Робота на селищний фестиваль педагогічних технологій
Скорик
Вікторія Миколаївна
вчитель математики
першої
кваліфікаційної категорії
Навчальний процес – це не тільки процес засвоєння знань,
оволодіння вміннями й навичками, але і виховання особистості кожного учня,
розвитку його суспільно-соціальної та творчої активності. Реалізація цього
неможлива без правильної мотивації учнів до навчання.
Видатний український педагог В. О. Сухомлинський,
звертаючись до вчителів, писав: «Не забувайте, що ґрунт, на якому будується
ваша педагогічна майстерність, – у самій дитині, у її відношенні до знань і до вас,
учитель. Це – бажання вчитися, натхнення, готовність до подолання труднощів.
Дбайливо збагачуйте цей ґрунт, без нього немає школи». Тобто, щоб навчити
людину, треба не просто передати їй знання і вміння, а й викликати відповідну
активність, пізнавальну чи практичну, самостійно здобувати знання і
вміти їх обробляти. Тільки так може з’явитися справжній інтерес до навчання. І
якщо ми допоможемо дітям розвинути потребу в знаннях, уміти набувати їх, то ці
важливі якості залишаться з нею і після закінчення навчального закладу.
Мотивація до навчальної діяльності має велике значення для успішного
навчання. Якщо у дитини сформований внутрішній стимул, то навчання приноситиме
їй задоволення, вона буде старанною й зацікавленою. Результатом роботи учня
будуть не лише оцінки, а сформований багаж знань, яким він зможе оперувати не
тільки на уроках, а й у повсякденному житті.
Мотивація навчальної діяльності учнів – це окремий
етап уроку, проте її треба здійснювати на кожному з етапів різними способами –
залежно від дидактичної мети й типу уроку.
Як вмотивувати учнів? Виникнення цікавості до математики у більшої
кількості учнів залежить загалом від методики її викладання, від того,
наскільки вдало буде створена навчальна робота. Значна роль тут відводиться
творчим методам.
Отже, завдання, яке постало перед учителем, – збудити здібності своїх
учнів, виховати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв'яжуть
кожну задачу, в тому числі й творчого характеру, – без особистого захоплення
справою, без наявності педагогічного такту і таланту, без умілого вибору форм
навчання, методів, прийомів та засобів втілити в життя неможливо.
Тому інтерактивні методи і форми роботи вчителя на уроках і в позаурочний
час дають змогу розвивати логічне мислення учнів, розвивати індивідуальні і
пізнавальні здібності кожної дитини, виховувати в учнів впевненість, віру в
свої можливості, взаєморозуміння в класному колективі, що характеризується
залучення всіх учнів до спільної діяльності.
Головне завдання вчителя – створити такі умови на уроці, за яких дитина,
виконуючи навчальне завдання, несподівано для себе доходить висновку, що
розкриває всю красу процесу пізнання. Для цього педагог у навчальному процесі
повинен використовувати різноманітні методи мотивації до навчальної діяльності.
Методи мотивації учнів на уроках математики
Що стосується шкільного предмета математики, то він
цікавий не для всіх учнів, для багатьох – це суха наука, тому одна з головних
задач вчителя: зробити математику яскравішою і привабливішою.
Хорошим внеском у формування міжпредметних зв’язків,
гуманітаризації шкільної математичної освіти є використання літературних цитат,
відповідних віршів, метафор. Все це буде впливати на пізнавальний інтерес до
предмету.
Інтерес до вивчення того чи іншого математичного питання залежить від
переконання учня в необхідності вивчити дане питання. Тут мова йде про
попередню мотивацію. Найбільш успішно вона реалізується зверненням до практики.
Пізнавальна і практична діяльність людини знаходяться в тісній єдності і
переплітаються. Для моїх школярів цей стимул найбільш значущий, так як він
сприяє усуненню невідповідності, що утворився між їх пізнавальною і практичною
діяльністю, і підводить їх до усвідомлення необхідності теоретичних знань.
Щоб в учнів не виникало уявлення про «сухість»
математики, відірваності її від життя, показую взаємозв’язок математики з
іншими областями людських знань і навколишнім світом.
Так при вивченні теми «Дії з десятковими дробами» (6 клас)
використовую рахунок-квитанцію з оплати за комунальні послуги. Особливого
пояснення вимагають одиниці послуги. Наприклад, за опалення плата береться за 1
кв. м, а за воду в куб. м з однієї людини, тобто за кількістю мешканців.
При вивченні теми «Відсотки» (9 клас) – відкривається широка можливість для
вирішення завдань, взятих з життя: послуги банку, прибутковий податок на
заробітну плату, знижка на різні види товару.
Використання інтерактивних вправ
У процесі використання
інтерактивних вправ «Мозковий штурм», «Коло ідей», «Незакінчені речення»
приймаються всі думки учнів як реальні, так і вигадані. Вправа «Пошук
інформації» вчить їх самостійно працювати з додатковою літературою, дає
можливість віднайти факт, який може заперечувати те, що раніше приймалося як
незаперечне. Отже, це дає можливість для розвитку розумового скепсису щодо
існуючих правил, висновків, думок.
«Мозковий штурм»
У 7 класі при вивченні теми «Розкладання многочленів на множники», для
систематизації знань, умінь та навичок використовую «Мозкову атаку».
Для груп даю завдання:
- Якими способами можна многочлени розкласти на множники? Опишіть
теоретично.
- Навести приклади, в яких використовуються способи розкладання на
множники.
- В яких типах завдань використовуються розкладання на множники?
- Випишіть всі формули скороченого множення.
Після того як учні виконають всі завдання в зошиті виникає схема не лише з
переліком способів розкладання на множники, а й з прикладами використання даних
знань, умінь та навичок до подальшого вивчення нового матеріалу.
Магічні квадрати
Це квадрати, які складаються з 9, 16, 25 клітинок. У клітинках мають бути
записані такі числа, сума яких у всіх напрямах (рядках, стовпчиках і
діагоналях) однакова.
В одному випадку всі числа задані – квадрат заповнений (дивись перший
квадрат). Треба перевірити, чи є квадрат магічним.
У другому випадку в квадраті не всі числа задані, але названо суму (дивись
другий квадрат). Треба заповнити квадрат.
У третьому випадку і числа не всі задані і суму не названо, треба ще знайти
цю суму і після цього заповнити квадрат.
|
6 |
11 |
4 |
|
5 |
7 |
9 |
|
10 |
3 |
8 |
|
4 |
|
|
|
|
6 |
7 |
|
|
|
6 |
|
2 |
|
6 |
|
|
5 |
|
|
|
|
|
«Незакінчене речення»
Суть вправи полягає в тому, щоб продовжити речення. В залежності від мети
уроку вибирається речення і всі учні по черзі мають його продовжити.
Приклади речень:
«Я (назвати себе) зараз відчуваю себе як …» (якщо завдання зрозуміти
емоційний настрій учнів).
«Сьогодні я очікую від уроку…» (діти можуть говорити про свої емоції чи про
навчальні очікування).
«Сьогодні я хочу навчитися …» (навчальні цілі уроку у розумінні дітей).
«Розв’яжи завдання»
Це завдання може бути подане на картці. Завдання використовується при
вивченні даної теми та пропонуються вже відпрацьовані завдання, які учні гарно
вміють розв’язувати. Але серед типових завдань доцільно «заховати» завдання для
розв’язування якого в учнів не досить напрацьованих знань та вмінь. Тобто
виникає природна потреба до вивчення нової теми, створюючи мотивацію до її
вивчення.
Наведу приклад: при вивченні теми «Зведення дробів до спільного знаменника»
(6 клас) пропонуємо таке завдання. На картці присутні приклади на додавання і
віднімання десяткових дробів, що вивчалося у 5 класі, також діти мають навички додавати
і віднімати дроби з однаковими знаменниками, та картка ще містить завдання, яке
діти не вміють розв’язувати – віднімання дробів з різними знаменниками.
Зрозуміло, що відповідь на таке завдання стає пізнавальною потребою, мотивація,
яка створюється у такий спосіб є найактуальнішою. Для створення мотивації треба
обміркувати разом з дітьми чому не можна розв’язати завдання та що треба знати
і вміти, щоб його зробити.
Використання
історичного матеріалу
Історизм як стимул формування пізнавального інтересу має
велике значення на уроках математики. Відомий французький математик, фізик і
філософ Ж. А. Пуанкаре відзначав, що будь-яке навчання стає яскравішим,
багатшим від кожного дотику з історією досліджуваного предмета.
Щоб в учнів не виникло уявлення, що математика – наука
безіменна, знайомлю їх з іменами людей, які творили науку, багатими в
емоційному відношенні епізодами їхнього життя. Часто в цьому мені допомагають
самі учні, готуючи доповіді та повідомлення.
Через розповіді про «нематематичну» діяльність великих
вчених привертаю увагу учнів до загальнолюдських цінностей і культури. Своїм
учням я розповідаю про різнобічний розвиток творців математики. Відомий
математик С. В. Ковалевская мала неабиякий літературний талант. Після
прочитання і розбору казки «Пригода Аліси в Країні Чудес», знайомлю з автором
Льюїс Керроллом, повідомляю дітям, що це псевдонім математика і логіка Чарльза
Л. Доджсона. Як розповідають біографи, королева Вікторія прийшла в захват від
цієї книги і захотіла прочитати все, написане Керроллом. Можна уявити її
розчарування, коли вона побачила на своєму столі стопку книг з математики.
Зазвичай при введенні нового математичного терміна розповідаю учням про
історію його походження. Після невеликої історичної довідки діти з більшою
активністю беруть участь у вивченні нового об’єкта.
Ще більший інтерес в учнів викликають такі завдання.
Наприклад, при вивченні теми «Коло і круг» (6 клас) повідомляю дітям, що
латиною «радіус» – «спиця колеса», і пропоную їм намалювати радіус кола. У 7
класі пропоную учням намалювати паралельні прямі після розшифровки, що
по-грецьки «параллелос» – це ті що йдуть поруч.
6 клас. Тема «Координатна площина». Починаю з побудови
всіляких фігур: звірів, техніки. І тільки після цього ми з учнями переходимо до
підручника: будуємо точки, відрізки, трикутники, але робиться це вже легко і зі
знанням справи.
6 клас. Тема «Діаграми». Учні самі пропонують відобразити
у вигляді діаграми «Успішність учнів класу», «Хто які секції відвідує»,
«Скільки дівчаток, скільки хлопчиків» і багато інших пропозицій.
Алгебра. 9 клас. Тема «Послідовності» набуває зовсім іншого змісту після
лекції, в яку включено матеріал про заповіт Франкліна нащадкам, про легенду про
шахи, про дурного купця і, звичайно ж, «про піраміди», які рано чи пізно
руйнуються.
Важливо, щоб все, що вчитель робить на уроці, було
значимим дитині, а потреби учнів 5-го класу відрізняються від потреб
старшокласників. П’ятикласникам дуже важливо зайняти гідне становище в
колективі – це провідний мотив поведінки молодшого підлітка, і тому з ним треба
організовувати якомога більше колективних справ, ігрових моментів, причому для
них важливі навіть не самі ігрові дії, більш значущий результат гри. Ми разом з
дев’ятикласниками виготовили для 5-6 класів гру «Математичний марафон».
Проходячи шлях від старту до фінішу, учні вирішують завдання, відповідають на
питання. У цій грі завдання підібрані так, щоб кожен відчув успіх, щоб кожен
розумів, що без знань не обійтися, і дуже приємно бачити, як гравці допомагають
один одному.
А ось у старших підлітків з’являються інші потреби – бути
популярним, їм важливо утвердитися у власній думці, прийняти самого себе як
значущого. Ось з цього моменту необхідно переходити на рівневу систему
навчання, що розвиває особистість. Ця система дає право дитині самій визначати
рівень знань, форми самостійної роботи, самостійно розбирати теоретичний
матеріал, генерувати ідеї. Найголовнішим завданням, яка стоїть перед вчителем –
це «особистісно-мотивоване забезпечення діяльності учня». В основу даної систем
покладено такі принципи:
• принцип виховання навчання – я вчу
самостійності, вмінню планувати свою діяльність, самостійно приймати рішення,
розвивати волю і цілеспрямованість;
• принцип орієнтації на зону
найближчого розвитку – не пропустити найменший успіх, закріпити його і йти
далі, вище;
• принцип орієнтації на успіх –
кожен учень має право бути розумним на уроці;
• облік результатів навчальної
діяльності через систему завдань і накопичувальну систему оцінок.
Мотивація пізнавальної діяльності учня на уроці
досягається за рахунок опори на життєвий досвід, учням зрозумілі і цікаві
завдання, пов'язані з роботою батьків, так як діти постійно допомагають
їм. Тому такі поняття, як прирости,
надої, врожайність, вантажопідйомність, роблять знання зрозумілими і значущими.
Дуже важливо, щоб учитель мав установку: будь-який матеріал, що вивчається
пов’язати з життям, показати його значимість. Підбираючи матеріал до уроків, я
завжди продумую моменти, які показують, чому це дуже важливо знати. Тема
«Масштаб», і оголошується конкурс на краще планування посадок на клумбах.
Задумки учнів просто вражають. Аналогічно розглядаються і інші теми.
Окремо хочеться зупинитися на деяких методах навчання,
які сприяють мотивації. Це, звичайно ж, метод порівняння, досить ефективний
інструмент не тільки пізнання, а й мотивації. Учні на ділі переконуються, як
один матеріал пов’язується з іншим. Учні розуміють, як важливо вчитися не від
випадку до випадку, а систематично.
За роки роботи в школі звернула увагу, що є такі поняття
в математиці, при вивченні яких діти дуже часто плутаються або просто
забувають. Якщо поняття «протилежних чисел» засвоюється легко, то поняття «обернене
число» випаровується, не залишивши сліду. І ось тоді на допомогу прийшов метод
порівняння.
|
Число |
Протилежне |
Обернене |
|
5 |
-5 |
1/5 |
|
2/3 |
-2/3 |
3/2 |
Подібне тренування і супутня бесіда при складанні такої
таблиці допомагає учням міцно засвоїти тему «Обернене число» (6 клас), а заодно
повторити «протилежне число», а також вчить умінню навчальної діяльності – порівнювати.
Прикладні
задачі як форма розвитку інтересу до навчання
Прагнучи сформувати компетенції, потрібні дитині в самостійному житті, ми
спираємось на розвиток уміння діяти, приймати рішення, знаходити способи
найкращого розв’язання того чи іншого завдання. До дії ж як такої людину
спонукають мотиви, тобто те, заради чого людина вдається до будь-яких дій.
Шкільний клас, до якого ми входимо на кожному уроці, – це певна
сукупність достатньо різних потреб, емоцій, почуттів, цільових установок та
ідеалів. І всім ми повинні забезпечити умови для досягнення учнями практичної
компетентності.
Одним із засобів формування математичних компетентностей учнів є
прикладні задачі. Прикладні задачі вважаються одним із типів навчальних задач.
Відомо, що до основних етапів розв’язання навчальних задач належать: 1) аналіз
формулювання задачі; 2) пошук плану розв’язування; 3) здійснення плану,
перевірку і дослідження знайденого розв’язку; 4) аналізу знайденого способу
розв’зування з метою з’ясування його раціональності, можливості розв’язування
задачі іншим методом чи способом.
У процесі розв’язування прикладних задач здійснюється навчання учнів
елементам математичного моделювання, адже найбільш важким і відповідальним
етапом прикладної задачі є побудова її математичної моделі. Реалізація цього
етапу вимагає від учнів багатьох умінь: виділяти істотні фактори, що визначають
досліджуване явище (процес); вибирати математичний апарат для побудови моделі;
виділяти фактори, що викликають похибку при побудові моделі. Прикладні задачі
повинні давати можливість учням поряд із набуттям математичних компетентностей
засвоювати факти суміжних предметів, тобто бути засобом здійснення
міжпредметних зв’язків, формування ключових компетентностей (перш за все
навчальної).
Одним із стимулів, які збуджують пізнавальний інтерес, при вивченні
навчального метеріалу, є розкриття учням наукового і практичного значення тих
відомостей, які вони одержують на уроці. Не викличе зацікавлення урок, на якому
при вивченні навчального матеріалу, наприклад, про радіанне вимірювання дуг і
кутів, не розглянути попередньо, чим викликана необхідність введення нових
одиниць вимірювання кутів і чому не можна обмежитись лише градусною мірою кута.
Учням слід розповісти, що завдяки введенню радіанної міри; по-перше, став
можливим розгляд тригонометричних функцій не лише як функцій кута, а як функцій
довільного аргументу. І по-друге спрощується вигляд багатьох формул вищої
математики. Поки що повідомлення носить абстрактний характер, але дізнавшись
про це, учні з більшою увагою й інтересом сприйматимуть матеріал.
Ігрова форма навчання
Немаловажлива роль для виховання інтересу до математики відводиться
дидактичним іграм – сучасному і визнаному методу навчання і виховання, який
володіє навчальною, розвиваючою і виховною функціями, які діють в органічній
єдності.
Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на уроках,
справедливо бачить в них можливість ефективної організації взаємодії педагога і
учнів, продуктивної форми їх спілкування з притаманними їм елементами змагання,
безпосередності, непідробного інтересу.
Ідея змагання по бальній системі закладена в багатьох іграх, які ми
бачимо по телебаченню. Гра – творчість, але гра – праця. В процесі гри у дітей
виробляється звичка зосереджуватись, думати самостійно, розвивається увага,
бажання до знань. Навіть найпасивніші з дітей включаються в гру з великим
бажанням, прикладаючи всі зусилля, щоб не підвести своїх товаришів по грі.
Дидактичні ігри дуже добре зживаються з «серйозним» навчанням. Введення в урок
дидактичних ігор чи ігрових моментів робить процес навчання цікавішим, полегшує
перемагання труднощів при засвоєнні навчального матеріалу.
Під час проведення уроків математики, індивідуальних та факультативних
занять я намагаюся максимально забезпечити сприймання та усвідомлення
необхідного програмового та підвищеного рівня знань з математики, розвитку
творчих здібностей, математичної культури, логічного мислення, тяги до знань. У
базовій школі учні полюбляють уроки математики з елементами гри. Адже
недостатньо задачу лише зрозуміти, потрібне бажання її розв’язати.
Гра дає змогу непомітно і без зусиль втягнути навіть «слабких» учнів у
процес пошуку розв’язку, викликати в них зацікавленість до творчості. При цьому
діти вчаться уважно вслуховуватись у питання, розвивається логічне мислення,
математичне мовлення.
Пізнання математики через ігри прищеплює любов до неї, яка інколи
переходить в потребу займатися цією наукою. Елементи гри, змагання на уроці
мають помітний вплив на діяльність учнів. Мотив гри сприяє створенню додаткових
умов для активної розумової діяльності учнів, підвищує концентрацію уваги,
наполегливість, працездатність, створює додаткові умови для виникнення відчуття
успіху, задоволення, почуття колективізму.
Ігрову форму навчання можна застосовувати як на етапі вивчення нового
матеріалу, так і на повторенні з метою систематизації та узагальнення вивченого
матеріалу.
Східна мудрість говорить: «Якщо під час посухи не можеш зросити усю
країну – полий хоча б свій город».
Перед нами, вчителями масових шкіл, особливо гостро стоїть питання: як
зробити так, щоб дитина, нехай навіть «посередня», полюбила твій предмет (або
хоча б не зненавиділа), щоб з радістю йшла на урок та із задоволенням
розв’язувала запропоновані задачі? Я, як учитель математики, спираючись на свій
досвід і досвід своїх колег, стверджую, що зробити це можна.
Щоб зацікавити учнів на уроках математики і діти з захопленням виконували
обчислення чи перетворення, урок можна зробити незвичайним. Так, урок про
перетворення неправильних дробів, тобто виділення цілої частини можна зробити
як урок лікування хворих. Учні – це «лікарі», а неправильні дроби – це «хворі».
Дріб 7/2 – пацієнт лікаря, в нього така велика голова – 7, а туловище маленьке
– 2. Щоб дріб «видужав», треба 7 поділити на 2, неповна частка буде цілою
частиною, а остача – чисельником дробової частини, знаменником залишиться число
2.
Створення ігрових ситуацій на уроках математики,
задачі з казковим сюжетами підвищують інтерес до математики, вносять
різноманітність і емоційне забарвлення в навчальну роботу, знімають втому,
розвивають увагу, кмітливість, почуття змагання, взаємодопомоги
Використання
наочності
Вважаємо, що під час організації евристичної діяльності мотивувати вивчення
математики можна, зацікавивши учня зоровими, наочними образами. Полегшення
сприйняття та засвоєння учнями математичного матеріалу може бути досягнуте
розумним використанням різних засобів наочності – моделей, таблиць, креслень і
малюнків, аудіо- й відеоматеріалів тощо, тому що при демонстрації й
коментуванні задіяні всі канали сприйняття учнів – зоровий, механічний, слуховий
і емоційний. Ефективним засобом наочності, а також залучення уваги й інтересу
учнів може бути і комп’ютерна презентація навчального математичного матеріалу.
Комп’ютерні презентації – це зручний і ефектний засіб представлення інформації
за допомогою комп’ютерних програм. Тому, якою б складною не була тема уроку,
вона стане цікавою школяру, якщо навчальний матеріал буде представлений на
екрані у фарбах, зі звуком та іншими ефектами. За допомогою спеціальних
комп’ютерних презентацій на уроках, наприклад, може відбуватися підготовка
учнів до сприйняття евристичного прийому спеціального виду «намалюй картинку».
Навчання застосовувати такий прийом відбувається під час пошуку розв’язання
сюжетних задач, а саме:
- учням пропонуються тестові завдання, де треба серед запропонованих схем
вибрати ту, що відповідає умові задачі;
- якщо учень помиляється у виборі схеми, йому надається корекція з
поясненням і обґрунтуванням правильної відповіді.
Після цієї роботи учням пропонуються вправи на виконання оберненої дії:
складання тексту задачі за готовим малюнком. Дійсно, формування вміння
виконувати креслення до задачі буде успішним, якщо учні вмітимуть читати
відповідне креслення. Така робота готує школярів не тільки до сприймання
евристичного прийому «намалюй картинку» під час пошуку розв’язання текстових
задач, але й допоможе їм у подальшому, знайомлячись, наприклад, із функціями.
ВИСНОВОК
Уміння школярів навчатися є
виміром потенціалу середньої загальної освіти країни, а умовою його формування
є достатня мотивація учнів. Навколишній
світ змінюється швидше, ніж наші школи, тож користь від
щоденного старанного навчання для деяких учнів не є очевидною. Як організувати
навчальну діяльність кожного учня, щоб вона була
посильною для нього, бажаною, не викликала
фізичного та психічного перевантаження? Сучасна шкільна
освіта ще недостатньо адаптована до майбутніх потреб учнів, тому зусилля
вчителя сьогодні повинні бути направлені на розвиток у дитини прагнення до
життєтворчості, інтересу до самопізнання і самовизначення.
Мотивація до навчання математики може бути сформована в тому випадку, коли
вчитель у своїй роботі використовує різноманітні прийоми її стимулювання.
Для цього вчителі використовують деякі рекомендації зі створення мотивації:
- використовувати різні форми та методи організації роботи;
- створювати атмосферу зацікавленості кожного учня, як у своїй роботі, так
і в роботі всього колективу;
- стимулювати учнів до використання різноманітних способів виконання
завдань на уроці без побоювання помилитися, одержати неправильну відповідь;
- заохочувати прагнення школярів до самостійної роботи, підтримувати
бажання учня шукати й знаходити різноманітні способи виконання завдань,
аналізувати під час уроку різні способи розв’язання завдань, що запропоновані
учнями, тобто відзначати й підтримувати всі прояви діяльності, що сприяють
досягненню учнями мети;
- створювати педагогічну ситуацію спілкування, що дозволяє кожному школяру,
незалежно від ступеня його готовності до уроку, проявляти ініціативу,
самостійність і винахідливість;
- обговорювати з учнями наприкінці уроку не тільки те, «що ми довідалися»,
але й те, що сподобалося (не сподобалося) і чому, що хотілося б виконати ще раз
або зробити по-іншому;
- повідомляючи домашнє завдання, слід повідомляти не тільки його зміст і
обсяг, але й давати докладні рекомендації з раціональної організації навчальної
роботи, яка забезпечить виконання домашнього завдання.
Найбільш істотну роль у формуванні позитивного ставлення учнів до навчання
відіграють змістовність навчального матеріалу, його зв’язок із життям і
практикою, проблемний і евристичний характер викладу, організація пошукової,
пізнавальної діяльності, що дає учням можливість переживати радість самостійних
відкриттів, що є неодмінною умовою для досягнення успіху. Тому розробка
методів, засобів формування й підтримки мотивації до вивчення математики – це
проблема сучасної методики навчання математики, яку треба постійно
досліджувати.
Список використаних джерел
1. В.Г.
Коваленко. Дидактичні ігри на уроках математики./К. вид. «Наукова думка»,
2002р./
2. А.М.
Капіносов. Основи технології навчання. / Проектуємо урок математики. Харків.
Видавнича група «Основа».2006./
3. Л.А. Губа.
Нетрадиційні уроки математики. / Харків. Видавнича група «Основа». 2006./
4.
Пометун О. І.,
Пироженко Л. В. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – К.: А. С.
К., 2003.
5.
Газета «Математика», №11 (359), березень
2006 рік.
6.
Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні
технології, 2016, №2 (56)
Немає коментарів:
Дописати коментар