ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УРОКУ ІСТОРІЇ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (ВІЗУАЛІЗАЦІЯ)

                                                                                     Виступ вчителя історії

Усаченко Оксани Володимирівни 

Сьогодні вся система освіти підпорядкована вирішенню найактуальнішої проблеми – підготовки самостійної, ініціативної, відповідальної, мислячої людини, здатної взаємодіяти з іншими у ситуації, що швидко змінюється, реалізувати себе у полікультурному та багатоетнічному середовищі, шанувати загальнолюдські цінності й розуміти виклики часу. В наш час треба готуватися до нових реалій, що надає життя: долати труднощі, постійно змінюватись, навчатись імпровізувати та шукати натхнення.   

Історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. До того ж, історичні знання сприяють формуванню власної точки зору особи і, разом з тим, вчать цінувати й поважати думки інших. Історичні дисципліни виховують та розвивають широту мислення, творчу уяву, толерантність, громадську активність особистості.

Результатом вивчення історії в сучасній школі є не тільки засвоєння знань (фактів, понять, імен, зв’язків, тенденцій), а й формування вмінь та навичок критично мислити, творчо розв’язувати проблему, з’ясовувати сенс вивченого та використовувати набуті знання та навички в життєвих ситуаціях.

Саме тому, застосування інтерактивних технологій допомагають нам розширити можливості компетентнісного підходу у навчально-виховному процесі і особливо, на мою думку, при вивченні такого предмета як історія.

Компетентнісний підхід – це спрямованість навчально – виховного процесу на формування в учнів інтегрованої здатності застосовувати набуті знання, уміння, досвід  в конкретних навчальних і життєвих ситуаціях. 

Предметні компетенції – більш конкретні стосовно ключових, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета.

З роками навчання учнівські компетенції, які повинні бути сформовані в процесі шкільної історичної освіти, поступово ускладнювались. Тому сьогодні результатом навчальної діяльності учнів з історії, на думку О.Пометун та Г.Фреймана, повинні стати такі компетенції:

хронологічна – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі;

просторова – орієнтування учнів в історичному просторі;

інформаційна – вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації;    

мовленнєва – будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних подій і явищ;

логічна – аналізувати, пояснювати історичні факти, формулювати теоретичні поняття, положення, концепції;

аксіологічна – формулювати версії й оцінки історичного руху та розвитку.

Набуття цих компетенцій учнями можливе за умови цілеспрямованої роботи під час навчального процесу з предмету за конкретними напрямами роботи.

Великими можливостями при вивченні історії, а особливо для імітування історичної реальності на уроці, володіють комп'ютерні технології. Саме їх використання в наш час є ефективним засобом наочності, особливо коли учні обмежені у можливості безпосереднього спостереження реальних об'єктів. Електронна наочність мусить виконувати роль додаткового засобу під час засвоєння учнями узагаль­нених понятійних знань, служити основою формування образного мислення, відігравати функцію матеріалу, на основі якого здійснюється формування умінь та навичок учнів, бути засобом управління пізнавальною діяльністю учнів, пробуджувати інтерес та стимулювати пізнавальну активність школярів, виступати джерелом навчальних проблем і основою створення проблемних ситуацій в процесі навчання.

Така новітня технологія в процесі навчання полегшує процес запам'ятовування, дозволяє зробити урок більш цікавим і динамічним, «занурити» учня в обстановку будь-якої історичної епохи, створити ілюзію присутності, співпереживання, сприяє становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле. Тому в наш час не приділяти уваги комп'ютеру та мультимедійним технологіям на уроках історії вже не можливо. Це є вимогою часу.

Візуальна мультимедійна форма наочності, як особливого джерела інформації, більш яскрава, більш виразна, а отже, і більш прийнятна для учня, якому працювати з таким джерелом інформації набагато цікавіше, ніж з текстовим. Великими можливостями для імітування історичної реальності є демонстрація відео файлів, що дають можливість відтворити найбільш характерні риси історичних епох. Формуючи яскраві та об'ємні уявлення про минуле, цей вид наочності створює в певній мірі ілюзію присутності, коли учень подорожує з яким-небудь героєм чи поринає у вихор воєнних чи культурних подій минулих часів. Учням надається можливість зустрітися з історичними особистостями, познайомитися з господарством, побутом, традиціями народів як найдавніших цивілізацій так і недавніх  часів.

Цікаво, що робота з візуальними історичними джерелами може використовуватись як фрагмент уроку, як мотивація, підсумок чи узагальнення, як складова тематичного оцінювання, як форма домашнього завдання. Отже, на кожному етапі уроку використання цієї технології є досить доречним.

На основі використання мультимедійних технологій може відбуватися формування та розвиток будь-якої із предметних компетентностей учнів. Так для формування та розвитку просторової компетентності вчитель може використати електронну карту та організувати роботу з нею. Сформувати хронологічну компетентність, що передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі, допоможе умовно-графічна наочність, зокрема такі її види, як опорні схеми, хронологічні та синхроністичні таблиці. Мовленнєву, логічну компетенцію також можна формувати за допомогою тих же фото, відео джерел. Учні мають розповісти, дати оцінку певним історичним подіям, проаналізувати документальні матеріали, виявляти тенденційність, упередження, суперечності.  Розвивати вміння учнів порівнювати й оцінювати діяльність історичних осіб, які входять до складу аксіологічної компетентності, дозволить використання історичних портретів, навчальних картин й відеоматеріалів на уроці.

Важливим аспектом при вивченні історичних джерел за допомогою мультимедійних технологій, є використання фото, плакатів, карикатур, листівок, таблиць, схем, діаграм, картин та малюнків. Ще варто зайвий раз підкреслити, що такі види джерел можуть нести інформації не менше, а навіть і більше, ніж текст. До того ж вони легше піддаються різноманітним тлумаченням, дають більше простору для уяви, більш яскраві, а отже, більш придатні для сприйняття сучасним учнем.

До прикладу можна демонструвати презентації про визначні історичні пам’ятки архітектури і мистецтва, картини відомих художників, політичні карикатури на історичних персон чи певні історичні події та процеси та ін. Але, найголовніше – все це має супроводжуватись коментарями як з боку вчителя так і учнів.

Досить часто при побудові уроку з мультимедійними технологіями вчителі історії і я зокрема, використовують мультимедійну презентацію. Вона підходить для лекційного викладу матеріалу, для уроків повторення, узагальнення вивченого матеріалу, для супроводу позакласного заходу, для демонстрації учнівських проектів.

Компетентнісний підхід також передбачає і застосування інтерактивних технологій в навчальному процесі. Що ж таке інтерактивні технології? В перекладі з англійської «interact» означає «здатний взаємодіяти або перебувати в стані бесіди, діалогу з чимось (наприклад комп’ютером) або кимось (людиною)». Це співпраця і взаємонавчання, де учень та вчитель є рівноправними суб’єктами навчання. Воно ставить учня в ситуацію, коли потрібно активно працювати, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, експериментувати, систематизувати, класифікувати, висловлювати власну думку, приймати рішення. Це дає підстави стверджувати, що інтерактивні технології містять у собі потужний компетентнісно-утворювальний потенціал.

Викладання історії вимагає від педагога творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів, засобів, технологій. На своїх уроках я застосовую такі прийоми:

-          Прийом гронування

-          Проблемні запитання

-          Прийом відновлення порушеної послідовності

-          Тематичні диктанти

-          Евристична бесіда

Вже на етапі усвідомлення матеріалу краще застосовувати такі методи:

- мозковий штурм

- дерево рішень

- розігрування ситуації

- обери позицію

Також у вивченні історії на моїх уроках є і дослідницька діяльність. Мета методу: розвинути певні вміння та навички, потрібні для вирішення нестандартних завдань, навчити самостійному дослідженню. Це такі форми роботи:

- зіставлення аргументів

- порівняння опрацьованих матеріалів

- застосування фонової інформації у процесі вивчення

- виведення загальних висновків з дослідження

Використанням візуальних джерел на уроках історії України тренує і активізує пам’ять, спостережливість, кмітливість, концентрує увагу учнів, примушує їх по-іншому оцінити пропоновану інформацію, формує високі людські цінності. Таким чином, мультимедійні технології на сучасному етапі навчання ефективно сприяють формуванню предметних компетентностей учнів з історії, де ключовим завданням є формування і розвиток історичного мислення. Сьогодні я ставлю перед собою завдання навчитись ефективно використовувати можливості новітніх мультимедійних технологій, продовжувати накопичувати мультимедійні матеріали та організовувати дійсно цікаві, ефективні сучасні уроки.