середу, 29 листопада 2017 р.

Психолого-педагогічний семінар-практикум

Обдаровані діти...
Учитись важко, а учити  ще важче,
Але не мусиш зупинятись ти,
Як дітям віддаси усе найкраще,
То й сам сягнеш нової висоти.
М. Ф. Сингаївський
 Дата проведення: 26 вересня
Мета: створення сприятливих умов для роботи з дітьми, що мають ознаки обдарованості, познайомити педагогів з характерними особливостями обдарованих дітей та труднощами які виникають під час навчання в школі; підвищити психологічну компетентність вчителів у роботі з дітьми даної категорії.
Матеріали: плакат «дерево», ручки, маркери, плакат «Правила роботи», аркуші паперу.
Хід заняття
1.     Привітання
         Мета: створити доброзичливий настрій, сприяти згуртованості в групі, підготувати учасників до роботи.
Хід вправи
Учасникам пропонується представитися і відповісти на запитання….
· Що я найбільше ціную в людях.
2.     Правила роботи учасників тренінгу
Мета: нагадати учасникам правила роботи в групі, що сприятимуть робочій та доброзичливій атмосфері.
              · Добровільність участі.
              · Позитивна налаштованість.
              · Висловлюватися всім учасникам.
              · Не перебивати, говорити по черзі.
              · Дотримуватись регламенту.
              · Говорити від себе.
              · Не критикувати, поважати думку іншого.
              · Бути щирим та активним.
          3.     Вправа «Очікування»
         Мета: ознайомити учасників з метою та визначити їх очікування щодо проблемної теми.
Кожному учаснику тренінгу пропонують записати на стікерах (у вигляді листочка) свої очікування від цієї зустрічі. Потім кожен зачитує свої очікування і розміщує їх на плакаті «Дерево».

4.     Вправа «Асоціації»
Мета: дати  визначення поняття «обдарована дитина»
Коли ми говоримо «обдарована дитина», у кожного з вас, напевно, виникає якась асоціація. Яка ж це дитина? Будь ласка, озвучте свої асоціації. Ведучий записує на плакаті.
5.     Інформаційне повідомлення «Здібності, обдарованість, талант».
         Про феномен обдарованості існує дві протилежні точки зору. За соціальною концепцією визнається, що більшість людей від народження однаково наділені розумом, і різниця у рівні розвитку їхніх здібностей зумовлена відмінністю життєвих умов (Дж. Локк, К. Гельвецій). Друга – теорія генетичної спадковості, за якою обдарованість є вродженим, досить рідкісним явищем, що успадковується від батьків і навіть через покоління (Ф. Гальтон, Р.Стернберг). Суперечність цих поглядів зникає, якщо вважати, що потенційна обдарованість притаманна багатьом дітям, проте демонструє лише незначна їх кількість.
         Будь – яка дитина здатна на особливі досягнення в різних видах діяльності, оскільки її психічні можливості надзвичайно пластичні на різних етапах вікового розвитку. Обдарованість у певній діяльності може виникати стихійно й далі розвиватися за сприятливих умов або згасати за несприятливих.
         Якщо донедавна вважали, що обдаровані діти фізично слабші, надзвичайно серйозні й не дуже цікавляться спілкуванням і спортом, то дослідження останніх років доводять, що насправді такі діти мають значні переваги в різних галузях знань: раніше починають ходити і говорити, вирізняються кращим фізичним розвитком, комунікабельні мають різноманітні інтереси, високу пізнавальну активність. Вони й навчаються інакше: швидше і легше сприймають нову інформацію, ставлять багато запитань і краще запам’ятовують. Багато з них легко засвоюють нове, швидко помічають взаємозв’язки між явищами і роблять висновки.
         Часто при спілкуванні можна почути слова «талановитий», «обдарований» учень, що вживаються як синоніми. Ці поняття  не слід ототожнювати.
         Задаткивроджені анатомо – фізіологічні особливості нервової системи, мозку, органів чуттів і руху. Задатки є необхідною умовою розвитку здібностей.
         Здібні діти – це діти, які успадкували задатки, що за сприятливих умов дозволяють більш успішно оволодіти тією чи іншою діяльністю.
Обдарованість дитини – це сукупність здібностей, які дозволяють досягти результатів в одній або декількох видах діяльності, що дає можливість виконувати певну діяльність на якісно високому рівні.
Обдарована дитина – це така дитина, яка має вищий від своїх однолітків рівень здібностей.
Найвищий рівень розвитку обдарованості – талант і геніальність.
Талановитий – це той, хто має дуже високий ступінь здібностей до якої – небудь спеціальної діяльності (музичної, художньої, літературної, технічної, спортивної), причому ці здібності вже значною мірою встигли реалізуватися в конкретних суспільно значимих процесах.
Ознаки обдарованості. Шкільний період. Успіх у багатьох починаннях, високі результати, потреба у колекціонуванні, класифікації, з задоволенням сприймає складні й довгострокові завдання, розвинута оперативна пам’ять, виражена спрямованість на творче виконання завдань, висока пізнавальна активність. 

6.     Вправа «Види та особливості обдарованості, які може мати дитина» (мозковий штурм)
Перш ніж виявити і розвивати дитину, треба мати чіткі уявлення про види обдарованості. Ми зараз у режимі «мозкового штурму» назвемо різноманітні їх.
Інтелектуальна – швидке запам’ятовування, та зберігання інформації; опрацювання великої кількості інформації, що дає змогу досягти успіху у багатьох галузях знань, практичне застосування знань.
Академічна вид обдарованості, який проявляється в успішності вивчення окремих навчальних предметів.
Творчадитина допитлива, висуває нові ідеї, винаходи, незалежна в міркуваннях, глибоко занурюється у справу, яка її цікавить, схильна до точності дій, завершеності, виділяється оригінальністю.
Обдарованість у сфері спілкування – виявляє лідерські нахили, здатність до гнучкого спілкування, впевненість у собі серед знайомих і незнайомих людей, бере на себе відповідальність за інших, проявляє співчуття, мають охайний вигляд.
         Художнямають досягнення в музиці, скульптурі, літературі, акторській майстерності.
       Психомоторна – проявляють цікавість до руху (бігу, стрибкам, лазінню), мають виняткову фізичну силу.
         Отже, вчитель має розрізняти ці здібності і розвивати їх.


7.     Вправа « Відмінник та обдарований»
Мета: зробити порівняльну характеристику відмінника та дітей з ознаками обдарованості.
Для виконання вправи учасники об’єднуються у дві підгрупи.
Кожна група отримує завдання: скласти портрет відмінника та учня з ознаками обдарованості.

Відмінники
Обдаровані
Знає відповіді
Ставить запитання
Цікавиться
Допитливий
Хороші думки та ідеї
«Душа» думки, ідеї
Наполегливо працює
Грається, але отримує високі бали,особливо з творчих завдань
Відповідає
Дискутує, додає подробиці
Слухає з цікавістю
Виявляє гаряче сприймання, чутливість
Легко вчиться
Вже знає. І коли тільки він це вчив?
Потребує шість, вісім повторень
Одного - двох повторень достатнє
Розуміє ідею
Конструює абстракції
Проводить час із однолітками
Більше до вподоби компанія дорослих
Розуміє значення
Прагне скласти умовивід
Виконує домашні завдання
Створює проекти
Копіює
Творить нове
Сприймає
Інтенсивно досягає бажаного, підсилюючи самого себе
Запам’ятовує інформацію
Перетворює інформацію
Має хорошу пам'ять
Добре працює розум
Любить послідовність
Любить складність
Готовий до дії, реагування, відповіді
Уважно придивляється до життя, все помічає
Задоволений своїми успіхами в навчанні
Критично ставиться до себе й до інших і оголошує це
Любить школу
Любить пізнавати

Отже, обдаровані не люблять одноманітності, їх складно переключити, якщо вони поринули в роботу. Але в школі завжди є учні, які не хочуть виявити свою талановитість чи обдарованість, таких учнів ми повинні розвивати.


8.     Тестування «Схильності вчителя до роботи з обдарованими дітьми»
Мета: визначити схильності вчителя до роботи з обдарованими дітьми.
Поряд з обдарованою дитиною повинен знаходитись талановитий, творчо працюючий вчитель. Вчитель має бути творчою особистістю, яка здатна професійно оволодіти нестандартним, нетрадиційними методами, творити нове.

Тест щодо визначення схильності вчителя до роботи з обдарованими дітьми
Виберіть один із запропонованих варіантів відповіді.
1. Чи вважаєте ви, що сучасні форми й методи роботи з обдарованими дітьми можуть бути поліпшені?
а) так;
б) ні, вони й так досить гарні;
в) так, у деяких випадках, але при сучасному стані школи – не дуже.
2. Чи впевнені ви, що самі можете брати участь у роботі з обдарованими дітьми?
а) так, у більшості випадків;
б) ні;
в) так, у деяких випадках.
3. Чи можливо те, що деякі з ваших ідей сприяли б значному поліпшенню у виявленні обдарованих дітей?
а) так;
б) так, за сприятливих обставин;
в) лише в деякій мірі.
4. Чи вважаєте ви, що в недалекій перспективі будете відігравати важливу роль у принципових змінах у навчанні й вихованні обдарованих дітей?
а) так, напевно;
б) це малоймовірно;
в) можливо.
5. Коли ви вирішуєте почати якусь дію, чи думаєте ви, що ваш задум допомагає поліпшенню стану справ?
а) так;
б) часто думаю, що не зумію;
в) так, часто.
6. Чи відчуваєте ви бажання зайнятися вивченням особливостей неординарних особистостей?
а) так, це мене приваблює;
б) ні, мене це не приваблює;
в) все залежить від затребуваності таких людей у суспільстві.
7.   Вам часто доводиться займатися пошуком нових методів розвитку здібностей дітей? Чи відчуваєте ви задоволення при цьому?
а) так;
б) задовольняюся лише тим, що є;
в) ні, тому що вважаю слабкою систему стимулювання.
8.   Якщо проблема не вирішена, але її вирішення вас хвилює, чи хочете ви відшукати той теоретичний матеріал, який допоможе вирішити проблему?
а) так;
б) ні, досить знань передового досвіду;
в) іноді.
9. Коли ви відчуваєте педагогічні зриви, то:
а) продовжуєте сильніше наполягати на починанні;
б) махнете рукою на спроби;
в) продовжите робити свою справу
10. Чи сприймаєте ви критику на свою адресу легко і без образ?
а) так;
б) не зовсім легко;
в) болісно.
11. Коли ви критикуєте кого-небудь, чи намагаєтеся ви в той же час його побадьорити?
а) не завжди;
б) при гарному настрої;
в) в основному намагаюся це робити.  
12. Чи можете ви одразу пригадати в подробицях бесіду із цікавою людиною?
а) так, звичайно;
б) запам’ятовую тільки те, що мене цікавить;
в) усього пригадати не можу.
13. Коли ви чуєте незнайомий термін у знайомому контексті, чи зможете ви його повторити в подібній ситуації?
а) так, без складнощів;
б) так, якщо цей термін легко запам'ятати;
в) ні.
14. Учень ставить вам складне питання на «заборонну» тему. Ваші дії:
а) ви ухиляєтеся від відповіді;
б) ви тактовно переносите відповідь на інший час;
в) ви намагаєтеся відповідати.
15. У вас є своє основне кредо в професійній діяльності. Коли ви його захищаєте, то:
а) можете відмовитися від нього, якщо вислухаєте переконливі докази опонентів;
б) залишитеся на своїх позиціях, які б аргументи не висували;
в) зміните свої думки, якщо тиск буде дуже потужним.
16. На уроках зі свого предмета мені імпонують наступні рівні відповіді учнів:
а) середній;
б) достатній;
в) оригінальний.
17. Під час відпочинку ви бажаєте за краще:
а) вирішувати проблеми, пов’язані з роботою;
б) почитати цікаву книгу;
в) поринути у світ ваших улюблених захоплень.
18. Ви займаєтеся розробкою нового уроку. Вирішуєте припинити цю справу, якщо:
а) на вашу думку, справа відмінно виконана, доведена до завершення;
б) ви більш-менш задоволені;
в) вам ще не все вдалося зробити, але є й інші справи.
Підрахуйте бали, які ви набрали, у такий спосіб:

За відповідь «а» - 3, «б» - 1, «в» - 2.

Обробка результатів
49 і більше балів. Ви маєте велику схильність до роботи з обдарованими дітьми. У вас є для цього потенційні можливості. Ви здатні стимулювати творчу активність, підтримувати різні види творчої діяльності учнів.
Від 24 до 48 балів. У вас є схильності до роботи з обдарованими дітьми, але вони вимагають розвитку ресурсів і активного саморегулювання в інтелектуальному процесі. Вам необхідний правильний вибір об'єкта спрямованості творчого інтересу учнів.
23 і менше балів. Схильностей до роботи з обдарованими дітьми, звичайно, обмаль. У більшій мірі ви самі не проявляєте до цього «особливої зацікавленості». Але при відповідній мобілізації духовних сил, віри в себе, кропіткій роботі зможете досягти багато чого у вирішенні цієї проблеми.

         Науковці стверджують, що педагог є вирішальним фактором у системі навчання обдарованих дітей.

Отже творчий педагог повинен володіти такими якостями:
-   Бути доброзичливим, чуйним, поважати право іншого, бути несхожим на нього.
-   Знатися на психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби і інтереси.
-   Мати високий рівень інтелектуального розвитку.
-   Мати широке коло інтересів і вмінь.
-   Мати почуття гумору, але без схильності до сарказму.
-   Мати живий та активний характер.
-   Виявити гнучкість, бути готовим переглянути свої погляди і постійно вдосконалюватись.
-   Мати творчий (бажано нетрадиційний світогляд).
-    Мати достатньо високу самооцінку, позитивну «Я-концепцію».
-   Бути емоційно стабільним.
-   Бути готовим до виконання найрізноманітніших додаткових обов’язків, пов’язаних із навчанням обдарованих дітей.

9.     Вправа – руханка «Дотягнись до зірок»
Мета: підняти настрій, зняти напругу, сприяти набуттю впевненості учасників у своїх можливостях.
Хід вправи.
Усі, стоячи у колі, заплющують очі і роблять три глибокі вдихи та видихи. Потім уявляють, що над ними нічне небо, повне зірок. Необхідно відшукати яскраву зірку, яка асоціювалась би із власною мрією. Далі учасники поступово простягають руки до неба, ніби намагаються досягти своєї зірки. Після закінчення вправи присутні можуть обговорити свої «зірки».

10. Вправа «Паркан ідей»
Мета: визначити проблеми обдарованих та розробити рекомендації для вчителів, батьків.
Підходячи до завершення семінару ми повинні визначити проблеми обдарованих учнів у школі, розробити рекомендації, відносно роботи з даною категорією дітей. Для виконання роботи ми об’єднаємося у 3 групи (називаємо по черзі такі слова: «віра», «надія», «любов»). Кожна група має аркуш паперу,  на якому записує свої рекомендації.
Група «ВІРА» визначає проблеми обдарованих учнів.
Група «НАДІЯ» - складає рекомендації для вчителів, наставників обдарованих дітей.
Група «ЛЮБОВ» надає рекомендації для батьків. Хтось один із групи презентує напрацювання. 

Проблеми обдарованих учнів
· Неприязнь до школи часто з'являється тому, що навчальна програма нудна і не цікава для обдарованої дитини. 
· Обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники, внаслідок чого дитина опиняється в ізоляції. 
· Заглиблення у філософські проблеми: для обдарованих дітей є характерним замислюватися над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато частіше, ніж для інших дітей. 
· Невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком – обдаровані діти частіше віддають перевагу спілкуванню з дітьми старшого віку. Через це їм важко бути лідерами – вони поступаються фізичним розвитком.
· Прагнення до досконалості – для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості, вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного.
· Почуття незадоволеності – вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку.
· Нереальні завдання, які вони часто ставлять перед собою, не маючи змоги виконати їх.
· Надмірна чутливість, вразливість, нетерплячість.
· Потреба в уважному ставленні дорослих.
· Зневага у ставленні до дітей, які стоять нижче від них в інтелектуальному розвитку.

Рекомендації педагогам щодо роботи з обдарованими дітьми.
· Серйозно ставтеся до питань і висловлювань дитини.
· Надавайте можливість демонструвати свої досягнення.
· Надавайте допомогу для поліпшення результатів її роботи.
· Привчайте дитину мислити самостійно.
· Регулярно пропонуйте читати цікаву, пізнавальну літературу.
· Спонукайте до фантазування, придумування історій.
· Уважно ставтеся до особистих проблем дитини.
· Стимулюйте самостійність.
· Допомагайте виробити адекватну самооцінку, розвивайте емпатію.
· Привчайте обдарованих дітей працювати спільно, це допоможе їм  легше адаптуватися до соціальних умов.
· Не потрібно робити з обдарованої дитини «вундеркінда». Недоречно акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей – звичайно, не припустима.

Рекомендації батькам обдарованих дітей.
· Щоденно цікавтесь навчанням дитини. Радійте її успіхам, допомагайте узагальнювати, співставляти, аналізувати вивчене, прочитане, побачене. Не дратуйтесь через кожну невдачу, що спіткає дитину, не карайте і не ображайте її гідності, а допоможіть зрозуміти і усвідомити помилки, не доробки і загартуйте її силу волі своєю допомогою і розумінням.
· Постійно цікавтесь навчанням і поведінкою  своєї дитини у класного керівника. Відвідуйте батьківські збори.
· Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.
· Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності.

Отже, виходячи з того, що ми почули будьте терпимими до ідей, поважайте допитливість, реагуйте на запитання дитини. Навчати потрібно не тому, що може сама дитина, а тому, що вона опанує з допомогою дорослого, показу, підказки.

11. Презентація ведучим буклетів для педагогів «Обдарована дитина...»

12. Вправа «Чи справдилися очікування?»
a. Чи справдилися ваші очікування? Якщо так, то перемістіть свою піщинку вниз.

13. Підсумок заняття
- Що сподобалося на занятті?

- Яка вправа була найцікавіша?

Немає коментарів:

Дописати коментар