Креативний вчитель – самореалізований учень

На сучасному етапі становлення і розвитку держави перед школою постає складне і відповідальне завдання – формування людини нового типу, інтелектуальної, творчої, ініціативної, активної, здатної пристосуватися до мінливого сучасного світу, приймати швидко рішення, мислити гнучко, оригінально, нестандартно, тобто, формування креативної особистості.

Креативність – це здатність постійно змінюватись, шукати абсолютно нові рішення, дивитись на світ свіжим поглядом, фонтанувати ідеями й придумувати нові концепції. Креативність – це здібність до творчості.

Повсякденний життєвий досвід та аналіз історії людства показують, що людей, які міркують шаблонно, набагато більше, ніж тих, хто може дивитися на звичайні речі під іншим кутом зору. Але саме вони і є авторами майже усіх винаходів, наукових відкриттів. Хтось називає таких людей диваками, хтось геніями, хтось талантами. Природа не дуже щедра на таланти. Вони, як алмази, зустрічаються рідко. Але пізнавши природні закономірності їх появи, люди навчилися їх виготовляти. Отже, пізнавши тайну виникнення творчих здібностей і їх розвитку, люди навчаться вирощувати таланти.

Сучасна школа і суспільство все більше потребує учителя, який готовий працювати в інноваційному режимі, методологічно й технологічно підготовлений до реалізації інновацій. Тому останнім часом в освітній інноватиці все більше уваги приділяється вивченню ролі вчителя при формуванні креативної особистості учня.

Креативність визначається як «творчі можливості людини, що можуть виявлятися в мисленні, почуттях, спілкуванні, окремих видах діяльності, характеризувати особистість в цілому або її окремі сторони. Креативність розглядається як найважливіший і відносно незалежний фактор обдарованості.

Співвідношення понять «творче мислення» і «творча особистість» вимагає подальшої розробки, хоча відомо, що сукупність характеристик не вичерпує особистість як цілісність. Розвиток творчого мислення відбувається в контексті загального розвитку особистості.

Дослідження зарубіжних психологів підтвердили висновок про те, що прояв креативності, з одного боку, не залежить від рівня розвитку інтелекту, а з іншого – креативність обов’язково припускає інтелектуальний розвиток вище за середній рівень, оскільки лише такий рівень може забезпечити основу творчої продуктивності.

«Від творчого вчителя – до творчого учня» – одне із домінуючих завдань в діяльності педагогів нашої школи. Внутрішньошкільна методична робота, модернізація науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, система нарощування й оновлення фахових знань, упровадження в роботу нових педагогічних ідей і інтерактивних технологій, вивчення, узагальнення й поширення педагогічного досвіду – все це складники для роз’вязання цього завдання.

Головна характеристика творчості це створення нового. Серед сучасних позицій науковців щодо природи творчості виділяють два підходи. Перший підхід розглядає творчість як діяльність спрямовану на створення нових суспільно значущих цінностей; основну увагу приділяють критеріям об’єктивної новизни й оригінальності продуктів творчої діяльності. Другий підхід пов’язує творчість із самореалізацією людини, з розвитком мотивації її творчої діяльності. Критерій творчості є її цінність – особистість самої людини, а не тільки продукт творчої діяльності. Основною та центром творчості є сама особистість, суб’єкт, без якого неможлива творча діяльність.

У загальній структурі творчої діяльності як системи ми виділити кілька основних підсистем:

– процес творчої діяльності;

– продукт творчої діяльності;

– особистість творця;

– середовище;

– умови, в яких проходить творчість.

У реальному житті ми маємо справу переважно з комбінованими видами творчості. Вчителеві приходиться діяти не тільки в комунікативній царині, а й виконувати управлінські функції, приймати рішення в різних складних життєвих ситуаціях.

 Інтерактивні методи управління сприяють зростанню ефективності роботи школи та кожного працівника, а також зростанню самооцінки, відчуття впевненості у своїх силах. Інтерактивні методи допомагають вчителю брати активну участь в управлінні школою, бути зацікавленим, ініціативним, брати відповідальність на себе за ухвалення рішення.

На початку ХХІ століття кожний навчальний заклад ставить собі за мету створення нової моделі школи, яка була б спроможна навчити дитину жити в нових умовах, до яких так стрімко тягнеться наше суспільство, ще не зовсім чітко уявляючи собі, якими ж вони мають бути ці умови, щоб всім жилося добре, легко, заможно і щасливо.

Основна ідея школи життєтворчості: допомогти учню здійснити у своєму індивідуальному житті власний проект, життєву програму, складену за таким алгоритмом, який веде до достойної життєвої позиції, реалізації сформованого творчого, етичного і культурного потенціалу. Таким чином, маємо стратегію творчої адаптації, котра є досить таки перспективною для особистості, яка формується. А проте така особистість здатна сформувати власну «життєтворчу модель», лише сприйнявши «модель вчителя», оскільки через власну незрілість ще не може формувати життєву позицію самостійно. А це, в свою чергу, висуває до педагога – адепта такої школи дуже високі вимоги – по суті, він повинен бути універсалом, наділеним великим інтелектуальним, етичним і культурним потенціалом. Втілення принципів «школи життєтворчості», можливе лише навчальних закладах, де відносини між вчителем та учнем базуються на принципах співробітництва та діалогу. Учителі і учні – рівноправні субєкти навчально-виховного процесу.       

Пам’ятаю, як в 2002 році ми всім колективом проектували заходи, які на нашу думку мали привчити дитину плекати в собі господаря власної долі. Маючи вже досвід виховання учнів, здатних до саморозвитку, зійшлися на думці – обираємо школу життєтворчості. Тоді мені випало на долю розпочати цей непростий, але такий захоплюючий експеримент по проектуванню та створенню школи нового століття. Це потребувало чіткого осмислення, як організувати роботу школи так, щоб передбачити життєвий шлях кожної дитини, адже від цього залежить не тільки її сьогоднішній день, а й її самореалізація в майбутньому. Як допомогти кожній дитині усвідомити смисл свого життя, визначити «свій образ буття», «зустрітися зі своєю сутністю»? (М. Хайдеггер). Образ Школи життєтворчості зовсім не збирався йти назустріч ні моєму розуму, ні життєвому досвіду. Щоб знайти істину, не вистачало знань, та й життєвого досвіду було замало. Єдине, на чому я трималась, це була любов до дітей та добросовісна праця в ім’я цієї любові. Саме ці чинники спонукали мене перечитати наукові праці відомих вчених, психологів. Я ділилася ними з своїми вчителями, і довгими вечорами ми обговорювали, як допомогти дитині навчитись не тільки виживати, а й, як вважає О.Васильєва, «зробити її життя найбільш ефективним, головною метою якого є пошук і здійснення свого унікального сенсу». Особливо нас хвилювали діти з особливими потребами, адже саме школа життєтворчості повинна була допомогти їм «вижити в нестабільному суспільстві, виробити захисні механізми, навчити самостійно вирішувати життєві проблеми». (І.Єрмаков). Та чим більше ми навчалися, тим більше відчували ту велику відповідальність, яку брали на свої плечі. Можливо тому не всі вчителі відразу взялися за цю нелегку справу. Декому потрібен був час. І хоч як мені хотілося, щоб ми всі відразу розпочали робити свою справу, я розуміла, що головне – нікого не  підганяти. Хай люди побачать перші результати. Виявилося, що це було моє найдієвіше рішення. Я боялася, ламаючи стереотипи, зламати ще слабкі переконання тих, хто від мене залежав. Протягом року вже всі вчителі приєдналися до основних експериментаторів, які вже мали певні досягнення. Найважливішим завданням, яке ми поставили перед собою з самого початку роботи над моделлю школи життєтворчості, був індивідуально – особистісний розвиток школяра. Ми розробляли форми, засоби педагогічної підтримки, впливу на самовизначення учнів, конструювали моделі розвитку їх здібностей, талантів, опрацьовували методи передачі системних наукових знань, навичок і компетенцій, необхідних для успішного вільного розвитку кожної дитини.

І нам це вдалося... Ми зуміли виховати справжніх особистостей. Це – переможці змагань, конкурсів, олімпіад. Як їх багато! А виросли як! Поступово побачене наповнювалося змістом. Ось вони, ті, хто будуть працювати  на благо  народу, людства. Відкриті обличчя, впевнений погляд… Це і мої герої, бо ці діти першими стали  співтворцями нової  моделі нашого навчального закладу. Вони  наповнюють свій розум, виявляють свої якості і вже зараз вміють виживати в сучасній дійсності завдяки співпраці зі своїми однодумцями з числа учнів, вчителів, батьків в умовах школи життєтворчості. Тут вони вчаться виконувати соціальні ролі, виробляти і відстоювати свою життєву позицію. А ще – самостійно обирають свою власну стратегію життя, розробляють індивідуальні життєві проекти. В шкільній бібліотеці знаходжу їх безліч. Бачу, що вони читаються. Найбільш популярні серед них, це: «Формування соціокультурної компетенції учнів шляхом партнерського проектування майбутнього життя», «Мій шлях до успіху», «Життєві компетенції особистості – для людини майбутнього», «Компетентний випускник», «Ще мить, й життя покличе нас в дорогу», «Я не один. Зі мною моя Україна». Під керівництвом вчителя історії Даниленко В.О. учнями старшої школи реалізується проект «Моє майбутнє».

Не втрималась і виписала декілька думок дітей з колективних проектів: «Який він, компетентний випускник? Думаю, що це: людина, яка з повагою відноситься перш за все до себе, шанує оточуючих, надає перевагу моральному способу життя, вміє вести себе в неадекватних ситуаціях, розумно заступитися за слабшого; людина, яка  своїм рівнем освіти відповідає світовим стандартам, вдало планує свою подальшу освіту та професію;  громадянин, який здатний співпрацювати з іншими колегами по роботі, прагне внести гідний вклад у розвиток суспільства. Як же стати таким? Для себе я вже знайшов відповідь. Збереження світу, який нас оточує не може не хвилювати кожного, кому дорога наша земля, наше чисте повітря, наші джерельні води і найдорожче багатство України – наш народ». (M.Бойко). «До роботи над проектом з питання «Ти і оточуючий cвіт», я вважав, що треба завжди робити і говорити, те, що думаєш, відстоювати свою думку будь-яким способом. І часто попадав у різні непередбачувані ситуації. Перечитавши багато матеріалів, спостерігаючи за своїми однокласниками, я зрозумів, що не всі можуть завжди іти с тобою в ногу. Не всі можуть поділяти твою думку, але це не означає, що ти хороший, а хтось поганий. Kожен іде своєю ходою по своїй життєвій дорозі» (В.Білоус). “Сьогодні наша Україна стрімко утверджується серед цивілізованих країн Європи. Хочеться, щоб рівень нашого дорівнював рівневі розвитку та досягнень країн Європейського Союзу. Я переконаний, що скоро на моїй рідній землі ми створимо умови, де буде правити правда, злагода, добро між людьми. Для цього нам треба зберегти духовне багатство нашого народу, відродити традиції. Люди мають не забувати історичні події, які коштували нашій нації мільйони життів: Голодомор, Велика Вітчизняна війна та інші. Xочеться, щоб всі ми жили в гармонії, щоб старання кожного зробили життя нашої неньки України щасливим і заможним» (О.Кобиляцький). «Під час роботи над проектом мені було цікаво вивчати усну народну творчість, обряди, традиції та звичаї мого народу. Як це було цікаво! Ми зібрали скільки чудового матеріалу і систематизували в збірочку «Перлини століть». А головне – ми всі так здружилися! І я вирішила, що в майбутньому, як би не склалося моє життя і життя моєї країни, я хочу проживати на рідній землі. Хочу навчати дітей рідній мові та прививати їм любов до Батьківщини. Межівщина славна відомими письменниками, поетами, Діти мають знати і пам’ятати їхні імена» (А.Сіроух). «Закінчивши 11 клас, хочеться подорожувати Україною, щоб відкривати її знов і знов. Але спочатку потрібно отримати належну освіту, щоб бути компетентним в усіх галузях життя. Вища освіта потрібна мені для того, щоб не тільки спостерігати та милуватися оточуючим світом, а й радувати його своїми здобутками» (Т.Іванченко). Так діти розмірковували тільки рік тому. Це було уже їхнє бачення, це так сформувалась їхня філософія…

Всі ми добре розуміємо і знаємо, що творчого учня, який зуміє самореалізуватись у сьогоднішньому стрімкому до нововведень світі,  може навчити і виховати тільки творчо працюючий креативний учитель.

Наша школа повністю забезпечена висококваліфікованими педагогічними кадрами з відповідною фаховою освітою. В закладі працює 26 учителів, всі мають вищу освіту, з них мають звання “вчитель-методист” – 8, звання “старший вчитель” – 8, вищу кваліфікаційну категорію мають 18 вчителів, спеціалісти першої кваліфікаційної категорії – 3, спеціалісти другої кваліфікаційної категорії – 3, спеціалісти – 2.

Мова навчання у школі – українська.

Сьогодні в школі навчається 235 учнів. Для їх послуг обладнані навчальні кабнети: української мови та літератури, англійської мови, німецької мови, історії, фізики, хімії, біології, географії, образотворчого мистецтва; 2 комп’ютерних класи, майстерня, спортивний зал, їдальня, бібліотека, 2 спортивних майданчики, стадіон. Для наймолодших школярів (шестирічок) створені всі умови: ГПД, ігрова кімната, спальня. Обдаднані внутрішні туалети.

В умовах педагогіки життєтворчості вчителі школи не просто викладають предмет, вони знаходить такі форми взаємодії, які забезпечують високий рівень активності кожного учня, бо дитині надається можливість розвиватися самій, при чому робити це із задоволенням. Ні для кого не секрет, що робота вчителя полягає у пошуку дітей з відповідним складом розуму по своєму предмету. Адже ми, вчителі, як ювеліри, що створюють алмази, виточуємо грані, залишаючи на кожній дитині свій відбиток. Тому недарма говорять, що найбільша подяка для вчителя, це коли учень перевершує самого вчителя…

Для залучення вчителів у творчу діяльність було створено динамічні групи, групи однодумців за напрямками на яких базується розвиток життєвих компетенцій особистості. Виділено 6 напрямків компетенцій:

• освітні,

• загальнокультурні,

• соціальні,

• здоров’язберігаючі,

• громадянські,

• інформаційно-комунікаційні.

На засіданні педагогічної ради ми прийняли рішення – кожен учитель має прийняти за основу освіти інтерактивні технології, щоб отримати набагато кращі результати, оскільки саме вони найбільш ефективно забезпечують максимум зацікавленості учнів до навчання. І не тільки. Інтерактивні методи навчання – пріоритетні методи школи життєтворчості. Вони активізують пошукову роботу школярів, спонукають формулювати свої власні судження, стимулюють образне, асоціативне, логічне мислення, роблять процес навчання інтенсивнішим та ефективним, тому, що учні знаходять власний шлях розв’язання завдання, вчаться користуватися різними джерелами інформації, відбирають найкорисніше, що допомагає вирішити проблеми. Для цього школа повністю була забезпечена комп’ютерами, мультимедійною установкою. Добре обладнаний методичний кабінет був готовий надати будь-яку методичну підтримку. У практиці роботи школи спираємося на особистісно орієнтовану модель методичної роботи, яка забезпечує максимальне розкриття творчого потенціалу кожного вчителя і якомога повніше залучати його до перебудови системи освіти. Готувалися спеціальні семінари, використовувались різноманітні форми теоретичної методичної роботи з переходом на практичні заняття. Проводились предметні тижні з новим смисловим змістом. Згодом ми перейшли на декади педагогічної майстерності шкільних предметних циклових комісій. Це дало можливість згуртувати вчителів на виконання колективних творчих справ, з’явилася очевидна взаємодопомога. Залучаються діти і співпрацюють не з одним вчителем, а з декількома одночасно.

 Питання формування життєвих компетенцій червоною ниткою проходить через відкриті навчальні заняття, години спілкування, загальношкільні заходи, через співпрацю з позашкільними закладами: РБК, МРБДЮТ, ДЮСШ, МНВК, дитячою бібліотекою, школою естетичного виховання, народними майстрами. Для цього широко використовуються різні форми роботи: індивідуальні, групові, конференції, тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, декади та тижні з різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси, олімпіади, туризм, фестивалі, виставки стінної газети тощо.

 Шкільні предметні циклові комісії (ШПЦК) надають педагогічну підтримку вчителям, дотримуючись демократичного стилю, підтримки їх ініціативи з питань творчої діяльності та самоактуалізації. Кожен вчитель порівнюється лише сам з собою за ростом особистісних показників. Працюючи в таких умовах, він має можливість змінити стосунки між собою та учнями, бо має достатньо поваги до себе та своїх вихованців, щоб зрозуміти, що діти теж думають про себе.

В кожному заході, крім загальноприйнятих структурних підрозділів: методичної ради, творчої групи, шкільних предметних комісій працюють динамічні групи. В основі їх діяльності лежить розробка тимчасових проектів, направлених на розширення кругозору пізнання педагогів та учнів.

Основна увага всіх методичних структурних підрозділів направлена на вироблення компетенції уміння вчитись. Реалізується проект «Обдарована дитина» через створення супровідних форм організації навчання:

- заняття в шкільному науковому товаристві «Еврика»- 25 учнів – 50  %;

- міжшкільних факультативах – 20 учнів – 71 % (в минулому році 34%);

- МАН – 5 учні – 17,8% (в минулому році 11%);

- підготовчі відділення ВУЗів;

- участь в районних та обласних олімпіадах, творчих конкурсах.

 У школі здійснена апробація системи проектного навчання та  інноваційно-комунікаційних технологій, яка засвідчила її перспективність і педагогічну доцільність, оскільки вона сприяє забезпеченню життєтворчого розвитку учнів, становленню дитини як творчої і соціально активної особистості, створює ефективні передумови для становлення компетенцій. Учні набувають досвіду розв’язання реальних проблем життя у навчально-виховній діяльності. Проектна діяльність дає змогу вихованцям здобути необхідні знання й використати їх на практиці. А вміти створювати, реалізовувати чи брати участь у проектах – це вже життєва компетенція особистості. Метод проектів привернув увагу багатьох творчих учителів та учнів нашої школи.

 Старша школа працює за двома профілями: української філології та технологічним (МНВК). Метою філологічного профілю є досконале володіння українською мовою та літературою в усіх сферах суспільного життя, розвиток інтелектуально-креативних здібностей, виховання потреби безперервно вдосконалювати власне мовлення. Пріоритетні напрямки роботи профільного навчання це, безумовно, формування основних компетентностей, які дозволяють, враховуючи індивідуальні особливості, орієнтуватися на майбутню професійну діяльність. Змістом роботи є поглиблення знань з рідної мови, підвищення грамотності учнів, розвиток творчих здібностей, розширення лінгвістико-літературного кругозору. Щоб досягнути поставлених завдань педагоги вдало використовують різноманітні методичні новинки сучасних технологій (проектні, інтерактивні, особистісно-орієнтоване навчання, інтегрований підхід до вивчення української словесності), методи та прийоми продуктивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель») до складних («Ментальні карти», «Мозаїка», «Піраміда твору»), а також імітаційні ігри, дискусії, розминки. Апробація інтерактивних технологій у педагогічній практиці – не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок, а він повинен бути в сучасних умовах творчим та нестандартним. Адже метою сучасного уроку є пошукова діяльність, формування кваліфікованого читача, творчого учня, який критично мислить, відстоює свою позицію. На творчих засіданнях вчителі-словесники неодноразово обговорювали проблеми формування креативності учнів у складних життєвих умовах. Вони переконані, що вдало проведена педагогічна робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя й творчого учня, адже «праця не лише нестерпний тягар чи засіб для матеріального забезпечення, а, передусім, джерело творчості й щастя».

В школі діють навчальні кабінети з усіх предметів. Крім урочних занять в кабінетах організована позакласна робота з предмету. Діти приходять на додаткові заняття отримати консультацію або попрацювати з довідниками, збірниками, необхідною літературою. Тут проводяться засідання предметних гуртків, заходи навчального та виховного впливу, підготовка різних міроприємств.

 Змінилися підходи до організації виховної роботи. Поряд з традиційними формами вживаються інноваційні. Вони не тільки доповнюють одна одну, а й вносять новизну та розвивають інтерес дітей, їхнє логічне мислення на основі довіри та взаєморозуміння. Багато дітей позбулися страху та сором’язливості під час виступів, дискусій, а звідси і під час відповідей на уроках. Це стало можливим завдяки толерантному підходу до виховання кожної дитини. Відкриваються нові таланти. Все більша частина учнів приймає участь в районних, обласних та Всеукраїнських конкурсах і олімпіадах. Навіть ті діти, які ще не мають високих результатів по предметах, прагнуть спробувати в них свої сили. Значно розширився контингент учнів,  які займаються науково – дослідницькою діяльністю. Сильніші – захищають свої роботи в МАН і виборюють перемоги. Ті, хто ще тільки вчаться бути дослідниками, співпрацюють з вчителями – предметниками в шкільному науковому товаристві “Еврика”. Стимулювання соціальної та політичної культури в школі зосереджено в роботі євроклубу “Альянс”, який об’єднує в собі учнів, що цікавляться політикою України, Європи та ведучих країн світу. Діти приймають участь в заходах, які проводяться в районі та області.

Велику увагу в позакласній роботі школа приділяє формуванню громадянських компетентностей. Для цього в школі активно працює шкільне самоврядування під назвою «Країна життєвих мрій». За допомогою вчителів і учнів було розроблено програму розвитку самоврядування в школі. Було проведено зустрічі, та лекції сумісно з представниками юстиції, безперервно іде робота по вихованню громадянської компетентності на годинах спілкування. В цьому навчальному році учні школи стали відвідувачем районного «центру права» сформованого при районній бібліотеці. В «Країні життєвих мрій» запроваджено рейтингове оцінювання діяльності класних колективів по округах, розроблено орієнтовні критерії оцінки. Рейтинг визначається за такими напрямками: результати навчання, відвідування, харчування в шкільній їдальні, виконання правил для учнів, санітарний стан, озеленення класних кімнат, зовнішній вигляд учнів, участь в позакласних заходах, добрих справах. Результативність роботи класних колективів відстежуються членами секторів учнівського самоврядування, а результати висвітлюється на лінійці та екрані рейтингу.

Велика робота проводиться по розвитку загальнокультурних компетенцій. В початкових класах неодноразово проводились зустрічі з письменником нашого краю Віктором Георгійовичем Харламовим, народними майстринями Поліною Федосіївною Скрипник та Марією Григорівною Синицею, свідком Голодомору 32-33рр. Ганною Михайлівною Добжаннською.

У старших класах учні виступають з доповідями, повідомленнями, в яких розмірковують про моральні риси, якості та вчинки персонажів, аналізують художні особливості творів. Тематичні вечори, вечори запитань і відповідей присвячують різноманітним аспектам внутрішнього і міжнародного політичного життя, науки, техніки, культури, спорту, явищ природи тощо. На таких вечорах виступають запрошені гості, демонструють кінофільми… У їх підготовці й проведенні беруть участь і самі учні.

Важлива роль у цьому напрямку належить гурткам:

·  художньої самодіяльності: шкільний хор, вокально-хоровий «Червона калина» та драматичний гуртки під керівництвом Первій Лариси Анатоліївни, школа танцю «Натхнення» під керівництвом Кривоноса Миколи Івановича, які є постійні учасники художньої самодіяльності, неодноразові переможці обласних конкурсів;

·   трудового навчання «Народні ремесла» - керівник Первій Олег Миколайович;

·  студія образотворчого мистецтва «Світанок» від Межівського районного будинку дитячої та юнацької творчості, який працює на базі нашої школи під керівництвом Малинської Світлани Володимирівни, вихованці якої є призерами та переможцями не тільки районних, обласних, всеукраїнських, а й міжнародних конкурсів.

Виховна цінність участі учнів у їх роботі полягає в тому, що мистецтво естетично розвиває їх, пробуджує почуття відповідальності, колективне переживання успіхів і невдач.

Учні мають змогу виявити свою творчість. Учасники художньої самодіяльності краще розуміють і відчувають красу мистецтва і природи, людських стосунків, більше тягнуться до книги.

Для формування здоров’язберігаючих компетентностей в урочний та позаурочний час проводимо пропагування здорового способу життя та фізичної культури.

Розвитку навичок здорового способу життя сприяють введені у навчальний план факультативи у 8 класі «Рівний рівному» та «Школа проти СНІДу», зустрічі з лікарями, кінолекторії та години спілкування.

Звертаючи увагу на вироблення навичок раціонального харчування та рухової активності, кожного дня перед уроками проводиться ранкова зарядка. Традиційним в школі є проведення тижнів фізичної культури та спорту, Дня туризму, Дня здоров’я, Дня зими, проведення веселих стартів, стартів надій, шкільних спартакіад, відпочинок в лісі, на березі річки, в таборі відпочинку «Лілія», пришкільному таборі з денним перебуванням «Світанок», тощо.

Режим праці та відпочинку формується під час роботи туристичного гуртка «Рюкзачок», який працює при школі від МРБДЮТ. Учні провели два не категорійних походи за маршрутом Новопавлівка – Філія, Філія – Новопавловка, прийняли активну участь в ІІІ-ій обласній виставці «Туристичні перлини Дніпропетровщини».

Школа формує інформаційно – комунікаційні компетентності, що передбачають здатність учня орієнтуватись в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією відповідно до потреб ринку праці, реалізуючи в дидактичних системах комп’ютерного навчання проект «Інтеграція» на основі діалогу «людина-машина» за допомогою різноманітних навчальних програм під керівництвом вчителів інформатики Малинського Олега Валентиновича та Яковенко Наталії Олегівни. Вчителі пройшли курси за програмою Всесвітньої ініціативи Інтел «Навчання для майбутнього» та Майкрософт.

Інформаційно-комунікативні компетентності формуються з першого класу. Учнів 7 класу охоплено гуртком комп’ютерної грамоти «Ерудит», учні 8 класу удосконалюють свою комп’ютерну майстерність на спецкурсі з інформатики, дотримуючись принципу «від простого до складного». Покращенню інфомаційно-аналітичного забезпечення навчально-виховного процесу сприяє використання комп’ютерної мережі «Інтернет» та функціонування двох комп’ютерних класів з внутрішньою мережею. Проводяться уроки та позакласні заходи з комп’ютерною підтримкою. Власний досвід переконує, що уроки, проведені з використанням мультимедійних технологій, найефективніші у навчальному процесі, адже сприяють глибокому засвоєнню навчального матеріалу, розвитку образного мислення, творчої уяви, зв’язного мовлення, формуванню логічного та аналітичного мислення, виробленню й розвитку загальнолюдських навичок, прищепленню інтересу до вивчення предмету. Завдяки мультимедійним технологіям стає можливим широке урізноманітнення методів, форм та прийомів навчання, впровадження інтерактивного навчання – спеціальної форми організації пізнавальної діяльності, що має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність.

В школі здійснюється апробація програми «Гармонійний розвиток особистості», яка сприяє забезпеченню життєвого розвитку учнів, становленню дитини як творчої і соціально-активної особистості, створює ефективні передумови для становлення компетенцій. Програма розрахована на учнів 1 – 11 класів, складається з 11 розділів і в кожному по 9 тем:

            - 1 клас – «Я школярик»,

            - 2 клас – «Я та світ навколо мене»,

            - 3 клас – «Я і етикет»,

            - 4 клас – «Я і прекрасне»,

            - 5 клас – «Я і колектив»,

            - 6 клас – «Я – родина - Батьківщина»,

            - 7 клас – «Здоров’я та здоровий спосіб життя»,

            - 8 клас – «Пізнай себе»,

            - 9 клас – «У світі професій»,

            - 10 клас – «Ми і прекрасне»,

            - 11 клас – «Мій життєвий проект».

            Для реалізації програми «Гармонійний розвиток особистості» створені і реалізуються проекти: «Розвиток творчої особистості через пошук, творчість та успіх»; «Соціум»; «Пошук»; «Гармонія»; «Інтеграція»; «Психологічні та методичні основи формування навичок життєтворчості молодших школярів»; «Шкільне літературне краєзнавство у формуванні загальної культури учнів»; «Єдність художньо-естетичного виховання із загальною освітою, трудовою підготовкою й організацією вільного часу учнів».

 Слід відзначити розвиток волонтерського руху в закладі, направленого на догляд та збереження історико-культурної спадщини нашого селища, допомогу людям похилого віку та ветеранам.

 Не менш важливими вважаю організацію харчування, психологічної підтримки та медичного обслуговування.

Цільові програми, за якими працюють вчителі-інноватори, допомагають нам наблизити дітей до життя, виробити в них стійке протистояння життєвим труднощам.

Для того щоб особистість могла самореалізуватися, для досягнення стратегічних та тактичних виховних завдань розвитку особистості використовується ефективна взаємодія в системі «школа-учні-батьки учнів» на рівні співпраці та співтворчості. Така модель суб’єктної взаємодії дає можливість трактувати процес виховання як соціально-особистісне явище, в якому педагоги, учні та батьки виступають суб’єктами педагогічно-доцільної і морально-естетичної взаємодії. Для оптимізації навчально-виховного процесу та залучення до активної взаємодії всіх учасників освітнього процесу школа створює творчі спільноти, які активно приймають участь у розвитку дитини, батькам надається можливістьі спілкуватися один з одним. Співпраця з батьками не обмежується засіданнями, батьківськими зборами та всеобучами, використовуються інтерактивні методики:

·              анкетування;

·              індивідуальні консультації;

·              тренінги батьківської ефективності по замовленню батьків;

·              соціальна діяльність;

·             інформаційна підтримка у вигляді тематичних листівок відповідно до актуальних питань освітньо-виховного процессу;

·              клуб «Співуча родина»;

·              Місто майстрів;

·              Мамина школа.

Роль батьків у цьому процесі неможливо переоцінити.

Розвиток школи – це, перш за все, розвиток її людських ресурсів. Відтак, кожен учасник навчально-виховного процесу бере участь у постановці цілей, завдань, складанні програм розвитку, формуванні професійних й моральних цінностей, сповідуванні шкільної філософії, є прихильником спільних ідей і принципів, вмотивовані на досягнення поставленої мети.

 «Що посієш, те й пожнеш» – заповідає стародавня мудрість, отже, які якості матимуть сьогоднішні діти, такі матиме і майбутній світ, в якому жити всім нам. У «Розмові з молодим директором школи» В.Сухомлинський зауважив: «Продовжуючи себе у своїх вихованцях, ми творимо не тільки людину. Ми творимо самий час. Дух часу, взаємовідносини між людьми – все це залежить від того, які ми з вами, від того, яка школа, що їй народ увіряє своє майбутнє, від того, яке керівництво школою» . Вдумаймося в ці слова.

                                  Не закопуйте Божі таланти,

А плекайте їх, наче дитя.

І шліфуйте їх, мов діаманти,

                                               Щоб сіяли вам ціле