суті лепбук є інтерактивною папкою або міні-книжкою, в якій систематизовані знання по якійсь темі. Але замість сторінок в неї - кишеньки, складанки, міні-книжечки з сюрпризами, конвертики, що містять необхідний систематизований матеріал (у тому числі ілюстративний) для вивчення і закріплення знань по темі.

Отже, лепбук - це тематична папка: тематична, бо присвячена якійсь темі, а папка, бо має вигляд теки. Її зручно розглядати, користуватись поміченими матеріалами. Цю папку можна постійно доповнювати чимось новим, всі деталі в ній дитина може діставати, перекладати, складати на свій розсуд. Створення лепбуків – це процес пошуку, опрацювання та збереження суттєвої та цікавої інформації в незвичній формі. Теми можуть бути як широкі ("Пори року", "Моє літо", "Професії"), так і вузькі ("Іграшки", "Дні тижня" )

Для чого створювати лепбуки?

Це цікаво, весело і корисно. Лепбуки допомагають швидко і ефективно шукати та засвоювати нову інформацію і закріплювати вивчене в цікаво-ігровій формі. Діти вчаться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, використовувати збережені дані. Інформація в лепбуці подається систематизовано та організовано, тому процес навчання стає послідовним і цікавим. Учні конструюють власне цілісне бачення певної теми, тобто під час створення лепбуку діти вчаться бачити поняття у системі. Ці тематичні посібники мають яскраве оформлення, чітку структуру і в ідеалі розробляються спеціально під конкретну дитину з її рівнем знань.

Зміст папки та складність завдань мають відповідати віковим особливостям дітей. Для того, щоб вони могли самостійно попрацювати з лепбуком і у будь-який момент поновити свої знання з певної теми.

Також, лепбук може бути продуктом дослідницької діяльності дитини, коли треба продумати зміст і послідовність наповнення теки.

Лепбук – це основа партнерської проектної діяльності дорослого з дітьми, створення умов для участі батьків у спільній навчальній діяльності.

Лепбуки можна робити як індивідуально (дома з батьками), так і на груповому занятті.

Як створювати лепбук?

Послідовність роботи:

1. Обираємо тему. Темою папки-лепбуку може бути абсолютно будь-яке явище, предмет чи істота. Усе залежить від рівня знань учнів. Залежно від віку дітей подумайте, наскільки глибоко ви збираєтеся занурюватися в тему. Від цього і буде залежати кількість розгорток й деталей вашого лепбука.

2. Складаємо план. Після того як ви визначилися із темою, візьміть листок, ручку та напишіть план. Ви помиляєтеся, якщо вважаєте, що лепбук – це просто розворот з малюнками. Розплануйте, яку саме інформацію з обраної теми буде містити ваша папка. Вона має бути добре продумана, щоб максимально структурувати інформацію та видати її цікаво і творчо. З чого почати, в яку боку розгорнути тему, які нюанси висвітлити?

3. Малюємо макет. Прийшла черга візуалізувати свій проект. Намалюйте кілька орієнтовних макетів на простому аркуші, виберіть оптимальний варіант для розміщення необхідної інформації. Продумайте, який вигляд будуть мати ваші кишеньки (підтеми) і як буде організована в них інформація. Тепер можна приступати до виготовлення лэпбука.

Ви маєте чітко уявляти, що і в якому місці буде розташовано – малюнки, кишеньки, вкладки, книжечки і інші деталі. Малюємо усе це від руки на звичайному листку паперу.

4. Виготовляємо основу та окремі дрібні деталі.

Доберіть до кожної підтеми той тип міні-книги, який найкраще підходить для викладу інформації.

У лепбуці можуть бути такі елементи:

  • кишеньки різної форми та розміру (також у вигляді книжечки чи «гармошки»);
  • конвертики;
  • віконця;
  • дверцята;
  • стрілки;
  • карточки;
  • елементи, які можна витягувати;
  • елементи, які повертаються навколо своєї осі;
  • пазли.

5. Збираємо інформацію та матеріал. Оформлюємо лепбук.

Це можуть бути:

  • паперові ляльки різного розміру, у різному вбранні;
  • пазли - куплені або власноруч розрізані кольорові картинки;
  • настільні та дидактичні ігри;
  • логічні ігри, лабіринти, кросворди;
  • ігри на уважність;
  • розмальовки, штриховки;
  • реальні предмети ( листівки, шматочки тканини, листя тощо)

Переваги використання:

  • організація учнівських презентацій;
  • сприяє організації матеріалу по темі, що вивчається в рамках тематичного планування;
  • сприяє оформленню результатів спільної проектної діяльності і може бути формою представлення підсумків проекту або тематичного тижня;
  • сприяє організації індивідуальної та самостійної роботи з дітьми.
  • це прекрасний і чудовий спосіб подати всю наявну інформацію в компактній формі.

В результаті роботи з лепбуком у дітей розвиваються універсальні вміння, такі як: домовлятися з однолітками; розподіляти обов'язки; шукати потрібну інформацію, узагальнювати її, систематизувати; самостійно давати пояснення на виникаючі питання; приймати власні рішення, спираючись на свої знання і вміння; використовуючи усне мовлення, висловлювати свої думки і бажання.

VІІ. Систематизація і узагальнення.

Відповідно до Концепції та завдань Нової української школи, усе, що відбувається з дітьми в загальноосвітніх навчальних закладах, має допомогти їм стати конкурентоспроможними. Простіше кажучи, діти повинні отримувати у школі ті знання і розвивати ті уміння, які знадобляться їм у майбутньому.

Щоб цього досягти, Міністерство освіти і науки розробило ключові компетентності НУШ, які ґрунтуються на «Рекомендаціях Європейського парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя».

Ще раз повторимо, узагальнимо та систематизуємо це важливе питання.

Отже, КОМЕТЕНТНІСТЬ – …

 
 
 
 

 Кожен учитель ХХІ століття має усвідомити, що самоосвіта – це потреба, яка захищає його від інтелектуального зубожіння, це усвідомлений процес пізнавальної діяльності, це вдосконалення будь-яких рис людини або її навичок, це постійний пошук, зростання, розвиток.

Здатність до самоосвіти не формується у педагога разом із дипломом або за наказом. Цьому теж треба вчитися. А чи можна навчити творчості? Виявляється, ні: здатність до самоосвіти у дорослої людини можна розвинути лише у виняткових випадках. Спонукання, планування, контролювання й стимулювання – усе це допомагає вчителям школи долучитися до процесу, а для декого стає навіть способом життям.

Самоосвіта вчителя є основною формою підвищення педагогічної компетентності, яка складається з удосконалення знань та узагальнення педагогічного досвіду шляхом цілеспрямованої самоосвітньої роботи.

Чому ці освітні зміни важливі? Світ – не сталий, і вміти вчитись нового це – перевага будь-якої людини. Стара система освіти була більш зосереджена на знаннях заради знань.

НУШ же фокусується на “м’яких навичках”, які допомагають у реальному житті.

Тому завдання школи – формувати в дітей бажання вчитись та прагнення до самоосвіти, яке буде їй у пригоді впродовж усього життя. Розв’язання такого завдання, натомість, вимагає постійного професійного розвитку педагога.

У наш час технології та освіта сплетені досить тісно, практично у кожного вчителя є свої улюблені технологічні інструменти, які він використовує у своїй роботі, і які дозволяють йому отримати увагу учнів під час цікавих, захоплюючих шкільних занять.

Але як і все, що має відношення до технології, інструменти безперервно оновлюються, а старі стверджуються, розширюючи сферу застосування або просто додаючи нові функції, більш актуальні для сучасної освіти і затребувані найбільш технологічно підкованими вчителями.

Пам’ятки-буклети для учасників на тему педради «Щоб стати педагогом, до якого тягнуться, якому вірять і довіряють, виконуйте неписані вчительські заповіді…»

 VІІІ. Рефлексія

         Після проведення будь-якого навчального заняття педагог прагне отримати зворотний зв'язок. Дізнатися чи було заняття продуктивним, ефективним. цікавим…

(учасники записують на листках свої враження, запитання, побажання, власні пропозиції).

 ІХ. Домашнє завдання.

Практичний психолог Рєзнік А.В.

ПРОЕКТ РІШЕННЯ

Національний проєкт «Нова українська школа» – це ініціатива, спрямована на досягнення двох ключових завдань:

- перша – забезпечення глобальної конкурентоспроможності української освіти та входження України в число 10 провідних країн світу за якістю повної загальної освіти;

- друга – успіх кожної дитини, виховання гармонійно розвиненої і соціально відповідальної особистості на основі духовно-моральних цінностей України, її історичних і національно – культурних традицій.

Національний проект передбачає реалізацію 4 основних напрямків розвитку системи освіти: оновлення його змісту, створення необхідної сучасної інфраструктури, підготовка відповідних професійних кадрів, їх перепідготовка та підвищення кваліфікації, а також створення найбільш ефективних механізмів управління цією сферою.

З метою активізації сучасних освітніх практик вчителя НУШ та підвищення якісного рівня навчання:

1.                 Адміністрації школи:

1.1. Спрямувати методичну роботу серед педагогів щодо пошуку та вивчення нових педагогічних технологій з метою подальшого їх застосування в практичній діяльності для підвищення результативності навчання та виховання;

1.2. Провести моніторинг впливу інноваційних процесів на якість освітнього процесу та розвиток особистості учня наприкінці навчального року.

1.3. Систематично висвітлювати напрацювання педагогів із питань впровадження інноваційних технологій на сайті школи та сторінці у фейсбук.

2.                Педагогам: 

2.1. Практично застосовувати сучасні освітні інструменти НУШ у освітньому процесі.

2.2. Удосконалювати знання, вміння та навички шляхом цілеспрямованої самоосвітньої діяльності.

2.3. Поширювати власний досвід роботи шляхом публікацій у фахових виданнях, на освітніх порталах, на сторінках власних сайтів та блогів.

2.4. Брати участь у проведенні методичних заходів, майстер-класів, семінарів, конференцій на різних рівнях.

2.5. Приймати участь у фахових педагогічних конкурсах та сертифікації.



Немає коментарів:

Дописати коментар