Вирішальний етап підготовки до ЗНО

Для успішної підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання вчителі КЗО «Межівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2» МСР» підібрали всі необхідні комплекти навчальних засобів, відповідно до рекомендацій МОН України та УЦОЯО. Це – навчальні програми з предмету, «Інформаційні матеріали», різні варіанти шкільних підручників, довідники, збірники зразків тестових завдань.

Щоб учні могли впевнено впоратись з тестом у напруженій обстановці, вчителі розпочали підготовку заздалегідь шляхом посилення роботи з відпрацювання завдань різної форми і різного ступеня складності, практикування тестування як навчального прийому і контрольної форми перевірки знань, умінь і навичок школярів.

Підготовка до ЗНО вчителями проводиться на всіх етапах навчання: під час вивчення нового матеріалу; перевірки знань у формі різних тестових завдань   для поетапного контролю, тематичних, підсумкових тестових завдань та під час закріплення нового матеріалу. Завдяки цьому, учні навчаються працювати динамічно, вкладатися у визначений час та правильно користуватися бланками відповідей.

За складеними графіками вчителів позаурочно з випускниками  проводяться групові та індивідуальні консультації.

Природно, що причини хвилювання учнів можуть бути різні – від вагання у повноті та міцності знань до власних здібностей: логічного мислення, вміння аналізувати, можливості уваги та пам’яті. Стрес у незнайомій ситуації, стрес через відповідальність перед батьками і школою ще дужче посилює хвилювання і додає зайвої тривоги. Тому, щоб учню відчути впевненість у власних силах, він завжди має можливість скористатися послугами практичного психолога школи Рєзнік А.В., а завдяки шкільним пробним тестуванням випускники отримують таку потрібну підтримку, що вони будуть більш впевнено почувати себе в ситуації реального випробування.

Під час виконання завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю учні стикаються з певними труднощами. Щоб допомогти учням підготуватися до виконання таких завдань, учитель української мови та літератури Ковалевська О.Л. працює індивідуально, майстерно формуючи в своїх вихованцях позитивну установку до самого тестування, позитивного ставлення до тестових завдань і тестової ситуації взагалі.

Оксана Леонідівна має власну систему підготовки учнів до ЗНО  для отримання високих результатів. Вона розвиває в них вміння зупинятися, фокусувати увагу на темі, працювати з нею – аналізувати, розшифровувати, розгадувати приховані в ній варіанти її розкриття, побачити у формулюванні теми всю перспективу шляхів її осмислення. Звичайно, це велике і складне мистецтво, але йому варто навчитися кожному учню, щоб бути успішним у написанні власного висловлення на ЗНО.

Не секрет що ніяка хороша школа, жоден репетитор не підготує учня до тестів, якщо він не буде працювати самостійно. Для цього йому варто щодня приділяти певний час, адже найкраще «відкладається» в голові той матеріал, який дитина засвоїла самостійно. Тільки тоді знання накопичуються від простих до складних і з’являється системне уявлення про предмет, що вивчається.

В роботі з прикладами тестових завдань ЗНО, Таран Г.М., вчитель математики, застосовує методи проблемної технології, продовжує залучати учнів до самостійної пізнавальної діяльності. В процесі такої підготовки застосовує форми та методи, які сприяють розвитку вміння аналізувати факти і явища, вчать самостійному мисленню, що призводить до творчого розвитку і створенню власної думки, своїх поглядів, уявлень, своєї позиції.

Галина Миколаївна заздалегідь проконсультувала зацікавлених батьків, вказавши на прогалини в знаннях учнів, побудувала програму підготовки до ЗНО таким чином, щоб рівномірно розподілити необхідні теми на заплановану кількість занять. Певна частина кожного уроку виділяється на повторення і закріплення пройденого матеріалу.

Парні та індивідуальні заняття з підготовки до ЗНО з математики більш гнучкі в організації. Їх інтенсивність і тривалість залежить від потреб учнів.

Зрозуміло роз’яснила учням специфіку тестового контролю з фізики Десятниченко М.С., готуючи дітей до ЗНО, дала певні рекомендації щодо оформлення своїх відповідей, виправлення помилок, «відсіювання» тощо. Для практичного ознайомлення з процедурою ЗНО націлює учнів на обов’язковість пробного тестування з предмету.

Вироблений Марією Степанівною стиль підготовки до ЗНО включає в себе методи метапредметної технології щодо опрацювання тренувальних тестів: виконати завдання, перевірити правильність його виконання, зробити власні висновки щодо повноти засвоєння матеріалу теми, а потім повернутися до опрацювання теоретичного матеріалу, якщо результати виконання тренувальних тестів показали таку необхідність.

Вчитель англійської мови Жовнір Н.І. не зациклюється тільки на збірниках тестів. Безумовно, тренуватися в проходженні тестів необхідно, щоб не тільки перевірити якість виконання завдань, а й контролювати при цьому час, який учні витрачають на їх виконання. Це додає впевненості під час проходження реального тесту на ЗНО. Однак, вона не забуває і про граматику, і про лексику. Цим аспектам Надія Іванівна приділяє особливу увагу.

Вчитель вважає, що підготуватися до ЗНО з іноземної мови за короткий проміжок часу цілком можливо, звісно, якщо рівень володіння мовою не початковий. Радить максимально оточити себе англомовними матеріалами – дивитися навчальні відеолекції, слухати іноземні радіопередачі, різноманітні подкасти, листуватися з друзями англійською. Тренуватися проходити тести. Словом, намагатися максимально використовувати свій час на англійську – і шанси на гідне складання ЗНО пропорційно зростатимуть.

На третьому етапі підготовки до ЗНО вчителем історії Даниленко В.О. здійснюється виявлення типових та індивідуальних помилок, що їх припустилися учні під час виконання контрольних тестових завдань. Аналіз результатів проводиться нею в довільній, найбільш зручній і звичній для школярів формі.

Вона привчає учнів виконувати завдання не лише правильно, але й швидко, щоб максимально наблизити їх до умов, у яких випускники працюватимуть під час зовнішнього оцінювання. Валентина Олексіївна перевіряє доцільність використання алгоритмів виконання тестових завдань різних форм, аналізувати результати, виявляти типові помилки й визначати шляхи їх усунення шляхом конкретних інструкцій, як їх виправити. Проектуючи пробні тести, вона враховувала, що запропоновані завдання мають бути різноманітними за змістом і формою, що дасть змогу уникнути монотонності та забезпечити постійну й стійку мотивацію учнів до роботи.

Вчитель географії Рубан І.М. перевіряє знання учнями точних і повних визначень термінів, а не скорочених, оскільки в тестах часто зустрічаються питання на глибоке розуміння того чи іншого терміну. З теорії, звичайно, робить особливий наголос – на географію України. Багато питань саме з цього розділу. ЇЇ учні вже переконалися, що основні помічники під час підготовки до ЗНО – це карти, схеми, таблиці. Вони є хорошою підмогою в довивченні і повторенні матеріалу. Вчитель вважає, що практичні заняття під час підготовки до ЗНО – це запорука міцного засвоєння теорії.

На перший погляд, предмет «біологія» здається дуже простим. Пташечки, квіточки... А, насправді, це близько 500 складних тем, так чи інакше пов'язаних одна з одною. Що таке підготовка до ЗНО з біології? Зіненко А.О., вчитель біології, вважає, що це означає працювати і ще раз працювати. Тож, найперше, що треба пам’ятати учню – повернутися в позитивний емоційний стан. Причому, не тільки в позитивний, а й у такий, в якому він зібраний і уважний. І вірити в себе, свої сили.

Батькам про режим роботи та відпочинку випускника під час підготовки до іспитів розповідає і класний керівник 11 класу.

Безумовно, форм створення вдома умов для якісної підготовки учнів до іспитів багато, вони індивідуальні, однак, спостереження і досвід дозволили педагогам дати ряд корисних порад, адже дрібниць тут не буває, кожна з них може несприятливо позначитися на стані здоров’я та якості підготовки випускника.

Отже, третій етап підготовки до ЗНО зараз у самому розпалі. Сподіваємося, що дотримання таких форм і рекомендацій допоможе нашим учням якісно підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання.

Методична рада школи

Створення сприятливого середовища для набуття соціального досвіду учнями в умовах НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Закон України «Про освіту» наголошує, що «освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави».

У сучасних умовах, коли українське суспільство формує правову демократичну державу, на перший план висувається проблема соціальної активності людини, її свідомої участі в громадських справах та організації власного життя. Величезну роль у житті суспільства і держави відіграє підростаюче покоління, оскільки воно являє собою ту соціальну групу, яка несе у собі велетенські потенційні можливості майбутнього.

Формування у підростаючого покоління соціальної активності є важливим завданням сучасного суспільства.

Адаптація дитини відбувається з перших її кроків приходу до школи, з перших східців, які вона переступає, піднімаючись на другий поверх у новому корпусі початкової школи: цифри, знаки, химерні геометричні фігурки, а вгорі дитячі очі зустрічають усміхнені хмаринки, кожна з яких несе ввічливі слова. І немає різниці вміє дівча чи хлоп’я читати чи ні, спочатку їм їх прочитає вчитель, вихователь чи батьки, а згодом вони це зроблять самостійно так починає формуватись  активність, допитливість молодших школярів.

Двері приміщення класу щиро зустрічають кожну дитину щодня привітними вітальними словами у вигляді повітряних кульок, кольорових долоньок, які налаштовують її на позитив та додають активності на весь робочий день.

7 обов’язкових осередків, які знаходяться на території класної кімнати (куточків, місць, можна називати по різному) дають можливість дітям у чомусь проявити себе ( чи в грі, чи у навчальній діяльності, чи у стосунках з однолітками, а чи просто побути насамоті у куточку тиші). А чи нічого не нагадують нам ці осередки? Так, це один із ланцюжків наступності дошкільного виховання і початкової освіти, яка дає можливість адаптуватися до навчальної діяльності та несе в собі більше відповідальності, розумової активності у порівнянні з дошкільним закладом.

Візьму для прикладу один із осередків, який напряму стосується проблеми над якою я працюю (Читання як засіб соціалізації особистості громадянського суспільства) – це «осередок читача».

Спочатку на полиці я ставила книжечки, які не містять текст, а лише малюнки, так як діти ще не вміли читати, потім поступово підставляла казки, які чули, бачили на відео, а згодом починали читати самі або за серією малюнків розповідали один одному. Таким чином застосовувала різні прийоми читання «Читання мовчки» (хто вмів, сам читав), «Читання вголос» (один читає вголос – всі уважно слухають), «Читання з другом» (читають по черзі обоє), та інші.

Зупиняючись на мовно-літературній освітній галузі, хочу зазначити, що програмою під керівництвом О.Я.Савченко у початковому курсі рідномовної освіти виокремлено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово». «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення», «Театралізуємо». Не буду зараз характеризувати кожну змістову лінію, зупинюся на одній «Театралізуємо». Саме вона слугує розвитку комунікативних умінь учнів, зокрема вміння моделювати різні ситуації спілкування, обирати відповідні комунікативні стратегії, досліджувати несловесні засоби спілкування. Специфіка цієї лінії пов’язана з формуванням уявлення про театр як місце, де учні здобувають досвід співчуття та співпереживання, досліджують чужу (глядач) та власну (актор) експресію. Ця змістова лінія, передбачає залучення дітей до сценічної творчості, в умовах якої школярі набувають акторського досвіду, зокрема імпровізації, що забезпечує розвиток у дитини емоційного інтелекту, творчого мислення, самосвідомості й самоефективності, уміння долати бар’єри, пов’язані з неоднозначністю, співпрацювати з іншими особами.

Важливим пріоритетом учня, як здобувача освіти, являється його емоційно – психологічний стан: з яким він прийшов до школи, як він у нього змінився після першого уроку, перерви, в кінці робочого дня. І вже з перших уроків кожен учень, не вміючи читати, міг переміщувати свою прищіпку з ім’ям чи з фотокарткою на відповідне табло з мімічними малюнками та написами (У мене все добре, чи навпаки – Мені погано, Я задоволений, Мені цікаво, Мені сумно та ін..). Вчитель у свою чергу бачить емоційний стан всього класу і кожного окремо та надає допомогу тим, хто цього потребує. Це дуже важлива складова успіху дитини, але не всі можуть висловити свій стан словами для цього й існує табло «Мій настрій».

Хочу ще кілька слів сказати з приводу стосунків між учнями в класному колективі. Ні для кого не секрет, що діти часто сваряться, щоб уникнути такої прикрої ситуації, можна проводити різноманітні бесіди, настанови, мати розмову з батьками, записувати зауваження в щоденник, але нам на допомогу приходить «Коло вибору». З ним ми знайомимо учнів з перших днів перебування в школі, за допомогою нього вирішуємо ряд проблем дисциплінарного характеру та складнощі у стосунках з однолітками. Я не можу сказати, що зникли всі проблеми й негаразди і що все це швидко спрацьовує, але з часом вони ведуть один одного до цього «кола» і всі разом знаходимо шляхи виходу зі спірної ситуації. Саме «Коло вибору» допомагає дітям вміти пробачати, уступати, не звертати увагу на дрібниці, вчить примиренню, справедливості.

Суспільству, що розвивається необхідні освічені, моральні, соціально-активні люди, які готові діяти в його інтересах, можуть самостійно приймати відповідальні рішення в ситуації вибору, прогнозуючи їхні можливі наслідки, відрізняються мобільністю, динамізмом, конструктивністю, ініціативою, мають розвинене почуття відповідальності за долю країни, саме такими ми виховуємо своїх учнів у новій українській школі.

Класовод 2–А класу Скочко Лариса Вікторівна

Матеріали педагогічної ради

Формування активної, адаптованої, відповідальної та стратегічно мислячої юної особистості: реалії, проблеми та результати в просторі освітніх можливостей

Дата проведення: 09.01.2020 року

Заступник директора з НВР Плахотнік О.М.

Керівник методичної ради Столярова Л.Ф.

Мета: Ознайомитися з матеріалами позитивного досвіду якісної освіти дітей, обговорити своє бачення освітнього процесу в Україні, розглянути шляхи вирішення основних проблем в межах освітнього простору школи.

 Завдання: Поєднати теорію з практикою.

Інтеграція України в європейський та світовий простір викликала необхідність переглянути підходи до навчання школярів, проаналізувати чинники, що гальмують підвищення якості та формування життєвої спроможності особистості. Характерною тенденцією розвитку нинішньої загальноосвітньої школи є відмова від уніфікованості загальноосвітніх навчальних закладів, їх одноманітності. Відійшли в минуле часи, коли тисячі українських шкіл відрізнялися одна від одної хіба що назвою – так стандартизовані були навчальний зміст, форми і методи роботи, система оцінювання навчальних досягнень школярів тощо.

Модернізація української школи відбувається досить стрімко і непросто, але разом з тим планомірно. Адже доводиться відмовлятися від усталених стереотипів, виробляти нові принципи шкільної освіти, формувати її нові зміст і методи.

Сьогодні закладено нові підходи до організації освіти в школі, яка створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, задоволення інтересів і потреб учнів,  і все це – для формування в школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.

Очевидним стає той факт, що ефективність освітньої діяльності школяра залежить і від добре засвоєних знань, і від оволодіння учнями прийомами розумової діяльності, і від рівня сформованості особистості, задіяної у всіх сферах життєдіяльності людини.

На практиці ми вже переконалися, як важливо розпізнати кожну особистість, допомогти конкретному вихованцю оволодіти майстерністю складання проєкту свого життєвого шляху, а, отже, для цього конче потрібно опанувати та реалізувати на практиці педагогічну діагностику, ідентифікацію індивідуальності кожної особистості; провести педагогічне спостереження, бесіди, анкетування, тестування з метою встановлення добору особистісних якостей, зуміти пояснити дитині мотиви, прагнення або передбачити свій життєвий шлях у майбутньому.

Сьогодні ми розглядаємо стратегію для сучасної освіти, яка має чітко впливати на формування активної, адаптованої, відповідальної та стратегічно мислячої юної особистості. Входження молодих поколінь у глобалізований динамічний світ, у відкрите суспільство актуалізує роль життєвої компетентності вихованців. Пригадаємо, щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасного освітнього закладу мусить володіти певними якостями та вміннями:

- швидко адаптуватись у мінливих життєвих ситуаціях;

- критично мислити;

- використовувати набуті знання й уміння в навколишній дійснocтi;

- бути здатним генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення, творчо мислити;

- бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в команді;

- цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному й особистому плані, так і в інтересах суспільства, держави;

- вміти добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку й самовдосконалення;

- бережливо ставитися до свого здоров’я й здоров’я інших як найвищої цінності;

- бути здатним до вибору альтернатив, що пропонує сучасне життя;

- уміти планувати стратегію особистого життя, орієнтуватись у системі найрізноманітніших суперечливих і неоднозначних цінностей, визначати своє кредо і свій стиль.

Всі ці обставини зумовлюють потребу в оволодінні сучасними компетентностями, які дають особистості можливість реалізувати в житті свій пізнавальний, творчий та діяльнісний потенціал.

Актуальність проблеми освіти, яку ми розглядаємо виявляється вже в тому, що до цих пір ми не отримали загальної для країни моделі освіти, яка розглядається сьогодні в різних напрямках. Зовсім недавно ми працювали над проблемою життєтворчості дитини, вивчали основи педагогічного впливу на дітей, і як їм адаптуватися до майбутнього життя. Але ми вже побачили, як змінилися технології, як стало розвиватися суспільство, а коли наступило це майбутнє життя, виявилося, що ми ще не готові швидко сприйняти нові кардинальні зміни в освіті, бо десь в сторону зсунулася роль знань, і одного лише виховання моральних та культурних якостей і вмінь дитини сьогодні замало.

Погодьтеся, що тепер знову і наші діти, і ми самі не можемо точно знати, з якими змінами зіткнеться наше суспільство і з якими його викликами зустрінуться наші діти, які зараз ще навчаються в школі, коли виростуть. І чи не стануть сучасні методи методами вседозволеності, яка часто призводить до свавілля. Тому зараз і виникла така необхідність – задуматися, як перейти від школи, яка напічкує дітей знаннями, що дуже швидко, на жаль, застарівають, до школи, яка вчить, як ці знання використовувати.

На повний зріст постала проблема освіти людини в новому просторі її існування. Основою кризи сучасної освіти є втрата здатності й потреби особистості вести активну життєдіяльність саме в дусі освітньої інноваційної спрямованості нашої сучасності. То в чому полягає інноваційність сучасної школи? Основою соціальної та культурної характеристикою людини стає реакція на ці зміни і здатність творчо справлятися з ними за допомогою знань.

Активне навчання та розвиток мислення і є шляхами формування інноваційної особистості, що пов’язують шкільні предмети з розвитком мислення і зі стилем життя. Створення умов для розвитку адаптованої, гармонійно розвиненої особистості вимагає від учителів застосування сучасних педагогічних технологій, в першу чергу активних методів та нестандартного критичного мислення, визначення шляхів формування конкурентоспроможного випускника, який володіє сталими знаннями і завдяки їм зможе адаптуватися в соціальному просторі. Не «виховуючи, навчаю», а «навчаю і виховую» стало основним показником сучасної освіти. Можливо тому, що тільки освічена людина завжди може сказати: «Це відбувається так, тому, що…».

В «Концепції громадянського виховання» чітко вказується, що результатом успішного формування активної, адаптованої, соціально відповідальної та стратегічно мислячої юної особистості в освітньому процесі можна вважати рівень її освіченості в плані готовності до виконання соціальних ролей:

Я – успішний учень, тому – у дорослому житті – успішний працівник.

Я – система громадянських компетентностей, у дорослому житті – свідомий громадянин.

Я – система ціннісних ставлень – у дорослому житті – успішний сім’янин.

Отже, усвідомлення сучасної стратегії освіти як основи для формування цілісної моделі самої освіти, що долає її сучасну частковість, різноспрямованість набирає величезної ваги, в рамках якої здійснюється затребувана нашою сучасністю саме освітня суспільно відтворювальна інноваційна діяльність.

Водночас, у розв’язанні головних освітніх проблем особливого значення набуває розуміння докорінної зміни пануючої парадигми, зумовленої потребами українського суспільства.

Звернемося до проблем сучасної школи:

Проблеми вчителів:

Слабка соціальна захищеність педагогів. Зростання навантаження: надмірна звітність, впровадження нових методик і програм. Недосконалість системи підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів. Пасивні, незацікавлені в засвоєнні знань учні. Самоусунення учнів від розумових і трудових навантажень. Відсторонення батьків від освіти та виховання дітей. Критика і звинувачення вчителя  в неуспішності і незацікавленості в навчанні дітей. Звинувачення в постійній грошовій «благодійності» для школи.

Сучасним школярам доволі складно пояснити, навіщо їм потрібно вміти розв’язувати рівняння, знати основні історичні дати чи розбиратися у законах фізики. А що вже говорити про активну діяльність, яка вимагає чимало часу, самостійної роботи та вміння опрацьовувати значні обсяги інформації.

Тож у вчителя з’являється чимало справедливих запитань: Як мотивувати дітей працювати відповідально? Як показати, що багато знати дійсно цікаво та корисно? Відповіді на ці та багато інших актуальних запитань та шляхи виходу із цієї ситуації, що склалася в освіті, спробуємо знайти разом під час нашого засідання.

Серед проблем учнів, це такі: невідповідність шкільних предметів інтересам дітей, тому їм нудні уроки. Зміна системи цінностей – дітям хочеться підвищити статус і домогтися успіху, а не отримання знань. Учні не бачать, як шкільні знання знаходять застосування в житті, тому про це треба їм говорити. Зростання навчального навантаження і на його основі часом непосильні освітні експерименти. Збільшення кількості перевірочних робіт (контрольні, тести, зрізи, ДПА, ЗНО), олімпіади, конкурси і т.д. Шкільні програми не завжди відповідають вимогам ЗНО, при підготовці до яких проводиться так зване стихійне «накопичення» знань.

Неможливо не погодитися, що шкільні програми початкової школи передбачають виконання домашніх завдань з батьками, що породжує несамостійність дітей у їх виконанні. Проблеми в дітей зі здоров’ям: самоусунення від розумових і трудових навантажень (гіподинамія, ожиріння, порушення постави, хронічні захворювання). Порушення зору, слуху. Читання не актуальне. Гіперактивність. Відсутність логіки. Слабкі обчислювальні навички. Негативний вплив інформаційного середовища на мислення і психіку.

І, звичайно, фінансові проблеми:

Низький рівень фінансування школи, низьке матеріальне забезпечення: ремонт приміщення, закупівля нового обладнання, брак спортивного інвентарю, брак підручників, методичної літератури, телефонний зв’язок, харчування, оплата обладнання, тепла, води, електроенергії, Інтернет...

Проблеми соціального характеру:

Невідповідність шкільного навчання запитам сучасного суспільства. Криза традиційної системи освіти. Зниження цінності знань: шкільні знання не знаходять застосування в житті.

Ми зраділи появі сучасних ІКТ і посадили дитину за комп’ютери. Модно, в ногу з часом. Але ніхто не виміряв до цього часу наскільки це дійсно позитивно спрацьовує, як і те, наскільки знецінюються цим спроби навантажувати пам’ять – всю необхідну інформацію можна знайти в мережі Інтернет. Навіть виконані домашні завдання.  Проблема застарілих знань.

Організаційно правові проблеми – це недосконалість змісту освітніх програм та форм управління освітою; багато шкіл визнані нерентабельними; перекваліфікація системи навчання в систему надання освітніх послуг; «Кадровий голод»; впровадження ЗНО і нових педагогічних технологій.

Як свідчать вчителі початкової школи, сучасні школярі сильно відрізняються від своїх однолітків, які навчалися кілька років тому. Діти, які виросли в умовах гострих соціальних протиріч, тотального недитячого телебачення, втрати людських цінностей, відсутності авторитету акумулювали в собі все гарне і погане, що міститься в цих процесах. Ще з дитинства дорослі заповнюють дитячі голови непотрібною й незрозумілою інформацією, і, як наслідок, діти стають більш розвинутими, здібними, вільними у вираженні своїх почуттів та ставленні до оточуючого світу. Школі стає все важче й важче задовольнити дитячі потреби, тому, щоб реформувати систему освіти вчителям початкової школи довелося негайно пройти перепідготовку, щоб вони змогли в умовах НУШ повністю вгамовувати жагу здібної дитини до пізнання та вдовольнити всі її потреби.

Математично здібні учні є "безцінним капіталом" у століття науково ­ технічного прогресу та потребують підтримки й уваги з боку вчителя та батьків вже в початковій школі.

Так, математика – важкий предмет шкільного курсу. Дуже часто діти механічно засвоюють визначення, теореми, правила, закони, а не оволодівають їх основною ідеєю, логікою проведення. Неодноразово спостерігається заучування визначень, законів, доведень без їх усвідомлення, без розуміння їх основної ідеї, логіки проведення та ходу міркувань. Як наслідок, дитина перенавантажена непотрібною інформацією, має нерозвинене уміння вчитися.

Проводячи заняття за програмою НУШ у початковій школі, вчителі ставлять перед собою завдання за допомогою засобів навчання збагачувати уявлення дітей про якості особистості, емоційні властивості, норми поведінки, вчать бачити прояви цих якостей в поведінці інших, розуміти їх вчинки. Так формується в дітей позитивне сприймання образу «Я», адекватна самооцінка з одного боку, як основа регуляції власної поведінки, з іншого - запорука успішного становлення міжособистісних стосунків. Зроблені вчителями установки на взаємодію навчання та доброзичливе ставлення до однокласників, і на їх основі виховується культура поведінки і любов до життя.

Правильно організована освітня діяльність завжди допоможе та полегшить дитині навчитися самостійності. Тепле слово, лагідність, доброзичливі стосунки в сім’ї, щира порада, зразковий приклад батьків у тих чи інших вчинках, родинна любов, увага та повага, підтримка вчителя та взаємовиручка з однокласниками в скрутну хвилину – ось якої саме допомоги у навчанні потребують наші діти.

Досліджено, що інтерес до навчання в дітей молодшого шкільного віку вкрай нестійкий, більшість із них не виявляє вольових зусиль до подолання навчальних труднощів.

З початку навчального року чимало першокласників ще тривалий час цікавляться зовнішнім боком шкільного життя, їх хвилює лише новизна статусу школяра; більшість дітей беруть участь у наслідувальних діях; частина з них охоче працюють на уроці лише тоді, коли впевнені в успіху. Тому для формування повноцінної мотивації навчання молодших школярів особливо важливо забезпечити такі умови:

- збагачувати зміст уроку особистісно – орієнтованим цікавим матеріалом;

- утверджувати гуманне ставлення до всіх учнів, бачити в кожній дитині особистість;

- закладати основи потреби в спілкуванні з учителем та однокласниками під час навчання;

- збагачувати мислення інтелектуальними почуттями та запитами;

- формувати пізнавальний інтерес;

- формувати адекватну самооцінку своїх можливостей;

- утверджувати прагнення до саморозвитку, самовдосконалення;

- використовувати різні способи педагогічної підтримки, прогнозувати ситуації,  коли вони особливо потрібні дітям;

- виховувати відповідальне ставлення до навчальної праці, зміцнювати почуття обов’язку.

Щоб покращити знання учнів нам необхідно щоразу отримувати відповіді на питання:

1. Чого хочемо навчити? Як покращити навчання?

2. Які є сильні сторони, засобів покращення знань у нашому стилі викладання, що дається складніше і чому?

3. Що сприятиме навчанню учнів, їх власній та колективній оцінці?

4. Як формувати мислення, що сприятиме зростанню учнів у докладанні зусиль?.

5.Які затрати часу на осмислену роботу над матеріалом потрібні вихованцям?.

Вже можна сказати, що з’явилось чимало цікавого в творчому доробку вчителів нашої школи, адже вони постійно шукають нові форми, методи роботи, які сприяють підвищенню якості освітнього процесу.

 Виступаючі:

• Вчитель початкових класів Скочко Л.В. «Створення сприятливого середовища для набуття соціального досвіду учнями в умовах НУШ».

• Вчитель початкових класів Скрипник Т.В. «Формування відповідальної, мислячої юної особистості шляхом підвищення ефективності креативної діяльності в освітньому просторі початкової школи».

• Вчитель німецької мови Шачаніна В.М. «Формування пізнавальної активності учнів на основі особистісного підходу на урока німецької мови».

• Вчитель історії Усаченко О.В. «Підвищення ефективності уроку історії шляхом використання інноваційних технологій (візуалізація)».

• Вчитель географії  Рубан І.М. «Формування соціально активної особистості в сучасному освітньому процесі на уроках географії через впровадження інтерактивних форм навчання».

• Вчитель української мови та літератури Ковалевська О.Л. «Забезпечення якісної освіти учнів за умов створення та реалізації індивідуальної освітньої програми в рамках предметів української мови та літератури».

 Щоб зробити навчання цікавим і відповідним до життя, слід регулярно  переглядати вимоги освітніх програм, навчитися активно використовувати інтерактивні технології (курси, семінари) та застосовувати різні методики в освітньому процесі, проводити більше «живих» уроків (виставки, екскурсії, дослідження), в старших класах зробити навчання орієнтованим на професійне самовизначення, відкоригувати вимоги ДПА та ЗНО відповідно до шкільної програми, продовжувати розвивати морально-естетичне, національне і патріотичне виховання школярів.

Для цього нам необхідні:

- соціалізація освіти (школа, сім’я, суспільство, система додаткової освіти), освіта через ЗМІ;

- корекція системи освіти (зберегти все найкраще, вироблене роками українськими педагогами, доповнити досвідом Європейських та Східних країн – (але – без фанатизму);

- шукати шляхи, як збільшити капіталовкладення в освіту: матеріально-технічне забезпечення (участь в різних конкурсах та грантах);

- чітко визначити права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу;

- знизити кількість звітної роботи, виділяти вчителю більше часу для творчості.

Шлях України в щасливе майбутнє пролягає через освіту. Освіта і виховання в житті людей – первинне і головне, усе інше – його наслідки. Там, де ці цінності відкладають “до кращих часів” і починають вирішувати інші, загальніші і важливіші, як комусь здається, проблеми, ці “кращі часи” не настають ніколи.

Засіданні педагогічної ради «Формування активної, адаптованої, відповідальної та стратегічно мислячої юної особистості: реалії, проблеми та результати в просторі освітніх можливостей»

Сьогодні школа в усьому змінюється, оновлюється й перебудовується. І саме педрада в інноваційно-діяльнісній формі створює умови  для переоцінки педагогічних цінностей, зміни думок, поглядів, суджень вчителями про своє професійне призначення.

З рамках місячника педагогічної майстерності вчителів школи «Будуємо Нову українську школу» на засіданні педагогічної ради по темі «Формування активної, адаптованої, відповідальної та стратегічно мислячої юної особистості: реалії, проблеми та результати в просторі освітніх можливостей» розглянули шляхи вирішення основних проблем в межах освітнього простору школи, поєднуючи теорію з практикою, та ознайомилися з матеріалами позитивного досвіду вчителів нашого закладу по якісній освіті дітей.

ЧЕРГА ДЕННА:

1.«Формування активної, адаптованої, відповідальної та стратегічно мислячої юної особистості: реалії, проблеми та результати в просторі освітніх можливостей» (доповідь: заступник з НВР Плахотнік О.М., керівник науково-методичної ради Столярова Л.Ф.).

Виступаючі:

• Вчитель української мови та літератури Ковалевська О.Л. «Забезпечення якісної освіти учнів за умов створення та реалізації індивідуальної освітньої програми в рамках предметів української мови та літератури».

• Вчитель німецької мови Шачаніна В.М. «Формування пізнавальної активності учнів на основі особистісного підходу на урока німецької мови».

• Вчитель початкових класів Скрипник Т.В. «Формування відповідальної, мислячої юної особистості шляхом підвищення ефективності креативної діяльності в освітньому просторі початкової школи».

• Вчитель початкових класів Скочко Л.В. «Створення сприятливого середовища для набуття соціального досвіду учнями в умовах НУШ».

• Вчитель історії Усаченко О.В. «Підвищення ефективності уроку історії шляхом використання інноваційних технологій (візуалізація)».

• Вчитель географії  Рубан І.М. «Формування соціально активної особистості в сучасному освітньому процесі на уроках географії через впровадження інтерактивних форм навчання».

2. Про роботу педагогічного колективу по соціальному захисту дітей пільгових категорій за І семестр 2019/2020 н. р.

3. Звіт про хід виконання Закону України «Про звернення громадян» за 2019 рік.

4. Звіт завідуючої бібліотеки Третяк М.В. про проведену роботу за І семестр 2019/2020 н.р.

5. Виконання рішення педради від 23.10.2019 року №2  «Безпечне освітнє середовище. Правові аспекти. Психолого-педагогічні умови створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації».

6. Питання з контролю. Робота з дітьми та сім׳ями, які стоять на внутрішкільному обліку.

І. УХВАЛИЛИ:

1.1. Методичній службі школи:

- Систематизувати і узагальнити роботу колективу над єдиною науково-методичною проблемою «Впровадження засобів соціалізації в процес формування особистості в громадянському суспільстві» та над обласним науково-методичним проектом «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства» (травень-червень 2010 року).

- Продовжити впровадження інновацій в освітній процес, координувати та стимулювати пошук ефективних технологій, дослідницької роботи, створення авторських програм та навчально-методичних комплексів.

- Активізувати участь педагогічних працівників школи в інноваційних формах методичної роботи.

- Популяризувати досвід роботи вчителів у предметних та методичних виданнях.

- Для створення ефективної методичної роботи розвивати обмін досвідом учителів школи на шкільних семінарах, предметних декадах та тижнях.

Керівникам ШПЦК:

- Систематизувати і узагальнити роботу ШПЦК над науково-методичною проблемою (травень 2010 року)

- Створити банк інформації про публікації вчителів щодо змісту та методики освітньої роботи.

- На підсумкових засіданнях ШПЦК проаналізувати вплив викладання конкретних навчальних предметів на формування предметних та ключових компетентностей учнів.

Педагогічним працівникам:

 - Постійно опрацьовувати вимоги державних програм щодо формування основних компетентностей учнів з навчальних дисциплін.

 - Систематично працювати над підвищенням рівня викладання предметів, вдосконалювати свою професійну майстерність, впроваджувати освітні інновації, сучасні інформаційні технології з метою розвитку в учнів ключових компетентностей.

- Популяризувати власний педагогічний досвід роботи з предмету на сторінках власних сайтів та блогів, періодичних та фахових виданнях.

Практичному психологу:

 - Розвивати творчий та інтелектуальний потенціал учнів 1, 5, 10 класів у період адаптації через впровадження занять з психології «Вчуся бути успішним».

 - Сприяти успішній соціалізації старшокласників у суспільстві через підвищення психологічної грамотності всіх учасників освітнього процесу.

 - Вдосконалювати систему педагогічного та психологічного супроводу учнів відповідно до їх здібностей і потреб.

 - Підвищення психологічної грамотності вчителів здійснювати через роботу психолого-педагогічного семінару.

Звітно-виборні профспілкові збои

27 грудня в трудовому колективі пройшли звітно-виборні профспілкові збори.

Про свою роботу звітувала голова ПК Ковалевська О.Л. Виступаючі дякували за плідну та результативну працю. Роботу профспілкового комітету за звітний період оцінили на задовільно.

Головою ПК на новий звітний період обрано Ковалевську О.Л.

Правила безпечної поведінки на канікулах

Перший семестр навчального року добіг кінця. Діти з нетерпінням очікували канікул, планували свій відпочинок – хтось поїде подорожувати, хтось залишиться вдома, читатиме, гулятиме, спілкуватиметься з друзями, дивитиметься фільми…

Але вчителі турбуються про те, щоб ці дні були не тільки цікавим, але й безпечними. А це означає, що треба нагадати учням про правила безпечної поведінки під час канікул.