Формування критичного мислення на уроках світової літератури

В рамках уроків світової літератури, побудованих на засадах критичного мислення, вирішується завдання сучасного підходу до навчання та виховання школярів. Навчити дітей мислити критично – означає правильно поставити запитання, направити їх увагу в правильне русло, вчити самостійно робити висновки та знаходити рішення. Виникає необхідність у вихованні у школярів внутрішньої потреби передавати власне бачення світу, мати особисту позицію.

Проблема критичного мислення учнів завжди хвилювала як педагогів, так і науковців: психологів, філософів. Аналіз цього питання ми знаходимо в працях Виготського Л.С., Леонтьєва А.Н., Лосєва А.Ф., у роботах відомих педагогів: Лисенкової, Амонашвілі та інших. Усім відоме висловлювання Виготського Л.С.: "Учение лишь тогда развивает, когда оно активирует умственную деятельность учащихся".

З метою розвитку критичного мислення використовую найменшу можливість для створення діалогічної ситуації. Дуже важливо під час бесід створювати проблемну ситуацію, яка б могла викликати дискусію.

Метод "Павутинка" дискусії". Взаємодія під час даного виду діяльності відбувається в парах і в групах із чотирьох учнів.

У старших класах для розвитку критичного мислення учнів, на мою думку, слід частіше проводити уроки-диспути, дискусії, дебати. Одним із можливих варіантів роботи під час диспуту може бути прийом «Обери позицію». Він надає можливість кожному обґрунтувати свою позицію та перейти на іншу, якщо опоненти знайшли переконливіші аргументи.

При вивченні біографії письменника звертаюсь до рольових підходів.

Поряд з цим постійний зв'язок тримається із українською літературою, музикою, живописом, – це інтегровані уроки: значення символічного образу чуми в однойменному творі А.Камю та образу голоду в «Жовтому князі» В.Барки; краса чистих людських стосунків та пошуки щастя у новелах О. Генрі та Б. Лепкого, міфологічна основа творів М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» та К.Гамсуна «Пан»; таємничий образ незнайомки в поезії О.Блока та картині О.Крамського; значення сонати Бетховена в оповіданні О.Купріна «Гранатовий браслет»; «Жіноче питання» в творчості Ольги Кобилянської «Людина») та Гі де Мопассана («Перший сніг») і т.д.

Ще однією методичною стратегією розвитку критичного мислення є «кубування». За допомогою якого можна робити висновки, узагальнення.

Наприкінці уроку на етапі закріплення та усвідомлення вивченого застосовую стратегії „доповідач – респондент”, „сенкан”.

Результативним для розвитку критичного мислення є прийом «Збережи останнє слово за собою». Учень, який перший розпочав обговорювати питання, передає слово іншому. Після повного обговорення слово повертається до того, який починав. Таким чином, він отримує право підбити своєрідний підсумок, погодившись із тим, що говорили, чи заперечити, доводячи свою думку.

Досить ефективні під час колективного обговорення прийоми «Мозковий штурм» та «Мікрофон». «Мозковий штурм» спонукає кожного проявляти свою уяву і творчість, що досягається шляхом висловлення думок усіх учнів. Прийом «Мікрофон» дає можливість сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Останнім часом на своїх уроках використовую метод проектів. Це будь-яка діяльність учнів, результатом якої є той чи інший продукт. Проекти можуть бути персональними або груповими. Обидва є результативними. Працюючи над створенням проектів, учні швидко навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, постійно самовдосконалюватися. В своїй практиці я впроваджую дослідницькі, творчі (ілюстрації до творів, власні хоку, вірші), ігрові проекти. Найчастіше використовую презентації, створені за допомогою програми Power Point.

Розвиток критичного мислення учнів на уроках світової літератури сприяє не лише засвоєнню навчального матеріалу, а й набуттю вмінь і навичок, які ефективно можуть бути застосовані в подальшому житті школярів.