Робота на селищний фестиваль педагогічних технологій «EDU_ FEST Mezova – 2021»
Плахотнік Ольга Миколаївна
заступник директора
з навчально-виховної роботи
Управління розвитком Нової
української школи відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну
середню освіту»
Системне бачення
процесу управління школою – це здатність
керівника виявляти проблему, прогнозувати її розвиток, програмувати її рішення
шляхом побудови організаційних систем.
Ю.Конаржевський
Існуюча
дотепер система освіти України поступається освіті розвинених країн світу.
Спостерігається зниження якісних показників отриманих знань дітей, починаючи
від дошкільної освіти і закінчуючи вищою освітою.
Сучасне
суспільство знаходиться в глобальному інформаційному середовищі, де
відбувається обмін та передача знань із будь-якої сфери життя. Стає необхідним
впровадження в закладах загальної середньої освіти маркетингових освітніх
технологій, які допоможуть не лише визначати ринок необхідних професій, а й
бути конкурентоздатними на ринку освітніх послуг, залучаючи нових учнів та
просуваючи нові послуги, які пропонуються у закладах освіти. Проте існує певна
проблема в застосуванні маркетингу в освіті через брак знань та розуміння його
необхідності, що значно сповільнює дослідження, розробку та впровадження
практичних інструментів.
Однак
зміни, що відбуваються в освітній діяльності, а саме реформування освіти
України, вимагають значно ширшого застосування не лише теоретичних знань із
маркетингу, а й практичних.
Нова українська школа – це і є ключова реформа Міністерства освіти і науки України, головною метою якої є – створити школу, у якій
буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це
відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті. НУШ – це школа, до якої приємно
ходити учням.
Тому тільки сучасне креативне
управління розвитком Нової української школи відповідно до Законів України «Про
освіту», «Про повну загальну середню освіту» може забезпечити її майбутнє.
Головною умовою успішного засвоєння
шкільних програм вважаємо підтримку раннього розвитку дитини.
Дослідження психологів свідчать про
те, що проблеми, які гальмують якість навчання учнів початкової школи, більш за
все повʼязані з неподоланими труднощами в ранньому розвитку дітей. Перехід
освітнього процесу на навчання в умовах НУШ вимагає нових шляхів та підходів до
подолання перешкод у здійсненні раннього розвитку дитини.
У Законах України «Про освіту»,
«Про повну загальну середню освіту», Базовому компоненті дошкільної освіти, Державному
стандарті початкової школи наголошується на пріоритетності особистісно – орієнтованого,
компетентнісного, діяльнісного, соціального підходів до розв’язання основних
завдань дошкільної та початкової освіти. Ці документи покликані забезпечити
становлення особистості дитини, її фізичного, комунікативного, пізнавального, соціально-морального, художньо-естетичного,
креативного розвитку, набуття нею практичного досвіду.
На практиці переконуємося, що
основні види діяльності дітей старшого дошкільного віку, а це – спілкування, гра,
рухова, пізнавальна, господарсько-побутова, художньо-естетична (ліплення,
малювання, аплікація, конструювання, слухання музики, спів, хореографія,
театралізація), мають бути збережені і змістовно збагачені в молодшому
шкільному віці. Це полегшує здійснення поступового переходу до навчання у
перший же адаптаційно – ігровий період початкової освіти та формуванню нових ключових
компетентностей.
Основою формування ключових
компетентностей дітей у початковій школі є базові якості особистості дитини, якими
вона має оволодіти вже в дошкільний період. Першокласники, які до вступу в
школу відвідували дошкільні освітні заклади, швидше адаптуються в освітньому
процесі, опановують програму, співпрацюють в колективі.
Тенденції розвитку дошкільної та
початкової освіти в умовах реформування загальної середньої освіти на засадах
Концепції Нової української школи мають багато спільного.
Зокрема, гуманізм як норма поваги
до особистості, доброзичливе, бережне ставлення до дитини без спонукання і
насилля; визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові
особливості; урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку
дитини; опора на досягнення попереднього етапу розвитку; створення сприятливих
умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів,
належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів
поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого
ставлення до тих, хто її оточує; забезпечення реалізації можливостей дитини тощо.
Обираючи основні параметрами якості
освіти, ми більше схиляємося до наступних положень, які у своєму дослідженні
виокремив В.О.Зайчук:
- відповідність навчальних досягнень учнів державним
освітнім стандартам;
- якість навчально-виховного (освітнього) процесу, що
забезпечує рівень особистісного розвитку;
- динаміка індивідуальних досягнень у самовизначенні,
саморозвитку, самореалізації;
- навчально-методичне забезпечення процесу підготовки
(навчальні посібники, методичні розробки);
- позитивна мотивація навчання, готовність до
пізнавальної діяльності;
- якість управління освітніми програмами, що мають
бути спрямовані на основну мету системи освіти – «забезпечити умови для
всебічного розвитку учнів, виховання громадянина демократичного суспільства».
У рамках даних питань користуємося
«Інструктивно-методичними рекомендаціями щодо забезпечення наступності
дошкільної та початкової освіти», викладеними в Листі МОН України від
19.04.2018 № 1/9-249.
Забезпечення неперервності здобуття
дитиною освіти є можливим за умови реалізації принципів перспективності і
наступності між суміжними ланками освіти, зокрема дошкільною і початковою. З
переходом загальної середньої освіти на нові терміни, структуру та зміст
навчання в умовах НУШ актуалізується питання пошуку шляхів забезпечення
цілісного розвитку особистості на різних рівнях освіти.
Концептуальні засади реформування
загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року
проголошують побудову освіти усіх рівнів із максимальним урахуванням
індивідуальних фізичних, психологічних, інтелектуальних особливостей дитини
кожної вікової групи. Серед ключових компонентів формули Нової української
школи є:
- новий зміст освіти, заснований на
формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації дитини в
суспільстві;
- наскрізний процес виховання,
спрямований на формування соціально-моральних цінностей;
- педагогіка, що ґрунтується на
партнерстві між учнем, учителем і батьками;
- дитиноцентризм, орієнтація на
потреби учня в освітньому процесі;
- нова структура школи, що
сприятиме засвоєнню нового змісту і формуванню життєвих компетентностей;
- сучасне освітнє середовище, яке
забезпечить необхідні умови, засоби і технології навчання учнів, освітян і
батьків у закладі освіти та поза його межами.
У Базовому компоненті дошкільної
освіти (у редакції 2012 року зі змінами) та Державному стандарті початкової
освіти (2018 року) визначається пріоритетність особистісно-орієнтованого,
компетентнісного, діяльнісного, середовищного підходів до розв’язання основних
завдань дошкільної та початкової освіти. Обидва документи покликані забезпечити
становлення особистості дитини, її фізичний, комунікативний, пізнавальний,
соціально-моральний, художньо-естетичний, креативний розвиток, набуття нею
практичного досвіду.
Тому, вкрай необхідно в освітньому
закладі створити служби допомоги раннього розвитку для здорових дітей – до 3
років, а для дітей з обмеженими можливостями здоровʼя – до 6 років. Психологи,
соціальні педагоги та інші фахівці з дитячого розвитку консультуватимуть сімʼї,
це допоможе істотно скоротити ризики негативних відхилень у розвитку дітей,
позитивно вплине на навчальні результати і особисті досягнення. За таких умов число
першокласників, які успішно засвоють шкільну програму, набагато збільшиться.
Державним стандартом початкової
освіти окреслені такі ключові компетентності: вільне володіння державною мовою,
здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, математична компетентність,
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, інноваційність,
екологічна, інформаційно-комунікаційна, культурна, громадянські та соціальні
компетентності, підприємливість та фінансова грамотність, навчання впродовж
життя. Зазначені компетентності формуються на основі компетентностей, що
закладені у дошкільному віці: здоров’язбережувальної, комунікативної,
предметно-практичної, ігрової, сенсорно-пізнавальної, природничо-екологічної,
художньо-продуктивної, мовленнєвої, соціальної, особистісно-оцінної (згідно
Базового компонента дошкільної освіти).
Провідні види діяльності дітей
старшого дошкільного віку (спілкування, гра, рухова, пізнавальна,
господарсько-побутова, художньо-естетична: ліплення, малювання, аплікація,
конструювання, слухання музики, спів, хореографічна, театралізована) мають бути
збережені і змістовно збагачені у молодшому шкільному віці. Це дозволить
здійснити поступовий перехід до навчання як нового провідного виду діяльності у
перший (адаптаційно-ігровий) період початкової освіти. Поряд з іншими, метою
цієї діяльності є розвиток різних видів активності дитини, її творча
самореалізація, формування нових компетентностей.
Спільними для всіх ключових
компетентностей є наскрізні вміння:
-
читання з розумінням,
- уміння висловлювати власну думку
усно і письмово,
- критичне та системне мислення,
творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію,
- вміння конструктивно керувати
емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення,
- розв’язувати проблеми,
співпрацювати з іншими особами.
Основою формування ключових
компетентностей дітей у початковій школі є базові якості особистості дитини,
набуті у дошкільному віці: спостережливість, допитливість, довільність,
самостійність, ініціативність, відповідальність, чуйність, креативність,
міжособистісної позитивної комунікації та інші.
Період життя дитини від п’яти до
шести (семи) років вирізняється цілісними змінами її особистості, формуванням
новоутворень у ході провідної ігрової діяльності, які дозволяють перейти до
нової стадії розвитку в іншій соціальній ситуації. У старшому дошкільному віці
пріоритетом є формування особистісних якостей дітей.
Зберігаючи наступність із
дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення
особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує
ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, здоров’я,
здатність до творчого самовираження, критичного мислення та інше. Виникнення в
кожному періоді розвитку дитини нової провідної діяльності (навчальної) не
означає зникнення тієї, яка була провідною на попередньому етапі.
Всі ці процеси потребують глибокого
дослідження і аналізу…
Щоб створити передумови поступового
психологічно-комфортного переходу дитини від ігри до навчання в рамках
реформування Нової української школи, усі вчителі нашої школи, які викладають
предмети у початкових класах НУШ пройшли курси перепідготовки в КЗВО «ДАНО»
ДОР», онлайн-курси на освітній платформі EdEra,
вебінари, семінари, конференції; вивчили всі чинні нормативні
документи. Ми проводили просвітницьку роботу, консультації та методичні заходи,
опрацювали чинні нормативні документи, обговорювали, аналізували, звертали
увагу на те, що відповідно до нового Державного стандарту початкової освіти
освітній процес у початковій школі організовується за циклами, з урахуванням
вікових особливостей фізичного, психологічного і розумового розвитку дітей 6-10
років (перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 класи); другий
цикл – основний (3-4 класи)). На рівні шкільної предметної комісії вчителів
початкових класів та всього педагогічного колективу закладу проводили обмін
досвідом, аналіз результатів та вносили корективи.
За результатами впровадження
концепції Нової української школи в період з вересня 2018 року по березень 2021
року провели семінар заступників директорів з навчально-виховної роботи на
рівні Межівської СТГ в дистанційному форматі, на якому поділилися
напрацюваннями поетапного реформування освітнього процесу в практичній
діяльності нашої школи в рамках НУШ (додаток).
Ми переконалися, що змістовий і
технологічний аспекти здійснення освітнього процесу в закладах дошкільної
освіти і початковій школі мають бути узгодженими з урахуванням вікових та
індивідуальних особливостей дітей.
Елементи навчальної діяльності, що
формуються у дитини старшого дошкільного віку під час спеціально організованої
дорослим навчально-пізнавальної діяльності (заняття), а також у ході будь-яких
специфічних для даної вікової групи видах дитячої діяльності у закладах
дошкільної освіти, забезпечують успішність оволодіння новими компетентностями. Тоді
шкільне навчання, у свою чергу, забезпечує взаємозв’язок, розширення,
поглиблення й удосконалення попередньо отриманих 6 (7)-річними дітьми знань,
умінь і навичок, сформованих ціннісних ставлень, існуючого досвіду.
Сучасний період розвитку
суспільства визначається як етап інформатизації. Як показує практика, без нових
інформаційних технологій вже неможливо уявити сучасну школу. Цифрові технології
допомагають підібрати траєкторію навчання для кожного учня, підвищити обʼєктивність
в оцінюванні та радикально знизити навантаження на вчителя. А задля цього перед
школою стоять завдання:
- перейти до масового використання
сучасних цифрових навчально-методичних комплексів. Для школярів ці комплекси
складатимуть індивідуальні програми, підберуть оптимальні для кожного методики
і формати вивчення матеріалу. Педагогам допоможуть заповнити звіти і журнали,
«перевірити зошити», тобто звільнять його час для творчого підходу;
- впровадити в освітній процес ігри
і симулятори. Це залучить дітей, зробить навчання наочним і допоможе розвивати
навички XXI століття: працювати в команді, мислити критично і творчо;
- розвинути систему дистанційного
та змішаного навчання. Так діти вивчають матеріал, який недоступний у школі. Дистанційне
навчання допомагає освоїти матеріал швидше, особливо тим учням, які хочуть
отримати ґрунтовну освіту.
Якщо ми досягнемо цього, то це
дозволить нам швидше перейти до сучасної цифрової школи.
Не секрет, що неможливо навчатися
відповідно до сучасних вимог, якщо школа недостатньо оснащена.
Для нашої школи, перш за все,
необхідно підключитися до інтернету зі швидкістю 100 Мбіт/с уже в 2021 році і 1
Гбіт/с – до 2023-го.
Найбільшою потребою нашого закладу
на сьогодні є відремонтувати шкільну будівлю: це вирішить проблеми придатності
всіх класних кімнат для навчання, допоможе створити якісне освітнє середовище
за допомогою дизайну, обладнання та меблів.
Таким чином, в освітньому закладі
будуть створені всі умови для комфортного, безпечного та успішного навчання
дітей.
Рівність освітніх можливостей
дозволить досягти особистого і професійного успіху багатьом із тих, кому в
нинішній ситуації не вдається якісно навчати або навчатися.
У більшості шкіл предмет «Технологія»
вже давно не оснащується необхідним обладнанням. Але ж систему освіти потрібно
привести у відповідність реального ринку праці.
Отже, виникає необхідність спершу радикально
оновити саму систему технологічної освіти в школі:
- обладнати її сучасними
майстернями;
- використовувати для навчання школярів
ресурси за допомогою мережевих форм навчання;
- розробити і ввести в широку
практику цифрові комплекси-симулятори і тренажери, які допоможуть школярам
освоїти вміння по пріоритетним кваліфікаційним напрямкам.
Тільки за таких умов ми отримаємо підвищення
числа школярів із високими результатами в області технологічної, компʼютерної
та інформаційної грамотності.
Українська система підтримки
талантів охоплює дітей та професії. Це академічні науки шкільного циклу,
мистецтво і спорт. Технології, творчість, підприємництво, соціальні та
позашкільні науки частково випадають.
Важливо сьогодні забезпечити
кожному учневі можливість опанувати будь-який предмет на поглибленому рівні, у
тому числі онлайн – з підтримкою профільних і дистанційних програм, побудувати
систему професійного самовизначення і профільного навчання. Якщо програми
профільної освіти охоплять усіх учнів 9-11 класів, то значно збільшиться число
дітей, які отримають цільову підтримку у розвитку таланту.
Розвиток системи освіти неможливо
без опори на підготовлені та мотивовані кадри. Застосування дистанційних
технологій протягом 2019-2020 та 2020-2021 навчальних років дало нам, адміністрації
та педагогам, зрозуміти всю важливість вміння працювати з цифровими
технологіями з урахуванням індивідуальних особливостей своїх учнів. Тому наразі
вирішуємо проблему: як перепідготувати управлінські та вчительські команди
школи на всіх рівнях освіти з акцентом на практику, а також післядипломний
супровід молодих та малодосвідчених педагогів. Ці заходи сприятимуть не тільки
зростанню освітніх результатів, а й поліпшенню соціального самопочуття та
підвищенню соціального статусу вчителя.
Міністерство освіти України
підготувало зміни до навчального процесу. Наприклад, тепер урок «технології»
включить у себе основи робототехніки, вивчення графічних і мультимедійних редакторів,
антивірусного захисту та програмування. На уроках здоровʼязберігаючого
спрямування діти дізнаються про боротьбу з тероризмом, шахрайськими схемами в
інтернет просторі та булінг (кібербулінг).
Тенденції в освіті – індивідуальні
програми, гнучкість навчання й акцент на практичному застосуванні знань – не
обійшли стороною й українську школу. Що відбувається в нашій школі зараз і чого
ми можемо чекати в найближчому майбутньому та в перспективі?
Шкільна освіта в Україні історично
завжди була сильною. Однак сучасна система освіти викликає багато питань:
чимало експертів і батьків вважають, що школа відстає від реалій сьогоднішнього
дня. Чи так це?
З огляду на швидку зміну ринку
праці, все частіше говорять про необхідність «навчити дітей вчитися», дати їм навички
«відкритості новому», «критичного мислення», «вміння взаємодіяти та співпрацювати»
з іншими людьми. Однак, на наш погляд, у школі поки рано навчати тільки soft
skills – ми бачимо цінність в тому, щоб пропонувати дітям і широкий набір
фундаментальних знань у ключових предметних областях.
Ми вважаємо, що майбутнє багато в
чому повʼязане з індивідуалізацією освітніх програм. Усі вже звикли, що коли в
якійсь галузі говорять про персональний підхід, мають на увазі цифрові
технології. Швидше за все, digital-моделі перевернуть освіту, як перевернули
інші сфери. Навчальні заклади вже впроваджують окремі елементи – технологічну
інфраструктуру, цифровий контент. Однак шкільне середовище вкрай консервативне,
тому процес цифровізації, напевно, займе тривалий час.
Зараз персоналізація досягається
швидше традиційними методами, шляхом зміни програм і впровадження додаткових
курсів. Тобто поки можна говорити про окремі напрями розвитку шкільної освіти,
які розширюють індивідуалізацію.
Після закінчення початкової та базової
школи діти, як правило, переходять у старшу, і багато хто з них надходять у
профільні класи. Але якщо цінність початкової школи і профільних класів для
учнів і їх батьків в цілому зрозуміла, то з середніми класами (з пʼятого по восьмий)
ситуація неоднозначна. Ми вважаємо, що даний період незаслужено недооцінений. До
моменту переходу на поглиблену підготовку діти повинні навчитися розуміти себе,
свої інтереси і здібності. І тут велике навантаження лягає саме на базову
школу. Мета даного періоду – зосередитися на максимальному розвитку дітей, дати
їм фундаментальну базу. А головне – познайомити їх із різними напрямками, щоб
учні могли зробити усвідомлений вибір у старших класах.
Але проблема в тому, що вчителям
готувати подібні освітні інтегровані курси складно: потрібно не тільки знати
свій предмет, а й суміжні. Як правило, це авторські методики, і для їх розробки
потрібні педагоги дуже високого рівня.
Провідні школи завжди конкурували
між собою. Не оминула ця «традиція» і сьогодення – за рейтинги, фінансування, а
головне – за талановитих дітей. Це негласне змагання проявляється, зокрема, в
тому, що деякі школи прагнуть перехопити сильних дітей якомога раніше – вони
оголошують набір у класи з допрофільним чи поглибленим вивченням предметів вже
не в 8-9-х класах, як робили раніше, а в 7-х або навіть 6-х. А готуватися до
переходу на профільне навчання діти починають вже в початковій школі. Той факт,
що школи конкурують за учнів, багатьом поки що не очевидний, враховуючи
величезні конкурси в престижні навчальні заклади. Але цифри тут не показові –
конкурс нерідко створюють амбітні батьки, діти яких не готові до профільного
навчання або недостатньо мотивовані на «важку працю».
Старші класи в профільній освіті –
це велика цінність. І діти, і їх батьки це вже усвідомили.
Вибір профілю в старших класах є не
лише першим кроком до індивідуалізації навчання. Персональні траєкторії можна
також створювати за рахунок багаторівневої підготовки – наприклад, коли дитина
вибирає або базовий рівень дисципліни, або поглиблене її вивчення. Від деяких
курсів можна взагалі відмовитися. Нинішній Державний стандарт це дозволяє в
10-11 класах, коли обовʼязковими є тільки частина предметів.
А ось дітям, які ще не усвідомили
свої інтереси, а також тим, хто хоче чогось незвичайного, необхідна гнучкість
програми в старших класах. Наприклад, у деяких напрямках зустрічається
нетиповий набір предметів, і навряд чи набереться профільний клас. Однак, діти,
яких цікавить ця сфера, можуть самостійно вибрати потрібні їм предмети.
Існуюча роками в школі система
курсів за вибором є одним з ефективних інструментів персоналізації освіти в базовій
і старшій школі. Звичайно, відразу впровадити таку систему складно з
організаційної точки зору, тому поки що в основному використовуємо можливості
додаткового навчання.
Діти та їхні батьки сьогодні можуть
прагнути здобувати додаткові знання серед різноманітних гуртків і
факультативів. Заняття можна знайти практично під будь-який запит, причому
багато секцій та гуртків за інтересами безкоштовні. Останнім часом їх
популярність зросла майже вдвічі.
Проте факультативи вирішують тільки
частину освітніх завдань – відповідальність дітей за вибір обмежена, адже
додаткові заняття, на відміну від курсів за вибором, у будь-який момент можна
кинути. Але все ж гуртки дозволяють розвивати індивідуальні здібності, тому
було б логічно комбінувати обидва напрямки.
Сучасна школа – це величезна
кількість інформації, яка може бути цікава всім, і чим більше людей знають про
те, чим і як живе школа, тим краще для всіх. Наша школа має акаунти практично у
всіх соціальних мережах.
Відкритість освітньої організації –
це не тільки вимога законодавства, а й необхідність сьогоднішнього дня.
Позитивно, природно. Сьогодні, як ніколи, необхідно забезпечувати широку громадськість
актуальною інформацією з життя школи. На поточний момент у нашій школі
виконання обовʼязків фахівця з медіакомунікацій покладено на вчителя в якості
додаткового функціоналу, але надіємося що в майбутньому в закладі буде посада
кваліфікованого спеціаліста.
Також повністю погоджуємося, що для
залучення цільової аудиторії до своїх послуг навчальний заклад повинен
застосовувати маркетингові інструменти, які принесуть очікуваний результат, до
них можна віднести:
1. Аналіз попиту і пропозиції ринку
послуг.
2. Визначення конкурентних переваг
навчального закладу.
3. Проведення днів відкритих
дверей, ярмарок, виставок, конференцій тощо, для надання інформації про історію
створення, напрямки діяльності, педагогічний колектив закладу, впровадження
інноваційних технологій та ін.
4. Реалізація підприємницької
компетентності учнів (створення шкільних проєктів, які матимуть різну
винагороду).
5. Проведення соціальних досліджень
(анкетувань, опитувань) серед учнів та їх батьків для виявлення побажань та
потреб, які можна було б застосовувати в сучасній школі.
6. Запрошення висококваліфікованих
спеціалістів, які можуть ділитися досвідом ведення будь-якої господарської
діяльності.
7. Співпраця з вітчизняними та
іноземними закладами освіти.
8. Застосування рекламних засобів
(телебачення, радіо, друковані матеріали видання, інформаційні листи, буклети,
банери та ін.).
9. Створення web-сайту
(загальнодоступний ресурс, який дозволяє висвітлювати всю діяльність закладу).
Він повинен бути інформативним та зручним у використанні.
10. Слідкувати за новітніми
технологіями в освіті та впроваджувати їх.
Отже, розробка стратегії розвитку
закладу загальної середньої освіти повинна обовʼязково включати в себе ряд
інноваційних маркетингових інструментів, що здатні забезпечити у майбутньому
стійку конкурентоспроможність, високу адаптивність до зовнішнього середовища,
якість отриманих знань, вмінь, навичок та компетенцій, а також високу
мобільність як педагогічних працівників, так і учнів.
Наші вчителі працюють творчо, тому
що не бояться нового, проявляють високу зацікавленість у пошуках нових методик,
вносять зміни у свою роботу. Це люди, які постійно намагаються підвищувати свою
кваліфікацію, самовдосконалюватися. За участю всіх вчителів школи створена
структура методичної служби. Педагогіка співтворчості – це та основа, яка
допомагає зміцнити творчу складову у діяльності вчителів і адміністрації.
Аналіз, планування, контроль і корекція стають спільними функціями
адміністрації і членів колективу.
Усі педагогічні зусилля в нашій школі
спрямовані на створення ситуації успіху для кожного учасника освітнього
процесу, на те, щоб виробити в кожного віру у свої сили. Тільки впевнена у собі
людина, яка терпимо ставиться до думки інших, яка цінує рівність і рівне
значення всіх і кожного, може стати успішним будівником України ХХІ століття.
Додаток
Матеріали
семінару заступників директорів з навчально-виховної роботи Межівської селищної
територіальної громади
(З досвіду роботи педколективу КЗО
«Межівська ЗШ І-ІІІ ступенів №2» МСР»)
Посилання
на матеріали семінару на платформі Ourboox: https://www.ourboox.com/books/%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80-%D0%B4%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2-%D0%B7-%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2/
Немає коментарів:
Дописати коментар