УРОК СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 8 КЛАСІ
Тема уроку: Поема
Гомера «Одіссея». Звеличення
людського розуму, винахідливості та допитливості в образі Одіссея
Мета уроку: вчити знаходити в тексті приклади винахідливості,
допитливості, розуму головного героя;
характеризувати літературний персонаж;
орієнтуватися в подіях поеми Гомера;
повторити теорію літератури (гекзаметр, епічна поема);
розвивати навички роботи з текстом, зв’язне мовлення;
виховувати прагнення бути винахідливим, допитливим,
помірним.
ХІД УРОКУ
Поеми Гомера вічні, тому що
люди за 3 тисячі років не дуже змінилися: вони все ще не припинили воювати; так
само, як і раніше, вони закохуються, гніваються, страждають та співчувають
іншим. До того ж, твори Гомера захоплюють своїми пригодами та фантастичними
подіями, як у поемі «Одіссея».
І. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка знань
текстів поем Гомера «Іліада» та «Одіссея».
Кросворд
По горизонталі:
1) Найсильніший воїн ахейців у Троянській війні. (Ахілл)
2) Вірна й любляча дружина Одіссея. (Пенелопа)
3) Воїн, що повертався додому з Троянської війни 10
років. (Одіссей)
4) Богиня моря, матір Ахілла. (Фетіда)
5) Вірний друг Ахілла (Патрокл).
6) Володар морів, який
був на заваді Одіссея, який повертався додому на острів Ітаку (Посейдон).
7) Майстер, що викував
Ахіллові щита. (Гефест)
8) Ім’я циклола.(Поліфем)
9) Так назвав себе Одіссей циклопові. (Ніхто)
По вертикалі:
Дике плем’я
велетнів-людожерів, які розбили 11 кораблів Одіссея і зжерли його супутників. (Лестригони)
2. Перевірка домашнього завдання
- Які пригоди та
перешкоди зазнав Одіссей по дорозі додому?
- Стислий переказ
уривків поеми «Одіссея» за ілюстраціями слайдової презентації, опорним
конспектом та уривком з фільму.
3. Мотивація
навчальної діяльності
-
Пригадайте, які риси найбільше цінувалися
давніми греками?
ІДЕАЛ ДАВНІХ ГРЕКІВ
МУЖНІСТЬ СПРАВЕДЛИВІСТЬ ПОМІРНІСТЬ МУДРІСТЬ
- Сьогодні ми з’ясуємо, чи відповідає цьому ідеалові
образ головного героя поеми «Одіссея».
III. Узагальнення та
систематизація знань. Складання усної характеристики героя
1. Що ви знаєте про
походження та соціальне становище Одіссея? (Одіссей - син Лаерта, цар Ітаки.
Має дружину Пенелопу та сина Телемаха. Він досвідчений воїн, «городоборець»,
один з ахейських ватажків у Троянській війні. Після війни він 10 років
поневіряється світом, прагнучи повернутися додому.)
2. Як можна оцінити
зовнішність та фізичний стан героя? (Виглядає як звичайна людина, фізично
сильний, витривалий).
3. Які риси характеру притаманні Одіссеєві? (Гомер
стосовно свого героя найчастіше використовує епітет хитромудрий, що
влучно характеризує Одіссея. Він розумний, кмітливий і... хитрий. Ці риси
виявилися і в епізоді з троянським конем, і під час перебування у циклопа, у
Цирцеї (Кіркеї). Завдяки своєму розуму, спостережливості герой рятує себе і
своїх друзів - виявляє відповідальність за їхню долю. Одіссей рішучий,
запальний, але може правильно оцінити обстановку й стримати себе. Він здатний
визнавати свої помилки. Одіссей – люблячий чоловік та батько. Але він –
не ідеальна людина. Часто герой буває марнославним, підступним до ворогів,
глузливим, нерозсудливим та не завжди прислухається до порад своїх супутників.)
4. Як ставляться до
героя інші персонажі? (Він справжній ватажок, і супутники покладають великі надії
щодо перемоги та порятунку саме на нього.)
Висновки
• Швейцарський учений Андре Боннар вважає, що
«...Одіссей, хоча й вірить у своїх богів, але знає, що вони можуть бути такими
ж підступними, як і милостивими, відтак покладається, у першу чергу, на самого себе... Одіссей – коваль свого
щастя, у нього розум вправного майстра, робітника».
• У довіднику з античної літератури ми прочитаємо:
«Одіссей – образ людини того періоду в історії Стародавньої Греції, коли греки
воювали, відкривали нові землі, колонізували їх. За таких умов, безперечно,
людина мусила не тільки майстерно володіти зброєю, але й бути обачною та
розважливою. Одіссей втілює також ідею одвічного суму за Батьківщиною, що
підносить гомерівський епос на рівень високого гуманізму».
• Чи відповідає Одіссей ідеалу давніх греків? (Одіссей
мужній та поміркований, дуже розумний, але не завжди обачний, справедливий,
іноді марнославний. У цілому образ Одіссея відповідає ідеалу давніх греків,
хоча він має не тільки позитивні риси.)
IV. Засвоєння
літературознавчих термінів
1. Жанр «Іліади» та «Одіссеї»
Епічна поема – оповідна
поезія, народжена у давнину як форма зображення героїчних вчинків певного
персонажа, важливих подій у житті народу.
Поетичний
епітет – у фольклорі стале образне поетичне
означення предмета або явища (ясні зорі, сира земля; прудконогий Ахілл,
шоломосяйний Гектор).
2. Теорія і практика.
- Ви вже помітили, що читати поеми Гомера не просто: вони
написані особливим віршовим розміром, який у наш час використовується не часто.
Назва цього розміру – гекзаметр. У чому ж його
особливості?
Гекзаметр – це шестистопний дактиль.
Дактиль – це трискладова стопа з наголосом на 1-му
складі (стопа - ỨỤỤ, де Ụ - склад)
Спробуємо це
перевірити на рядках з поеми «Іліада». Запишемо знамениті перші рядки і
поставимо наголос у словах:
Гнів оспівай,
о богине, Ахілла, сина Пелея
Пагубний
гнів, що лиха ахеям багато накоїв.
Порахуємо, через
скільки складів повторюється наголос (через 2 склади), і виділимо стопи (вони є
не ідентичними щодо слів).
ỨỤỤ/ ỨỤỤ/Ứ//ỤỤ/
ỨỤỤ/ ỨỤỤ/ ỨỤ/
ỨỤỤ/ ỨỤỤ/Ứ//ỤỤ/
ỨỤỤ/ ỨỤỤ/ ỨỤ/
(Посередині рядків
відмічена цезура – пауза.)
Залишилося порахувати
кількість стоп у рядку: їх 6.
Таким чином, ми
переконалися, що поема «Іліада» написана шестистопним дактилем, тобто
гекзаметром.
V. Додаткове завдання
Виразне читання підготовленим учнем
уривка з оповідання К.Паустовського «Умолкнувший звук»
Слышу умолкнувший звук божественной эллинской
речи.
Старца
великого тень чую смущенной душою.
Я начал вслух
повторять тот же пушкинский гекзаметр, что читала девочка, шумели равномерные
волны – с моря катилась мертвая зыбь, - и первая строка стихов неожиданно
слилась с размером волн. Пока я говорил: "Слышу умолкнувший звук
божественной эллинкой речи", волна успела набежать на берег, остановиться
й отхльшуть. И вторая пушкинская строка: "Старца великого тень чую
смущенной душой", - с такой же легкостью вошла в размер второй волны.
По законам гекзаметра
в средине строки надо было делать небольшую паузу - "цезуру" - и
только после этого произносить конец строки.
Я снова повторил
первую строку. Пока я говорил: "Слышу умолкнувший звук", волна
набежала на берег. После этих слов я остановился, выдержал цезуру, и волна тоже
остановилась, докатившись до небольшого вала из гравия. Когда же я говорил
конец строки: "божественной эллинской лиры", то мой голос смешался с
шорохом уходящей волны, не опередив его и не отстав ни на мгновенье.
Я сел на песке,
пораженими тем, что мне сейчас открьшось в шуме волн. Надо было проверить эту
удивительную, как мне показалось, случайность на более сложном гекзаметре.
Я вспомнил стихи Мея
о златокудром Фебе и прочел их, дождавшись начала волн:
Феб утомленный
закинул (пауза-цезура)
Свой щит
златокованный за море...
Одна волна
ушла, й тут же подошла вторая:
И разлилась на мраморе (пауза-цезура)
Вешним
румянцем заря...
Снова гекзаметр
повторил размеры волн.
Я еще ничего не
понимал. Было ясно одно: протяженность звучащей волны совпадала с
протяженностью строки гекзаметра. Я угадывал в этом какую-то тайну, хотя й
уверял себя, что это не больше, чем совпадение ритма волн й стихов.
... Гомер создал
гекзаметр.
И вдруг мне стало ясно, что слепой Гомер, сидя у моря,
слагал стихи, подчиняя их размеренному шуму прибоя. Самым веским
доказательством, что это было так, служила цезура посреди строки. По существу
она была не нужна. Гомер ввел ее, точно следуя той остановке, которую волна
делает на половине своего наката.
Гомер взял гекзаметр
у моря. Он воспел осаду Трои й поход Одиссея торжественным напевом невидимого
ему морского пространства. Голос моря вошел в поэзию плавными подьемами й
падениями, - голос того моря, что гнало, шумя й сверкая, веселые волны к ногам
слепого рапсода. (Паустовский К. П. Умолкнувший звук// К. П.
Паустовский. Избранное.— М., 1962.— С. 194; 197.)
- А на завершення хочу прочитати вам вірш українського
поета Миколи Негоди «Гомер».
ГОМЕР
Безжальний
час все зводить нанівець,
І що ви,
люди, знаєте про мене?
Хіба лиш те,
що я, сліпий співець,
Спізнав, як
Бог, осяяння натхненне.
Де народився
я – ніхто не зна,
Сім древніх
міст на те претендували.
Та піднялася
забуття стіна,
І залягли
століття, мов завали.
Моїх річок
розмиті береги,
Поховані
давно руїни Трої.
Але жили й
живуть, немов боги,
Ахілл і
Одіссей – мої герої.
Мій епос, як
божественний чертог,
Піднісся над
минулими віками,
І я живу з
античними богами,
Вже й сам
напівлегенда, напівбог.
VII. Домашнє
завдання
Написати
твір-мініатюру за враженнями від поезії Е. Межелайтіса «У кожного із нас своя
Ітака»; підготуватися до тематичної атестації: вивчити терміни з теорії
літератури.
…У каждого
ведь єсть своя Итака...
Мы чувствуем
слезами отчий дом,
Локтями –
стены, пол – ногой...
Итак, я
О том, что этот
уголок – один.
Мы зяблику в
кормушку кинем крошки.
И все привычно: хлеб возле руки.
Котел находят
без оплошки ложки.
От камня – по
воде знакомые круги...
...У каждого
из нас своя Итака.
Путь к дому –
рябь в глазах и свист в ушах.
Летим! Добра
дорога к нам, и так ей
Отрадно
метить эхом каждый шаг.
...И будет
нам наградою тепло
Залива, рощи,
яблока и злака,
И главное тепло, чтоб потекло
Из глаз...
У всех у нас –
своя Итака.
(Едуардас Межелайтис)
Самоаналіз і аналіз проведеного уроку
Немає коментарів:
Дописати коментар