Зустріч в літературній слов’ярні «Сходинки людської душі»

 Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безмежний дотик до душі.

Ліна Костенко

         3 березня до Дня письменника в нашій школі відбулася зустріч учнів 11 класу з поетесою Межівщини, творчою людиною, яка шанує свій рідний край, вивчає його історію, оспівує нашу землю, Людмилою Олександрівною Яцурою під назвою «Її талант палає зорепадом віршів…».

Випускники декламували вірші поетеси, слухали пісні та вірші у виконані авторки. Ліричні рядки цієї майстрині слова не залишили байдужими нікого з присутніх. Поезія її особлива, мова співуча, а проблеми, які порушує автор, хвилюють душу кожної людини.

Творчі надбання Людмили Олександрівни допомагають людям знайти себе в нашому нелегкому світі. Тому її творчість треба вивчати та презентувати широкому колу людей.

Сценарій зустрічі:

Урок – зустріч учнів 11 класу з письменницею рідного краю Людмилою Олександрівною Яцурою.

Мета заходу: ознайомити учнів із творчістю письменниці Межівщини,

осмислити творчі доробки майстрині слова,

поспілкуватися із митцем,

формувати навики самостійної роботи із ліричними творами,

прищеплювати учням любов до отчого краю,

формувати світогляд та розвивати творчу уяву.

Обладнання: збірки поезій письменниці, фотозона.

Хід заходу

Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безмежний дотик до душі.

Ліна Костенко

         Слайд 1

Вчитель Дорогі друзі! Сьогодні нашу зустріч ми присвячуємо літературі рідного краю, бо 3 березня відзначається день письменника. З любові до рідного слова, матері-землі починається людина. Не можна любити те, чого не знаєш, до чого ти байдужий. Пізнання історії свого народу й любові до нього нерозривні. Тому сьогодні ми з вами  зустрічаємося з творчою людиною, яка шанує свій рідний край, вивчає його історію, оспівує нашу землю.

Нам завжди було і є чим пишатися, особливо щирими та працьовитими людьми, нашими земляками.

Шановні вчителі, учні сьогодні до нас завітала Людмила Олександрівна Яцура – письменниця Межівщини, яка радо погодилась відвідати нашу школу, щоб зустрітися, поспілкуватися, познайомити із своєю творчістю. Ліричні рядки цього майстра слова не залишають байдужими слухачів. Поезія її особлива, мова співуча, а проблеми, які порушує автор, хвилюють душу кожної людини. Її поезія – це сходинки душі до кожної людини. Її поетична натура прагне гармонії, неординарності, величності та Любові. Світ її поезій, немов дорогоцінні перли, виблискують красою та неповторністю, живою джерельною водою рятують від спраги.

На нашій зустрічі присутня обдарована учениця нашого класу, яка разом із керівником літературного гуртка Столяровою Лобов Федорівною досліджували творчість та напрацювання нашої гості, а потім Макогон Альона захищала науково-дослідницьку роботу в Дніпропетровському відділення Малої академії наук. Хвилюючим і радісним, бентежним і незвичайним було говорити про письменницю нашій Альоні. Тож надаємо слово їй.

 Слайд 2

Сьогодні я із задоволенням хочу познайомити всіх присутніх з темою дослідження «Реалістично – громадянська лірика збірки Л.О.Яцури «Калини передзвін»».

Тема дослідження літературної спадщини поетеси рідного краю була обрана невипадково. 

Слайд 3

Одного разу на зустрічі з письменниками Межівщини в Літературній вітальні районної бібліотеки я вперше почула поезії Людмили Олександрівни Яцури.  Вони так щемно торкнулися мого серця, що  я була вражена – вірші ніби виривалися з душі поетеси викликами, болем, а то випромінювали сонячні промінчики радості і любові. Це було таким природним, теплим, рідним і живим! Без всякого пафосу.

Ця зустріч стала поштовхом до того, щоб я вже впродовж декількох років збирала по краплиночці все нові й нові діаманти творчості Людмили Олександрівни.

Спостерігала, читала її вірші, що з’являлися на сторінках місцевої газети, в Інтернеті, відвідувала  конференції, зустрічі з участю поетеси, на яких слухала декламування її поетичних творінь різними людьми та у виконанні автора. А вже потім, отримавши в подарунок збірку поезії «Калини передзвін», занурившись у різнобарвний світ чудових віршів, відчула бажання дізнатися більше і донести до людей цей прекрасний світ, створений неповторною майстринею художнього образу.

Я вдячна долі і пишаюся тим, що в моєму житті є така людина. Уявляєте, я про неї і її поезії знаю не з інтернету, книг чи спогадів очевидців, а маю можливість спілкуватися, коли захочу!

Слайд 4

Межівщина дуже багата на талановитих людей. Особливе місце серед них займають письменники. Але, як свідчить літературна історія рідного краю, творчість багатьох із них є мало дослідженою, тому донині залишається значна кількість митців, чия спадщина свого часу визнавалася художньо невартісною, незрілою, другорядною, а відтак, нібито не вартою уваги.

Тому, я вважаю, що актуальність теми дослідження є перш за все назрілою потребою системного, науково-об’єктивного осмислення оточуючого світу, передусім як естетичного явища з творчим втіленням.

Роботу присвячено дослідженню творчої спадщини Людмили Олександрівни крізь виміри ідейно-естетичних поступів поетеси та в контексті  переважаючих тенденцій розвитку сучасної української літератури.

 Слайд 5

Одна за одною виходили збірки, які вона щедро дарувала своїм шанувальникам. Коли мені важко, я читаю її вірші. Заспокоююсь. І тоді швидко знаходжу вихід. А коли мені радісно, я насолоджуюся красою поезієї моєї улюбленої поетеси. Тому я вирішила написати цю роботу. А під час написання, я дізналася, як далеко відоме ім’я Людмили Яцури.

В збірці поезії «Калини передзвін» вона певною мірою ототожнює себе із ліричним суб’єктом, надає поетичним творам не лише піднесеного емоційного звучання, вона власний життєвий приклад проєктує на вибір героя, а вже через нього і на всіх співвітчизників.

 Слайд 6

Звучить пісня «Україно моя» (слова Л.Яцури, музика і виконання Вікторії Бондаренко, аранжування Сергія Дмитрієва).

 Слайд 7

Одна з найсильніших сторін творчого доробку Людмили Яцури – соціальна зорієнтованість більшості поезій, у яких почуття поетеси бурхливо набувають громадянського і державного звучання. Вона активно відгукується на важливі події сьогодення, не боячись сказати про них, хоч часом і гірку, але правду і тільки правду. У віршах наголошується на святому обов’язку нинішнього й наступних поколінь зберегти світлу пам’ять про бійців нашої армії, які захищають наші кордони, і які загинули у конфлікті на українському Сході

У своїх поезіях поетеса  вірить у діяльного українця – патріота своєї країни, здатного на активні дії та самопожертву.

Вона особисто знайома з воїнами АТО,  яким читала свої вірші перед боєм.

До глибини душі схвилювала авторку загибель земляка, десантника Андрія, що виконував свій солдатський обов’язок («З тобою я буду ще говорити»).

Патріотизм для Людмили Яцури – полум’яна віра у добро та справедливість.

 Слайд 8

Звучить пісня «Дивлюся у ніч…» (слова Л.Яцури, музика і виконавець Наталка Гіль)

 Слайд 9

У поезії збірки знаходимо вірші, присвячені Дніпропетровщині. За допомогою яких авторка ніби здійснює наступність творчості свого улюбленого поета Тараса Григоровича Шевченка: «Живе твоє, Тарасе, слово!», щоб  нагадати суспільству про те, що завжди потрібно пам’ятати «про місце, де ти народився. Ти був і є їй вірним сином дай не байдужим бути й нам». Вірш багатий епітетами: (край) щасливий, рідної (землі), предків (дух), (воля) єдина, (садки) вишневі, (мова) рідна, материнська, (панкам) лукавим, вірним (сином). Дуже красиво звучить алегорія «Дніпрові хвилі все пам’ятають», а риторичні оклики емоційно загострюють ідею вірша: Дивись, Тарасе! З нами говори сьогодні!

Її вірші – як молитви. Такі виразні, чисті й сповнені любові до людської сутності, людських чеснот. Частина з них увійшли до колективних збірок, зокрема до збірки «Материнська молитва. Українки – героям Майдану», «Небесна сотня», «Чатує в століттях Чернеча Гора». «Степова перлина» (Рідний край у словах і барвах).

 Вірш «Поглянь, Тарасе…»

 Слайд 10

Ряд поезій присвячено рідному селищу Межова та природі. Ні, не для того, щоб вирізнити «своє», а засвідчити, що все це невід’ємна частина великої України. Людмила Яцура прийшла в поезію і для того, щоб примножити створене до неї майстрами пера.

 Вірш «Моя Межова»

 Для висловлення своїх думок і почуттів вона використовує широкий спектр мовних засобів – яскраві метафори й епітети, звертання до тих чи інших осіб, вірші-молитви, – в той же час виявляючи глибоке знання минулого і сьогодення України. Тому поряд з проникливими ліричними рядками зустрічаємо і рядки, котрі набатним дзвоном закликають до совісті, виваженості в діях, до єднання думок і зусиль всіх свідомих жителів на теренах держави, ради її мирних перспектив і процвітання.

З любов’ю до рідного краю вона торкається його барв: ранні (роси), солов’їний (спів), зморені (руки), сильний (дух) твій, важка (мука), веселковим (раєм), безкрає (роздолля), тополина (доля), (калина) жива і в захопленні скрикує «Справді дивовижно!», а порівняння «А ти, як калина, в родині жива» дуже близьке, оскільки часто використовується в народі.

 Слайд 11

Звучить пісня «Ти почуй мене бандуро» (слова Л.Яцури, музика і виконавець Наталка Гіль)

 Слайд 12

Слід сказати, що поезії Людмили Яцури написані добротною українською мовою, не засміченою модною тепер «іноземщиною».

Вона живе у цьому бурхливому світі з Богом у серці:

На публічних заходах зі слів присутніх переконалися в цінній самобутності поетеси. Спостерігали щиру й дружелюбну атмосферу взаєморозуміння простої, але надзвичайно талановитої людини із земляками.

 Вірш «Я вдячна Богу…» (слова Л.Яцури)

 Слайд 13

Олександр Винник, відомий український літературознавець, говорить: «Принагідно слід сказати, що поезії Людмили Яцури написані добротною українською мовою… кожен, хто читатиме цю збірку, не тільки збагатиться духовно, відчує ще більшу любов до отчої землі, але й віднайде серед багатого розмаїття мудрих і душевних віршів «свій», котрий найбільше вразить змістом, змусить заново переглянути власну громадянську позицію, замислитись над своєю місією в цьому неоднозначному світі».

На мою думку, лірика поезії «Калини передзвін» виконує своє головне мистецьке завдання: формувати національну самосвідомість співвітчизників, виховувати почуття людської гідності, прищеплювати відразу до всіх форм соціального і духовного рабства, пробуджувати патріотичні почуття, вселяти надію на державне відродження.

 Вірш «Моє серце Межова…» (слова Л.Яцури)

Слайд 14

Характеристика образно – стильових прикмет громадянської лірики Л.О.Яцури свідчить про те, що автору збірки притаманні ніжність, романтичність та особливе відчуття смаку життя. ЇЇ психологічна діалектика, думки, інтелект виступають у віршах і закликають до пошуку сенсу та істини світу в якому існують ліричні герої збірки і сама поетеса. Недарма її оптимістична, стверджуюча, життєлюбна та зворушлива лірика так гармонійно стала піснями.

Вірші збірки поезії «Калини передзвін» природно легко укріплюють національну свідомість юних громадян України, їх світогляд, ідеали та переконання. Пісні на вірші Людмили Олександрівни співають на різних заходах не тільки в Україні, а й навіть за її кордонами: в Європі, і в далекій Канаді, уже перекладені англійською мовою.

Творчі надбання Людмили Олександрівни допомагають людям знайти себе в нашому нелегкому світі. Тому її творчість треба вивчати та презентувати широкому колу людей.

Вірш «О, Україно…» (слова Л.Яцури)

Вчитель: Запрошуємо поділитися своїми літературними надбаннями Людмилу Олександрівну.

 Виступ письменниці Л.О.Яцури

 Вчитель Сьогодні ми доторкнулися до цілющого поетичного джерела сучасників, наші душі просвітлились і запалились іскоркою вдячності і гордості за поетів рідного краю, які своєю творчістю доводять, що тільки з любові до рідної землі, матері, людей народжуються поет і поезія. Ще раз дозвольте привітати Вас з днем письменника і з наступаючим жіночим днем 8 Березня. На згадку про нашу зустріч прийміть невеличкий подарунок (вручення квітів). 

Дуже приємно було зустрітися сьогодні з Вами. Двері нашої школи завжди відкриті для Вас

Дякуємо за увагу! До нових зустрічей!