ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ - ЗАПОРУКА УСПІШНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

                                                                 Виступ вчителя української мови та літератури

Ковалевської Оксани Леонідівни 

Основне завдання сучасного вчителя – словесника – підготувати учнів до спілкування в реальних життєвих ситуаціях, навчити їх здобувати знання самостійно з метою вдосконалення в галузі обраної майбутньої професії. Саме на уроках української мови та літератури вчитель повинен формувати в учнів уміння і навички україномовного спілкування, передбачити досягнення ними такого рівня комунікативної компетенції, який був би достатнім для здійснення спілкування у певних комунікативних сферах.

Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціально – культурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують розвиток особистості учня, входження в соціум і сприяють її соціалізації в новому суспільстві.

Найефективнішим засобом розвитку комунікативних компетентностей є інтерактивні технології навчання.

Працюючи над цією темою,  використовую такі інтерактивні технології   на уроках української мови: «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, робота в малих групах, «Навчаючи – вчусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення».

Наприклад, інтерактивна технологія «Мікрофон» використовується найчастіше на етапі мотивації навчальної діяльності, коли намагається зосередити увагу школярів на осмисленому сприйнятті матеріалу, використовує різні прийоми випереджального навчання.

Учні мають висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми. У такий же спосіб проводиться й підсумковий етап уроку.

На уроках української літератури використовую  інтерактивні технології: «Діалог», «Синтез думок», «Спільний проект» ( із застосуванням комп’ютерних технологій), «Коло ідей», «Дебати», «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Гронування». Ефективним є той урок, на якому присутні глибокі теоретичні знання , ретельна підготовка, творчий підхід учителя., психологічний комфорт дитини. Важливим є те, що, застосовуючи елементи інтерактивного навчання на уроках української мови та літератури, учні вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими.

Використання інтерактивних технологій не є самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці.

На уроках у 10-11 класах найчастіше використовую при обговоренні проблемних питань метод «ПРЕС». Учні класу на основі прочитаного твору можуть свідомо довести чи спростувати твердження, зробити певні висновки.

Впровадження інтерактивних вправ в освітній простір дає змогу розв’язувати ряд завдань:

- пропонувати  свою  точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати схилятися до запропонованої думки;

- розвивати критичне мислення школярів;

- навчити бачити помилки або логічні порушення у твердженнях інших учнів;

-  вміти аргументувати власні думки, змінювати їх;

- диференціювати, індивідуалізувати процес навчання;

-розвивати аналітичне мислення учнів;

- формувати в них навички самооцінки, самоконтролю своєї навчальної діяльності;

- сприяти розвитку творчого мислення, культури спілкування, виховувати активну особистість, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні

проблеми;

- формувати творче мислення;

- підсилювати уяву, що є потужним стимулом народження нових ідей, пошуку альтернативних рішень, їх аналізу і синтезу, що в майбутньому відкриється основою інноваційного мислення і діяльності;

-  сприяти психічному розвитку дітей;

- створювати успішну адаптацію учнів до сучасних соціально-економічних умов життя;

- забезпечувати цілісність педагогічного процесу, єдності навчання і виховання учнів;

- формувати потреби в знаннях, високих мотивів навчання і прагнення до самоосвіти.

Але виникають і певні труднощі, а саме:

- іноді важко контролювати процес взаємонавчання;

- результати роботи учнів менш передбачувані;

- організувати роботу всіх учнів;

- навчити вислуховувати думку іншого;

- навчити аргументовано висловлювати власну точку зору.

Практикую використання комунікативних методів, до яких можна віднести ті, що сприяють розвитку говоріння, аудіювання, читання та письма. Слід зазначити основні з них:

метод комунікативних вправ – респонсивні вправи, ситуативні, репродуктивні, ініціативні, дискутивні, описові, композиційні;.

проблемний метод – перед учнями ставиться проблема, яку вони вирішують разом із вчителем протягом уроку. Примушує учнів інтенсивно мислити, шукати і знаходити відповіді на питання, внаслідок чого знання набуваються не лише пам'яттю, а передусім розумом. Суттю комунікативної спрямованості навчання рідної мови є формування в учнів умінь розв’язувати комунікативні завдання з метою оволодіння спілкуванням, що сприяє формуванню мовної особистості

Не можна забувати про застосування на уроках випереджальних пізнавальних завдань для організації самостійної пошукової роботи учнів.

 Випереджальними завданнями є читання додаткової та художньої літератури; спостереження за явищами природи та суспільного життя, практичною та дослідницькою роботою; складання власних завдань, пошук навчального матеріалу.

Метою застосування випереджальних завдань є стимулювання учнів до самостійної роботи, формування у них позитивної мотивації до навчання, готовності до самоосвіти, прийомів розумової діяльності. Виконання випереджальних індивідуальних завдань учнями з високим та середнім рівнями пізнавальної діяльності спрямоване на поглиблення та розширення знань, розвиток творчих здібностей. Учням з низьким рівнем пізнавальної діяльності такі завдання   вчитель дає з метою розвитку мислення, запобігання та ліквідації прогалин у знаннях.

Методичний спектр словесника надзвичайно широкий, спроможний оптимально забезпечити вироблення комунікативних компетенцій школярів, а також створити належні умови для саморозвитку, самовдосконалення і самореалізації особистості. Формуючи компетентну особистість,учитель повинен:

-       закласти міцний фундамент – збагатити знаннями;

-       дати обсяжний словниковий запас;

-       навчити вільно висловлювати думки;

-       виробити вміння аналізувати, синтезувати, класифікувати події й оцінювати їх, мати на все власну думку;

-       навчити орієнтуватися у великому потоці інформації, вибирати з нього основне.

Працюючи над формуванням мовленнєво- комунікативної компетентності учнів, треба пам'ятати, що характерною особливістю цієї методики є те, що вона орієнтована на розвиток здатності ефективного спілкування в різних соціальних ситуаціях.

 

ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО АКТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

                                                                                                         Вчитель вчителя географії

Рубан Інна Миколаївна 

«Діти – наше майбутнє» - не просто красивий вислів. Доля будь-якої спільноти, нації, держави в майбутньому залежить від того, якими будуть люди, що населятимуть її.

У сучасних умовах школа повинна забезпечити формування й розвиток інтелектуальної, творчої, ініціативної особистості, здатної жити у принципово нових умовах, реалізувати себе в житті, бути успішною і сприяти розвитку суспільства. Такий процес обумовлений змінами в суспільно-політичному житті країни й підтверджується нормативними документами в галузі освіти.

Складне й відповідальне завдання стоїть перед школою – створити та реалізувати модель успішного, компетентного та конкурентоздатного випускника школи.

Життя ставить вимоги до випускника школи ХХІ століття, який повинен:

- швидко діяти та приймати рішення в нестандартних умовах;

- навчатися протягом усього життя, самостійно здобувати необхідну

суму знань, формувати досвід;

- працювати із сучасними інформаційними технологіями, системами, різними джерелами інформації, бути комунікабельним не тільки в межах своєї держави .

Географічна компетентність особистості є важливою в сучасному глобалізованому світі, оскільки дозволяє формувати комплексний погляд на світ, визначати просторові зв’язки між його компонентами, давати оцінку та висловлювати власне ставлення до проблем сьогодення. В основі компетентності лежать географічні знання, уміння та навички, формування яких значною мірою залежить від професійного рівня вчителя.

Практична значущість проблеми спрямована на реалізацію завдань, визначених чинною програмою з географії, затвердженою Міністерством освіти і науки України, Державним стандартом базової і повної середньої освіти (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392) та відповідно до положень « Концепції Нової української школи» (2016 р.), а саме: розвитку та соціалізації учня, формування його національної самосвідомості, загальної культури, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Провідна ідея досвіду полягає у формуванні прикладних географічних умінь і навичок, які спрямовані на безпосереднє втілення набутих знань у практику та значною мірою поєднаних з отриманням інформації з різноманітних джерел знань, і сприятиме розвитку соціальних компетентностей. Узявши за основу створення психологічного комфорту в процесі навчання, керуюся такими принципами:

- головним є не предмет, якому навчаю, а особистість, яку формую;

- враховую життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку;

- учень повинен розуміти, що навчання є для нього життєвою необхідністю;

- кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.

Під час уроків спонукаю учнів бути активними учасниками навчально-виховного процесу. З метою створення умов для постійної активної взаємодії всіх учнів для рівноправних, рівнозначних взаємодій, зацікавлення їх предметом на різних етапах уроку застосовую різноманітні технології.

Однією з умов підвищення ефективності вивчення географії в сучасній школі вважаю побудову процесу навчання на технологічній основі з урахуванням ідей гуманізації навчання та гуманітаризації географічної освіти. Досвід переконує, що реалізація компетентностей здійснюється в процесі творчої діяльності, співпраці, співтворчості, співробітництві вчителя та учнів і приносить успіх. У цьому плані запроваджую розроблений алгоритм. Адже це гарантує досягнення результатів навчання, спрямованих на «формування освіченої творчої особистості», що передбачено стандартом освіти. Для цього створюю комфортні умови для навчання, щоб кожен учень відчув свої успіхи, інтелектуальну спроможність.

В.Сухомлинський говорив, що школа має бути « не коморою знань, а середовищем думки». Саме за таких умов, переконана, предмет стає не кінцевою метою діяльності, а засобом розвитку дитини.

З метою розвитку особистості дитини використовую інтерактивні методи у навчально-виховній діяльності.

Сутність інтерактивних методів полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними об’єктами навчання. На уроках стаю організатором процесу навчання. Адже організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути толерантними в спілкуванні з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

Наприклад,метод «Мозковий штурм». Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок усіх учасників. Під час проведення уроку в 6-му класі на тему «Основні форми рельєфу Землі. Гори» для мозкового штурму пропоную запитання: «Як, на вашу думку, виникають гори»? Серед відібраних ідей аналізуємо ті, які найближчі до істини, і формулюємо спільну думку.

Дуже важливо на уроках залучати до роботи всіх учнів. У цьому допомагають такі методи, як «Коло ідей», «Мікрофон». «Коло ідей» - учні, сидячи в колі, мають можливість висловити та обґрунтувати свою позицію. Наприклад, при вивченні теми «Господарство України» у 9-му класі учні висловлюють свою позицію щодо того, які галузі господарства потрібно розвивати в країні. Обов’язково повинні обґрунтувати свою думку.

«Мікрофон» - по черзі викликаю учнів, які імітують «говоріння» в мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон. Наприклад, при вивченні теми «Країни Європи» в 10 класі пропоную ситуацію: уявіть, що ваші знайомі придбали туристичну путівку в одну з країн Європи, скажімо, Італію. І просять вас, як знавця географії, назвати географічні об’єкти, міста, історичні пам’ятки, які їм варто відвідати, перебуваючи в цій країні.

Одним із важливих кроків на шляху оволодіння школярами соціальною компетентністю вважаю самостійну проектну діяльність у контексті вивчення певної теми, підсумковим етапом якої є підготовка звіту у вигляді презентації результатів дослідження. Учні продуктивно співпрацюють із різними партнерами в групі та команді, виконують різні ролі й функції в колективі, проявляють ініціативу, керують власними взаєминами. Предметні географічні компетентності формую не тільки під час засвоєння географічних знань, а й у процесі набуття учнями практичного досвіду, зокрема формую вміння вимірювати, обчислювати, будувати й аналізувати графіки, схеми, діаграми, таблиці, користуватися певними приладами. Для розвитку навчальних умінь творчого характеру залучаю учнів до аналізу проблемних ситуацій і помилок, самостійного формулювання гіпотез і висновків, виділення головного в прочитаному, бачення проблем і знаходження їх нестандартних рішень, конкретизації мети й завдань, критичного мислення. Через використання проблемних методів навчання учні успішно реалізують свій творчий потенціал.

Розвиток у школярів творчих умінь як складової освітніх компетенцій має науковий, системний характер.

У проектній діяльності враховую вікові особливості школярів. Тому у 5- 8–х класах пропоную учням ігрові , пригодницькі, мистецькі проекти.

Наприклад, при вивченні теми «Гідросфера» (6-й клас), з метою формування в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, пропоную дітям скласти індивідуальні домашні , за тривалістю короткі проекти (вірш, оповідання, казку) «Мандрівка краплинки», «Мандрівка морської хвилі».

У 7-му класі при вивченні теми «Країни світу» учні працюють над індивідуальним домашнім проектом «Телекоментатор» (коментарі з місця події). Для складання цього проекту вони використовують матеріали ЗМІ (періодику , телебачення, Інтернет). Таким чином формую у школярів уміння самостійно здобувати знання на основі роботи з різними джерелами інформації. Метод проектів сприяє розв’язанню завдань проблемного характеру, формуванню вмінь аналізувати їх, робити висновки.

Проекти інформаційного характеру використовую в 9 класі під час вивчення теми «Соціальна сфера» пропоную учням скласти проект «Перспективи  розвитку селища» При підготовці його учні проводять таку пошукову роботу:

- які об’єкти соціальної сфери є в мікрорайоні?

- які послуги вони надають?

- яких об’єктів немає, або недостатньо?

Крім того, діти проводять опитування жителів селища  стосовно того, чи задовольняють їхні потреби ті об’єкти, які є, і які об’єкти соціальної сфери вкрай необхідні. Таким чином, учні склали проект план, у якому головним було створення парку відпочинку, і визначили місце, де можна було б закласти парк.

Засобами проектної методики готую сьогоднішнього учня до життя в суспільстві, формую майбутнього дбайливого господаря своєї Землі.

Вивчаючи тему «Харчова промисловість України» (9 клас), пропоную скласти рекламу продукції одного з підприємств харчової промисловості (за вибором).

Засобами проектної діяльності формую вміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, уміти її аналізувати з різних точок зору, робити висновки.

Метод проектів дає можливість учням спробувати свої сили,використати знання в реальних справах, спонукає до самостійності, розвиває творчі здібності кожної дитини.

Отож, необхідність формування соціальної компетентності учнів зумовлена реалізацією оновленого змісту освіти. Системне використання інтерактивних технологій є актуальним для сучасної освіти та виступає ґрунтовною складовою у формуванні компетентної особистості учня як громадянина демократичного суспільства.

Удосконалення загальної середньої освіти спрямоване на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, на навчання його самостійно оволодівати новими знаннями, на формування функціональних, мотиваційних і соціальних компетентностей.

Результати системної роботи це участь дітей у турнірах, всеукраїнських конкурсах у предметних міських та обласних олімпіадах, у конкурсі-захисті робіт МАН свідчать про те, що мета формування соціально компетентної особистості у навчальному процесі реалізовується.

Одним із завдань є формування особистості, виховання її наукового світосприйняття, творчих здібностей, що забезпечує її життєву та соціальну компетентність. Це запорука формування висококваліфікованих працівників, які вміють працювати в умовах сучасного виробництва, знаходити вихід із різних складних ситуацій, передбачати можливі наслідки діяльності. Розвиток в особистості соціальної компетентності може дати можливість орієнтуватися в сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти.

Сучасне суспільство зацікавлене в людях, які вміють творчо мислити, котрі прагнуть до самореалізації, саморозвитку, відповідальності. Особисті спостереження свідчать про те, що випускники, як і раніше, будучи добре інформованими, володіючи навчальними уміннями й навичками, недостатньо підготовлені до взаємодії з соціальним середовищем. Володіння життєво важливими компетенціями, дозволяють людині орієнтуватися в сучасному динамічному суспільстві,сприяють формуванню здатності швидко реагувати на запити часу.

Виникає необхідність пошуку засобів цілеспрямованої підготовки учнів до входження в складне соціальне середовище, які допоможуть їм адаптуватися й успішно функціонувати в суспільстві.

ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

                                                                                         Виступ вчителя початкових класів

Скочко Лариси Вікторівни       

Молодший шкільний вік – особливий етап у формуванні ставлення людини до навколишнього світу, коли визначається спрямованість особистості – громадська чи навпаки егоїстична, індивідуалістська. Цей вік сприятливий для формування основ культури поведінки: молодші школярі вже здатні сприймати вимоги до себе; вони піддатливі зовнішньому впливу, схильні до наслідування.

У досвіді своєї роботи з даної проблеми пропоную поради, спрямовані на забезпечення успішної соціалізації та розвитку особистості, що є пріоритетним завданням вчителя початкових класів, займають важливе місце в системі підготовки дитини до самостійного життя, враховуючи особливості сучасності, виступають і як джерело пізнання, і як сильний фактор емоційного впливу на дітей.

Система впровадження даних занять у практичну діяльність дасть можливість сформувати в учнів навички критичного, творчого, толерантного мислення, вміння протистояти ідеологічному тиску та маніпуляціям, сприймати невизначеність не як життєві обмеження, а як можливість побудови кращого життя. Вплине на виховання майбутнього громадянина України – людини, здатної брати на себе відповідальність, слідуючи моральним принципам загальнолюдської моралі добра, милосердя, справедливості й працелюбства.

Впевнена, що запропоновані заняття, різноманітність форм, методів та прийомів роботи допоможуть дітям розвиватися в умовах комфорту і діяльності, навчать вільно висловлювати свої думки, сприймати розумну критику і бути самокритичними, задовольнятимуть природні властивості учнів: саморух, саморозвиток і самовдосконалення;  створять передумови для всебічного розвитку особистості, які визначатимуться на засадах загальнолюдських та національних цінностей, їх значущості для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповаги між націями і народами, світського характеру школи.

Цінність запропонованих мною порад для педагогів у тому, що вони сприятимуть розвитку їх творчого потенціалу, дадуть можливість зацікавленим вчителям поглянути на власну педагогічну діяльність по – новому, допоможуть навчити учнів стати активними і свідомими учасниками навчального процесу власного навчання, тому що активний  підхід до навчання, спонукатимуть до досліджень та відкриттів, до застосування елементів перспективних педагогічних технологій; забезпечать діалектичну єдність діяльності вчителя і учня, допоможуть переосмислити виховний процес, уникати протиріччя між школою і життям, створять сприятливий, здоровий психологічний клімат в колективі.

Глибоко переконана в тому, що навчання в початковій школі не може бути лише процесом засвоєння певної суми знань. Це, перш за все, має бути захопливе пізнання навколишнього світу через спостереження, через влучно дібрані слова, через образи, створені в дитячій уяві і фантазії. Вважаю, що у школі дитина не просто навчається, вона тут живе, формується як особистість. І якою людиною вона виросте, ким стане в житті, залежить саме від нас, педагогів.

В.О.Сухомлинський вважав, що добрі почуття мають своє коріння у дитинстві, а людяність, доброта, ласка, доброзичливість народжуються в праці, турботах, хвилюваннях про красу довкілля. Я вірю в кожну дитину, адже дитина – безмежність Всесвіту і Природи, вірю в свою «іскорку» творчості і любові до дітей, до своєї професії, вірю в силу гуманної педагогіки В.О.Сухомлинського.

 

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КРЕАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ТА ЧИТАННЯ

                                                                                     Виступ вчителя початкових класів

Скрипник Тетяни Володимирівни 

Вивчення математики в початковій школі має забезпечити оволодіння учнями математичних знань та умінь, повний розвиток дітей. Необхідний для подальшого вивчення предмета. Багато питань початкового курсу математики мають бути засвоєні на такому рівні, щоб можна було їх застосувати у повсякденному житті.

Важлива роль математики у розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів – пам’яті, уявлення, мислення, мови. Ця освітня галузь створює реальні передумови для розвитку різних типів мислення: конкретно – образного, абстрактного, просторово - схематичного, функціонального, ініціативного та творчого. Учні вчаться точно, коротко, виразно й правильно висловлювати свої думки.

Пріоритетом моєї педагогічної діяльності є учень як особистість, а тому головне у моїй роботі – пошук тих форм навчання, які б сприяли розвитку і становленню дитини,вихованню культури спілкування.

У своїй педагогічній практиці впроваджую ідеї В.О.Сухомлинського, О.Я.Савченко, Ш О. Амонашвілі, учителів-новаторів С.П. Логачевської, С.П. Дашевської.

Найголовніше у моїй роботі – повага до дитини, пробудження у неї інтересу до навчання, впровадження різних його форм. Найперше вивчаю рівень підготовленості дитини до школи, потенційні можливості та індивідуально - психологічні особливості. Навчальний процес будую з урахуванням специфічних особливостей учнів, зокрема тих якостей, які пов’язані із засвоєнням навчального матеріалу.

Групи учнів не постійні, їх кількісний і якісний склад змінюю, зважаючи на рівень знань дітей, предмет, зміст теми та індивідуально-психологічні особливості. Слабкого учня залучаю до співпраці з сильним, непосидючих і рухливих – із спокійними і уважними, а самовпевнених – зі скромними і стриманими.

Поєднуючи різні форми навчання (колективно-фронтальну, диференційовано-групову, парну, індивідуальну), навчаю дітей працювати в колективі, співпрацювати, співпереживати, надавати товариську допомогу, зацікавленість у кращих знаннях кожного, оцінювати свої можливості і результати праці. Діти вчаться бачити успіхи і недоліки, помилки свої і своїх однокласників. Фронтальну роботу зорієнтовую не на середнього учня, а на те спільне, що властиве всім вихованцям. На уроках математики часто використовую кооперативно-групову форму роботи. У групі кожен виконує частину загального завдання, бере участь у розподілі праці та підготовці відповіді.

За таких умов діти повніше відчувають відповідальність, виявляють активність. Співпрацюючи в групі, вони прагнуть виконати завдання швидше, за потреби – допомагають товаришеві, вчаться слухати і чути, спостерігати і бачити, висловлювати свою думку, повагу чи осуд до інших, не принижуючи себе і своїх однокласників, поважаючи навколишніх. Діти люблять бути в ролі вчителя. Організація роботи, коли учень стає ведучим, керівником колективу має виховний характер. Дехто виявляє себе культурним і людяним, дехто неуважним і грубим.

На різних етапах засвоєння програмового матеріалу проводжу диспути «Клубу знавців: Що? Де? Коли?» (підсумкові уроки з математики), урок –гру «Місточками у світ математики». Учні місточками переходять на острів усної лічби, острів каліграфії, острів віднімання трицифрових чисел, острів самостійності, країну задач, царство іксів. При проведенні уроку –диспуту столи зіставляються по 2 і накриваються скатертинами. Таким чином, клас поділяється на окремі групи по 5-6 чоловік у команді (залежно від кількості дітей у класі). Кожна команда має на своєму ігровому столі повітряну кульку (синю, зелену, червону, жовту) і відповідно називається зелений стіл, червоний, синій. На столі вчителя знаходиться рулетка, стрілка якої буде вказувати на конверт із завданням для кожної команди. Обирається ведучий і 2 члени журі. За правильну відповідь стіл нагороджується відповідною фішкою. Таким чином, заздалегідь підготувавши конверти із завданням, стаю спостерігачем на уроці і суддею в конфліктних питаннях. Завдання в конвертах: «Острів скарбів» (приклади), «Королівство задач» (задачі), «Таємничий містер ікс» (рівняння), «Богиня справедливості Феміда» (нерівності), «Побудуємо дім» (геометричний матеріал), «Конкурс капітанів» (для капітанів команд), «Бліцтурнір» (цікавинки з логічним навантаженням), «Музична пауза».

Учні свідоміше сприймають і на довше запам’ятовують матеріал, який засвоюють у процесі активної пізнавальної діяльності. Щоб діти думали на уроках математики, протягом уроку кілька разів переключаю увагу школярів з одного виду діяльності на інший, оптимально насичую цікавими фактами з реального життя. Надаю учням більше можливості самостійно висловлювати свої думки, що сприяє розвитку загального і математичного розвитку мовлення.

Уроки починаю словами, які організовують і пропонують певний стиль роботи:

Міркуємо – швидко,

Відповідаємо - точно!

Лічимо - правильно,

Пишемо-гарно.

Ігрові моменти на уроці дають змогу зацікавити учнів, то й часто у 1-2 класах проводжу урок-гру. Заняття – ігри емоційні,забезпечують розумову активність кожного. Для навчального процесу залучаю улюблених казкових героїв: Буратіно, Зайця, Незнайка, Червону Шапочку та інших.

Під час вироблення навичок лічби даю дітям завдання у такій ігровій

 

НАСКРІЗНІ ЗМІСТОВІ ЛІНІЇ В РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ У НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

                                                                                             Виступ вчителя англійської мови

Столярової Любові Федорівни 

Наскрізні змістові лінії виникли не випадково, а зародилися в умовах інтегрованого навчання і стали його різновидом. З часом вони вже стали застосовуватися та діяти більш самостійно, оскільки ми побачили  їх досить позитивну ефективність у формуванні ціннісних  і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в реальних життєвих ситуаціях, які йому не просто знайомі, а й часто близькі. І що цінне, так це те, що сформовані з їх допомогою ключові компетентності, вкрай необхідні дитині саме зараз, а не тільки для її майбутнього успішного життя.

Дуже непроста справа: які інструменти розвитку наскрізних умінь обрати вчителю? Адже від того, наскільки вдалим буде його вибір, залежить, перш за все, успіх дитини. Отже, навчання за наскрізними змістовими лініями має бути мотиваційним і, звичайно, доступним і цікавим. Дитина має переконатися, що вона не тільки добре знатиме матеріал, а й матиме можливість застосувати його практично прямо зараз на уроці. 

Наскрізні освітні лінії мають дуже широкий діапазон можливостей для формування вмінь, наприклад: розв'язання проблем. Навіть найменші діти люблять розв’язувати різні проблемні завдання, якщо вони, звичайно, їм під силу. Тому намагаюся підбирати такі ситуації, які не потребують додаткового тлумачення. В середніх класах популярні види робіт, які потребують ще й виявлення творчості. Якщо такі форми діяльності проводити часто, діти досить швидко звикають і в них все виходить.

Дуже полюбляємо з учнями навіть на найпростіше запитання давати розширені відповіді. Важливу роль для розвитку ефективного спілкування відіграють наскрізні лінії, якщо мікроклімат налагоджений для успішної співпраці. Ніхто і ніщо не повинне заважати самоорганізації учнівської діяльності. Жодних зайвих слів, дій, інакше, про яке дослідження або вдумливе читання може йти мова? Навіть рефлексія має проводитися тоді, коли на її необхідність вказує явний емоційний спад в роботі учнів.

Всі наскрізні лінії різні. Кожна з них спрямована в певному напрямку.  Але спільними для компетентностей Нової української школи є вміння:

- читати, розуміючи прочитане;

- висловлювати власну думку усно й письмово;

- критично й системно мислити, логічно обгрунтовувати свою позицію;

- керувати емоціями, оцінювати ризики – приймати рішення, розв'язувати проблеми;

- проявляти творчість, ініціативність,  співпрацювати з іншими людьми.   

Використання наскрізних змістових ліній дозволяє дітям легше й успішніше опанувати необхідні знання на уроці та здолати труднощі. Але зауважу: це є можливим, якщо сама структура кожного уроку потребуватиме реалізації цих ліній. Вона має вміщувати в собі:

- активні методи роботи (інсценізування, рольові ігри), фізкультхвилинки та хвилинки релаксації, зміну діяльності;

- комунікативні вміння в основних видах мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання і письмо;

- мовні засоби і навички користування ними;

- соціокультурну обізнаність;

- спеціальні навчальні вміння;

- загальнонавчальні й універсальні вміння та навчальні дії, які представляють собою результат оволодіння англійською мовою на кожному етапі навчання. Основою кожної змістової лінії  є комунікативні вміння.

Наскрізна змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» наголошує на взаємозв’язку людини і навколишнього середовища. Довкілля, таке звичайне і буденне, перетворюється для дітей у загадкову реальність, сповнену нових відчуттів, що породжують любов і толерантне ставлення до оточуючого світу. Що характерно, змістові лінії не існують відокремлено: вони переплітаються одна з одною. Це робить навчання глибшим і цікавішим.

Для учнів 5-7 класів можна вже спробувати впровадження дослідницького проєкту «Досліджуємо природу рідного краю», а для дев'ятикласників -  під умовною назвою «Нове життя старим речам» або «Генетично модифікована їжа - за та проти».

Із старшокласниками можна підготувати пошуково - дослідницьку роботу про наслідки застосування сучасних біотехнологій, індивідуальні проєкти: «Наша планета в небезпеці», «Я хочу, можу і вмію бути здоровим», або про правила безпечної поведінки в соціальних мережах, дотримання законів безпеки в різних місцях.

Учні охоче складають постери безпеки, виконують малюнки своїх мрій, які потім використовують в 5-7 класах на англомовних заходах.

«Екологічна безпека та сталий розвиток» націлює на вміння пояснювати залежність людини від природних ресурсів. Реалізуючи наскрізну змістову лінію «Екологічна безпека та сталий розвиток», ми маємо на увазі розвиток, який дозволяє існуючому поколінню задовольнити свої потреби без шкоди для майбутніх. Працюючи над темами «Природа і погода», «Клімат», «Довкілля», «Транспорт», «Подорожі», «Охорона здоров’я» формуємо в учнів поняття того, що людина – частина природи, і її існування безпосередньо залежить від природного середовища.

Наскрізна змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність»     вчить мислити, формує вміння:

- демонструвати розуміння цінності праці та працьовитості для досягнення добробуту; планувати власне життя;

- розподіляти кошти на продукти харчування та складати перелік покупок;

- проявляти обізнаність і своє ставлення до фінансових можливостей сучасних професій; повідомляти про перспективи свого   професійного вибору.

Реалізація наскрізної змістової лінії «Підприємливість та фінансова грамотність» забезпечить здатність учнів планувати та розробляти різні завдання, представляти себе та свої досягнення, приймати рішення, робити розрахунки. Наприклад, у темі «Одяг» учні можуть обговорювати вартість предметів одягу і вчитися грамотно розподіляти власні кошти. Під час вивчення тем «Магазини та покупки», «Здоров’я», «Моя родина» варто ознайомлювати учнів з лексикою, що стосується купівлі та споживання товарів, міжнародні стандарти розмірів, ваги, види продажу й оплати товарів та інші спеціальні терміни, які можуть знадобитися людині в сучасному світі.

Погодьтеся, тут знадобиться не просто майстерність вчителя, а й його власний досвід у володінні всіма цими знаннями та вміннями.

Інтеграція змістових ліній у навчальний процес – сприяє більш прикладному висвітленню аспектів теми.

Наскрізна змістова лінія «Здоров`я  та безпека» направлена на збереження здоров`я людини: раціональне здорове харчування, безпечна поведінка, здоровий спосіб життя).

Для реалізації змістової лінії «Здоров’я та безпека» використовуємо теми: «Їжа», «Спорт», «Здоров’я», «Інтернет», «Відпочинок та дозвілля», бо саме ця тематика спрямована на збереження здоров’я підростаючого покоління.

Для стимулювання в учнів уміння аналізувати ситуацію та з’ясування, як

вони уявляють роль людей і природи, пропоную обговорити ситуацію за допомогою таких запитань: Як впливає людина на природу? Який зв’язок ви бачите між природою і здоров’ям людини?

Наскрізна змістова лінія «Здоров’я і безпека»  формує здоров’язбережувальну ключову компетентність, орієнтуючись на формування учня/учениці, як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і створювати навколо себе безпечне життєве середовище.

Доцільною є позакласна діяльність, як-от: участь у «Тижні здорових звичок» чи підготовка старшими учнями концерту чи спектаклю, лялькової вистави для молодших школярів. На уроках дітям подобаються рольові емоційні ігри, тому вони потребують засобів   у незвичайних, цікавих сучасним дітям  формах:

- презентації PowerPoint;

 - розвиваючі предметні комп’ютерні ігри;

 - навчальні програми;

 - відео-ролики;

- віртуальні подорожі;

 - фотографії;

- фрагменти відеоуроків та з казковими героями.         

Реалізація інтегрованої змістові лінії «Здоров’я і безпека»  проходить через поєднання практичної діяльності учнів із створення здорового сніданку, складання рецептів блюд, складання проєктів для поглиблення знань про здорове харчування та здоровий спосіб життя. Головна ідея такого проєкту  презентується учнями під час захисту під девізом: «Здоровий спосіб життя – це сучасно і модно!».

Чим цінна наскрізна лінія «Громадянська відповідальність», так це тим, що допомагає виробити  вміння ефективно взаємодіяти в команді: формулювати особисті ціннісні пріоритети, визначати достовірність інформації; висловлювати власне ставлення до розмаїття молодіжних субкультур і течій; демонструвати себе як учасника малої громади - свого класу, своєї школи; усвідомлювати себе як учасника спільноти своїх друзів, активного члена гуртка, спортивної секції, команди; ефективно взаємодіяти разом у сім’ї, групі, команді; розуміти потребу працювати разом, наводити приклади взаємодопомоги; порівнювати свята і традиції в різних країнах; демонструвати розуміння цінності культурного розмаїття, потреби жити разом у мирі та проектувати власну професійну діяльність відповідно до своїх схильностей і потреб суспільства.

Її реалізацію спрямовуємо на формування відповідального громадянина нашого суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проєкти, тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності.

Наскрізні змістові лінії є засобом інтегрування навчального змісту, вони  взаємодіють з окремими ключовими компетентностями і сприяють формуванню ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Упровадження наскрізних змістових ліній у навчальний предмет передбачає розв’язування завдань реального змісту, виконання міжпредметних навчальних проєктів, роботу з різними джерелами інформації.

Наскрізні змістові лінії можна реалізовувати через відповідні форми роботи:

- методи інтегрування допомагають зрозуміти, що все в житті взаємопов'язане, і отримані на інших уроках знання можуть знадобитися будь-коли;

- кооперативне навчання формує лідерські якості, соціальні вміння працювати в команді;

- рольові та ділові ігри ефективні тому, що наближають ситуацію до реального життя;

- проектні технології формують творче мислення, почуття відповідальності, вміння працювати в команді та презентувати результати своєї роботи;

- інтерактивні методи забезпечують активну діяльність учнів на уроці;

- перебування за межами класу на екскурсії або дослідженні мотивує та активізує дітей до пізнання нового;

- звернення до досвіду учнів перетворює їх на активних учасників навчального процесу та пов'язує навчання з життям;

- самооцінювання формує здатність до самоаналізу, вміння бачити власні помилки;

- взаємооцінювання виховує вміння порівнювати, аналізувати, оцінювати інших та сприймати критику на свою адресу.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- навчальні предмети;

- предмети за вибором;

- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Сучасне суспільство висуває особистості певні вимоги в плані володіння іноземною мовою. Воно повинно бути вільним. Завдання вчителя в даному випадку - розвивати пізнавальну діяльність учня, прищеплювати інтерес до мови, вибирати такі методи навчання, де дитина змогла б проявити свої творчі здібності.

Ще Сенека говорив «Ми навчаємося не для школи, а для життя», тому впровадження нових змістових ліній покликане на те, щоб перебудувати зміст і цілі навчального процесу таким чином, щоб освіта стала здатна до вчасної підготовки людей до нових умов існування та могла дати їм такі знання й уміння, які дозволили б не тільки успішно адаптуватися у новому соціальному та інформаційному середовищі, але й активно впливати на нього в інтересах збереження й подальшого розвитку людського суспільства та довкілля.

Ми повинні сформувати готовність та здатність учня до міжкультурної комунікації, уміння користуватися інформацією, володіти навичками взаєморозуміння, а також розвивати необхідні якості для взаємодії з представниками інших країн і культур.

Отже, ми повинні сформувати творчу та відповідальну особистість, що вмітиме швидко пристосовуватись в мінливому світі, буде здатна постійно навчатися, критично мислити та генеруватиме нові ідеї.

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УРОКУ ІСТОРІЇ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (ВІЗУАЛІЗАЦІЯ)

                                                                                     Виступ вчителя історії

Усаченко Оксани Володимирівни 

Сьогодні вся система освіти підпорядкована вирішенню найактуальнішої проблеми – підготовки самостійної, ініціативної, відповідальної, мислячої людини, здатної взаємодіяти з іншими у ситуації, що швидко змінюється, реалізувати себе у полікультурному та багатоетнічному середовищі, шанувати загальнолюдські цінності й розуміти виклики часу. В наш час треба готуватися до нових реалій, що надає життя: долати труднощі, постійно змінюватись, навчатись імпровізувати та шукати натхнення.   

Історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. До того ж, історичні знання сприяють формуванню власної точки зору особи і, разом з тим, вчать цінувати й поважати думки інших. Історичні дисципліни виховують та розвивають широту мислення, творчу уяву, толерантність, громадську активність особистості.

Результатом вивчення історії в сучасній школі є не тільки засвоєння знань (фактів, понять, імен, зв’язків, тенденцій), а й формування вмінь та навичок критично мислити, творчо розв’язувати проблему, з’ясовувати сенс вивченого та використовувати набуті знання та навички в життєвих ситуаціях.

Саме тому, застосування інтерактивних технологій допомагають нам розширити можливості компетентнісного підходу у навчально-виховному процесі і особливо, на мою думку, при вивченні такого предмета як історія.

Компетентнісний підхід – це спрямованість навчально – виховного процесу на формування в учнів інтегрованої здатності застосовувати набуті знання, уміння, досвід  в конкретних навчальних і життєвих ситуаціях. 

Предметні компетенції – більш конкретні стосовно ключових, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета.

З роками навчання учнівські компетенції, які повинні бути сформовані в процесі шкільної історичної освіти, поступово ускладнювались. Тому сьогодні результатом навчальної діяльності учнів з історії, на думку О.Пометун та Г.Фреймана, повинні стати такі компетенції:

хронологічна – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі;

просторова – орієнтування учнів в історичному просторі;

інформаційна – вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації;    

мовленнєва – будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних подій і явищ;

логічна – аналізувати, пояснювати історичні факти, формулювати теоретичні поняття, положення, концепції;

аксіологічна – формулювати версії й оцінки історичного руху та розвитку.

Набуття цих компетенцій учнями можливе за умови цілеспрямованої роботи під час навчального процесу з предмету за конкретними напрямами роботи.

Великими можливостями при вивченні історії, а особливо для імітування історичної реальності на уроці, володіють комп'ютерні технології. Саме їх використання в наш час є ефективним засобом наочності, особливо коли учні обмежені у можливості безпосереднього спостереження реальних об'єктів. Електронна наочність мусить виконувати роль додаткового засобу під час засвоєння учнями узагаль­нених понятійних знань, служити основою формування образного мислення, відігравати функцію матеріалу, на основі якого здійснюється формування умінь та навичок учнів, бути засобом управління пізнавальною діяльністю учнів, пробуджувати інтерес та стимулювати пізнавальну активність школярів, виступати джерелом навчальних проблем і основою створення проблемних ситуацій в процесі навчання.

Така новітня технологія в процесі навчання полегшує процес запам'ятовування, дозволяє зробити урок більш цікавим і динамічним, «занурити» учня в обстановку будь-якої історичної епохи, створити ілюзію присутності, співпереживання, сприяє становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле. Тому в наш час не приділяти уваги комп'ютеру та мультимедійним технологіям на уроках історії вже не можливо. Це є вимогою часу.

Візуальна мультимедійна форма наочності, як особливого джерела інформації, більш яскрава, більш виразна, а отже, і більш прийнятна для учня, якому працювати з таким джерелом інформації набагато цікавіше, ніж з текстовим. Великими можливостями для імітування історичної реальності є демонстрація відео файлів, що дають можливість відтворити найбільш характерні риси історичних епох. Формуючи яскраві та об'ємні уявлення про минуле, цей вид наочності створює в певній мірі ілюзію присутності, коли учень подорожує з яким-небудь героєм чи поринає у вихор воєнних чи культурних подій минулих часів. Учням надається можливість зустрітися з історичними особистостями, познайомитися з господарством, побутом, традиціями народів як найдавніших цивілізацій так і недавніх  часів.

Цікаво, що робота з візуальними історичними джерелами може використовуватись як фрагмент уроку, як мотивація, підсумок чи узагальнення, як складова тематичного оцінювання, як форма домашнього завдання. Отже, на кожному етапі уроку використання цієї технології є досить доречним.

На основі використання мультимедійних технологій може відбуватися формування та розвиток будь-якої із предметних компетентностей учнів. Так для формування та розвитку просторової компетентності вчитель може використати електронну карту та організувати роботу з нею. Сформувати хронологічну компетентність, що передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі, допоможе умовно-графічна наочність, зокрема такі її види, як опорні схеми, хронологічні та синхроністичні таблиці. Мовленнєву, логічну компетенцію також можна формувати за допомогою тих же фото, відео джерел. Учні мають розповісти, дати оцінку певним історичним подіям, проаналізувати документальні матеріали, виявляти тенденційність, упередження, суперечності.  Розвивати вміння учнів порівнювати й оцінювати діяльність історичних осіб, які входять до складу аксіологічної компетентності, дозволить використання історичних портретів, навчальних картин й відеоматеріалів на уроці.

Важливим аспектом при вивченні історичних джерел за допомогою мультимедійних технологій, є використання фото, плакатів, карикатур, листівок, таблиць, схем, діаграм, картин та малюнків. Ще варто зайвий раз підкреслити, що такі види джерел можуть нести інформації не менше, а навіть і більше, ніж текст. До того ж вони легше піддаються різноманітним тлумаченням, дають більше простору для уяви, більш яскраві, а отже, більш придатні для сприйняття сучасним учнем.

До прикладу можна демонструвати презентації про визначні історичні пам’ятки архітектури і мистецтва, картини відомих художників, політичні карикатури на історичних персон чи певні історичні події та процеси та ін. Але, найголовніше – все це має супроводжуватись коментарями як з боку вчителя так і учнів.

Досить часто при побудові уроку з мультимедійними технологіями вчителі історії і я зокрема, використовують мультимедійну презентацію. Вона підходить для лекційного викладу матеріалу, для уроків повторення, узагальнення вивченого матеріалу, для супроводу позакласного заходу, для демонстрації учнівських проектів.

Компетентнісний підхід також передбачає і застосування інтерактивних технологій в навчальному процесі. Що ж таке інтерактивні технології? В перекладі з англійської «interact» означає «здатний взаємодіяти або перебувати в стані бесіди, діалогу з чимось (наприклад комп’ютером) або кимось (людиною)». Це співпраця і взаємонавчання, де учень та вчитель є рівноправними суб’єктами навчання. Воно ставить учня в ситуацію, коли потрібно активно працювати, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, експериментувати, систематизувати, класифікувати, висловлювати власну думку, приймати рішення. Це дає підстави стверджувати, що інтерактивні технології містять у собі потужний компетентнісно-утворювальний потенціал.

Викладання історії вимагає від педагога творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів, засобів, технологій. На своїх уроках я застосовую такі прийоми:

-          Прийом гронування

-          Проблемні запитання

-          Прийом відновлення порушеної послідовності

-          Тематичні диктанти

-          Евристична бесіда

Вже на етапі усвідомлення матеріалу краще застосовувати такі методи:

- мозковий штурм

- дерево рішень

- розігрування ситуації

- обери позицію

Також у вивченні історії на моїх уроках є і дослідницька діяльність. Мета методу: розвинути певні вміння та навички, потрібні для вирішення нестандартних завдань, навчити самостійному дослідженню. Це такі форми роботи:

- зіставлення аргументів

- порівняння опрацьованих матеріалів

- застосування фонової інформації у процесі вивчення

- виведення загальних висновків з дослідження

Використанням візуальних джерел на уроках історії України тренує і активізує пам’ять, спостережливість, кмітливість, концентрує увагу учнів, примушує їх по-іншому оцінити пропоновану інформацію, формує високі людські цінності. Таким чином, мультимедійні технології на сучасному етапі навчання ефективно сприяють формуванню предметних компетентностей учнів з історії, де ключовим завданням є формування і розвиток історичного мислення. Сьогодні я ставлю перед собою завдання навчитись ефективно використовувати можливості новітніх мультимедійних технологій, продовжувати накопичувати мультимедійні матеріали та організовувати дійсно цікаві, ефективні сучасні уроки.