Зустріч з В.А.Павловським

В КЗО «Межівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2» Межівської селищної ради» відбулася літературна зустріч з поетом – земляком В.А.Павловським.

Віталій Андрійович Павловський – український науковець, кандидат технічних наук; поет, член Національної спілки письменників України. Лауреат премії ім. В.Сосюри Донецького обласного фонду культури.

Поет декламував нам, учням 8-11 класів та вчителям, свої поезії, розповідав історії з життя. Віталій Андрійович представляв багато власних поезій про Україну, про рідну землю, про природу і кохання. З ніжністю, гордістю та трепетом в душі говорив поет про рідну дзвінкоголосу українську мову. Крізь роки проніс він любов до світу, до людей, надію на краще, а головне любов до рідної країни і відобразив це у своїх творах. Нам було дуже цікаво і приємно зустрітися з такою людиною та поспілкуватися особисто.

Вчителька української літератури Оксана Леонідівна Ковалевська не раз розповідала старшокласникам про особливості поетичної лірики В.А.Павловського. Але цього дня все було інакше – ми слухали вірші у виконанні самого автора. Здавалося, раніше не чули нічого подібного – в них все таке українське, все таке знайоме: і трава, і покоси, і соловейко. І поет, виплеканий в любові до української землі, це так тонко відчуває – все в його поезії живе, все дихає, радіє, страждає. А які прозоро – рідні дитячі вірші в поета! Вони такі змістовні, по-дитячому філософські, написані якоюсь ніби особливою українською мовою. Ми отримали справжнє задоволення від цієї зустрічі, яка пройшла в щирій атмосфері. Всі ми були раді доторкнутися до літератури рідного краю та особисто запитати, як це бути митцем. Віталій Андрійович розповідав нам про своє плідне життя. Його запал, енергію, щирість, любов до України, до рідного слова ми бачили в його, сповнених надії на краще, очах. Свій талант, як говорить Віталій Андрійович, знайшов уже в немолодому віці, проте через роки він зумів пронести любов до батьківщини, до мови, до слова, до рідної неньки України.

На згадку про нашу зустріч ми зробили фото і подарували Віталію Андрійовичу квіти та щирі слова захоплення, а поет в свою чергу подарував нам свою нову дванадцяту збірку віршів.

Ця зустріч дуже надихнула нас і ми сподіваємося, що вона була не останньою. Адже з такою талановитою, енергійною людиною хочеться бачитись частіше. Ми впевнені, що Віталій Андрійович ще не один раз буде радувати нас своїми поетичними творами.