понеділок, 4 червня 2012 р.

ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИКЛАДАННЯ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

                                                                                                                                Урок це дзеркало загальної
                                                               і педагогічної культури вчителя,
                                                               мірило його інтелектуального багатства,
                                                               показник його світогляду й ерудиції
                                                                                                                                               В. Сухомлинський
В освіті України продовжується реформування, спрямоване на оновлення її змісту, удосконалення технології навчання і виховання. Цей процес пов’язаний з прогресом суспільства, і кожний етап його розвитку ставить перед школою різних рівнів специфічні завдання.
Сьогодні система освіти знаходиться у вкрай несприятливих соціальних умовах: школи змушені одночасно ставити і вирішувати три групи завдань:
- по-перше, забезпечувати елементарне виживання й адаптацію вчителів і учнів у ситуації, яка швидко змінюється;
- по-друге, намагаються забезпечити нормальне функціонування освітнього процесу, досягнення результатів освіти, що відповідають державним стандартам, і необхідний для цього рівень мотивації та самопочуття дітей;
- по-третє, всупереч усім труднощам продовжують займатися інноваційною діяльністю, вирішуючи за допомогою нововведень пріоритетні задачі розвитку освіти.
Процес інформатизації суспільства, безперечно, зумовлює й інформатизацію освіти: ця сфера забезпечується теорією і практикою розробки та використання нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання. Змінюються цілі і завдання освітньої галузі в інформаційному просторі, особистісно орієнтована система навчання поступово приходить на зміну традиційній, інноваційні методи конкурують з класичними, набуває актуальності технологічний підхід у навчанні. Вчитель має створити сприятливі умови для кожного учня, вибрати такі методи та форми навчання, що дали б змогу всім без винятку виявити свою активність та творчість. Отже, завдання вчителя активізувати пізнавальну діяльність у процесі навчання, інтенсифікувати навчальний процес з допомогою активних та інтерактивних методів навчання.
Ефективним засобом розвитку готової до сучасного життя особистості є втілення в практику роботи вчителя новітніх тенденцій та технологій. Багато видатних педагогів наголошували на позитивний вплив їх у навчальній діяльності. Кожна з них розвиває цілий спектр різноманітних здібностей, позитивних якостей школярів: навички співпраці, терпіння, вірність, доброту. Діяльність на уроці, безумовно, має зацікавити дітей, надавати уроку більшого змісту, емоційності, вмотивованості.
Серед педагогічних технологій інформаційні технології, до складу яких входять комп’ютерні (зокрема, мультимедійні), посідають особливе місце в сучасній системі освіти.
На сучасному етапі комп’ютер органічно увійшов у наше життя як джерело текстової, анімаційної, аудіовізуальної та інших видів інформації, як помічник в роботі, засіб спілкування і розваг, дав можливість моделювати віртуальну реальність, відкрив цілком нові можливості для творчості, знаходження і закріплення усяких професійних навичок, реалізації принципово нових форм і методів навчання. Бурхливий розвиток засобів інформатизації, поява нових технологій одержання, передачі, обробки і збереження інформації відкривають необмежені можливості для застосування комп’ютерів у навчальному процесі. Комп’ютер у школі є ефективним технічним засобом, з допомогою якого можна значно урізноманітнити процес навчання. Використання комп’ютерів у навчальній та позакласній діяльності сприяє підвищенню мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку творчих здібностей учнів і створенню сприятливого емоційного клімату на уроках.  Сучасний комп’ютер приваблює учнів тим, що він є універсальною іграшкою, рівноправним партнером, терплячим товаришем, мудрим наставником. Учителям комп’ютер допомагає краще оцінити здібності й знання учнів, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми та методи навчання.
Комп’ютер відкриває нові можливості для творчого розвитку як учнів, так і вчителів, дозволяє звільнитися від одноманітності традиційного курсу навчання, розробити нові ідеї та розв’язати більш цікаві та складні проблеми. Комп’ютер є потужним засобом підвищення ефективності навчання. Він значно розширив можливості подачі навчальної інформації з допомогою кольору, графіки, звуку, цифрової відеотехніки. Значно зростає мотивація учня до навчання. Новизна роботи з комп’ютером підвищує інтерес до оволодіння знаннями, а також подання навчальних завдань за ступенем складності. Комп’ютер дозволяє позбутися однієї з головних причин негативного ставлення до навчання відсутності успіху. Працюючи на комп’ютері учень має можливість довести до кінця виконання завдання. Використання комп’ютерної техніки робить урок привабливим та сучасним. На такому уроці відбувається індивідуалізація навчання, розви­вається пізнавальна діяльність учнів, а саме: інтелектуальна активність, логічне мислення, увага, пам’ять, мова, уява, інтерес до навчання. Це урок, на якому з’являються нові можливості для розвитку гармонійної індивідуальності, здібної до колективної співпраці і до життя.
Вся робота на такому уроці використовується як засіб формування навичок, розвитку певних умінь, навчання вмінню спілкуватися, розвитку відповідних здібностей та психічних функцій, пізнання, запам’ятовування. Цінність новітніх технологій полягає ще й у тому, що учень із слабкими знаннями може стати в рівень з іншими дітьми, використовуючи  винахідливість та кмітливість, що іноді є важливішими від безпосередніх знань. А відчуття зацікавленості і посильності допомагають подолати той бар’єр, який виникає при вивченні предмету.
Давно було помічено, що діти з низьким рівнем навчальних досягнень дуже просто керують різноманітними технічними пристроями, домашньою побутовою технікою, набагато краще за “відмінників” орієнтуються в ситуаціях, коли цікава для дитини задача розв’язується шляхом взаємодії з реальними об’єктами або зоровими образами. Причина в особливостях мислення, їм важко оперувати абстрактними поняттями і символами, які переважають в стандартній шкільній системі навчання. Перехід від конкретного до абстрактного в навчанні відбувся для таких дітей дуже швидко і вони не оволоділи відповідним набором операцій мислення. Завдяки новим технологіям навчання колишні “відстаючі” мають можливість оволодіти цими операціями у своєму “темпі ”.
Якщо кілька років тому на теренах української шкільної освіти мультимедійні технології сприймалися як віяння моди, то сьогодні вони широко впроваджуються у навчальний процес.
Технології мультимедіа не тільки перетворили комп’ютер на повноцінного співрозмовника, а й дали учням можливість, не залишаючи навчального класу чи домівки, “бути присутніми на лекціях видатних науковців і педагогів, стати свідками історичних подій минулого та сучасного, відвідати  найвизначніші музеї і культурні центри світу, найвіддаленіші з географічного погляду куточки Землі”.
До безперечних переваг мультимедійних технологій у шкільній практиці можна віднести:
- розширення сфери доступу до різних видів інформації (Інтернет, електронні бібліотеки, довідники, книги, енциклопедії тощо);
- швидкість знаходження, передавання, опрацювання великого обсягу інформації;
- зручне та компактне збереження (касета, дискета, диск) і тиражування програм;
- багаторазове та різнорівневе використання і коригування навчальних мультимедійних програм відповідно до психолого-вікових особливостей школярів та індивідуальних уподобань учителя;
- динамічність у створенні різних за ступенем складності схем, таблиць, кросвордів, ребусів, вікторин тощо;
- використання значного обсягу аудіовізуального навчального матеріалу (малюнки, фото, репродукції картин, карти, портрети, ілюстрації, аудіо-, відео- та кіноматеріали тощо) та можливість його творчого комбінування;
- моделювання навчальних ситуацій у просторі та часі (віртуальні екскурсії до музеїв і культурних центрів світу, подорожі до різних країн, історичних епох);
- урізноманітнення методів, форм і прийомів навчання;
- ефективність використання мультимедіа у проведенні нестандартних уроків (урок-подорож, урок-вікторина, урок-семінар, урок-диспут і т.д.);
- можливість індивідуального, групового, колективного, самостійного та дистанційного навчання (взаємодія вчителя й учня за допомогою комп’ютерних комунікацій) використання інтерактивних технологій;
- проектна діяльність (дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні проекти);
- розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей;
- розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності;
- формування інформаційної культури учнів тощо.
Завдяки мультимедіа навіть сухий теоретичний матеріал оживає, а абстрактні поняття постають як конкретні явища, видатні хрестоматійні постаті перетворюються на живих особистостей, історичні події на реальну минувшину, хімічні або фізичні процеси на закономірності природи, що оточують людину. До того ж, в процесі засвоєння програмового матеріалу в учнів одночасно працюють кілька видів пам’яті, зокрема, слухова та зорова.
Навчальні мультимедійні технології це найсучасніші науково обгрунтовані й забезпечені засоби наочності. Мультимедіа також надають можливості проведення різних типів уроків: і викладання нового навчального матеріалу, і повторення та закріплення пройденого, і контролю засвоєння учнями знань, умінь і навичок та інших нестандартних уроків (уроків-семінарів, уроків-подорожей, уроків-вікторин тощо).
Працюючи в середніх класах, я зрозуміла значення застосування мультимедійних технологій у вивченні світової літератури. Так, у дітей середньої шкільної ланки (5-6 класи) відповідно до їхніх психолого-вікових особливостей ефективність засвоєння навчального матеріалу певною мірою залежить від візуалізації отримуваної інформації. П’яти-шестикласникам більше подобається розглядати ілюстрації, ніж читати сам текст. До того ж, концентрування уваги на окремому предметі чи явищі нестійке і швидкоплинне. А це означає, що навчальні мультимедійні програми для учнів цієї вікової категорії варто будувати на основі візуальної інформації (добір ілюстрацій, використання кіно- та відеофрагментів, застосування анімації) у поєднанні з текстом художніх творів.
Наприклад, для п’ятикласників мультимедійні засоби “оживили” текст німецької народної казки “Пані Метелиця” та казки Г.К.Андерсена “Снігова Королева”. Окрім виразного читання твору вчителем і учнями з екрана та підручника, завдяки ілюстраціям здійснювалася спроба формування абстрактного образу доброї падчірки, що зустрічається у казках народів світу. Робота з дібраними до уроку ілюстраціями передбачала створення учнями власного, самобутнього образу, що і підтвердилося в намальованих дітьми ілюстраціях до казки.
На підсумковому уроці-вікторині за твором “ Мауглі ” Д. Р. Кіплінга були ефективно використані ілюстрації з Інтернету і художника А.Винокурова, мультиплікаційні фільми (режисери У. Дісней та Р. Давидов), текстові та мультимедійні слайди. За відведений навчальний час учні не тільки узагальнили прочитане за допомогою різних видів вікторин, зробили характеристику героїв (в тому числі і порівняльну), а й училися зіставляти твір із його екранною інтерпретацією. “Літературна вікторина” передбачала перевірку якості засвоєння учнями художнього твору, сприяла розвитку логічного мислення і зв’язного мовлення. Добір запитань вікторини спрямований на розвиток уміння учнів давати різні за ступенем складності відповіді від простої (обирання правильного варіанта із запропонованих) до розгорнутої. Вміння працювати із текстом, орієнтуватися у прочитаному виявляла вікторина “Знайди у тексті”: подивившись на ілюстрацію до твору, діти знаходили та виразно зачитували відповідну цитату з тексту і як результат проведеної роботи висока якість у засвоєнні теми.
На вступних уроках за творчістю Даніеля Дефо та Жуля Верна шестикласники перетнули кордони простору і часу, побачили письменників на численних портретах, працювали із репродукціями та ілюстраціями до творів “Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо” та “П’ятнадцятирічний капітан” (дібраними із різних науково-літературних джерел та Інтернету), читали твір (з екрана та роздаткового матеріалу). До того ж, вони мали можливість зіставити прочитане з екранізацією. В результаті обсяг та насиченість матеріалу, що отримали школярі, можливість урізноманітнення видів і форм їхньої діяльності на уроці сприяли виробленню критичного, творчого мислення, розвитку зв’язного мовлення та виразного читання, а також духовно збагатили дітей. Підсумкове оцінювання  засвідчило, що рівень засвоєння цими учнями програмового матеріалу за даною темою досить високий.
Власний досвід переконує, що уроки, проведені з використанням мультимедіа, найефективніші у навчальному процесі, особливо в 5-6 класах. Застосування мультимедійних технологій у курсі світової літератури сприяє глибокому засвоєнню навчального матеріалу, розвитку образного мислення, творчої уяви, зв’язного мовлення, формуванню логічного та аналітичного мислення, виробленню й розвитку навичок виразного читання, роботи із текстом літературного твору, прищепленню інтересу до літератури.
Мультимедіа допомагають унаочнити теоретичні поняття, закріпити матеріал, актуалізувати опорні знання, підготувати учнів до сприйняття твору шляхом застосування фонових знань. Завдяки мультимедійним технологіям стає можливим широке урізноманітнення методів, форм та прийомів навчання, впровадження інтерактивного навчання – спеціальної форми організації пізнавальної діяльності, що має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Досить часто у шкільній практиці подача нового програмового матеріалу здійснюється через лекцію вчителя та пасивне слухання школярів. Але ця форма навчання сьогодні вже застаріла, неефективна, адже, за підрахунками сучасних вчених, вона дає лише 5% засвоєння інформації від повного обсягу. До того ж, репродуктивні методи навчання позбавляють учнів можливості виявляти індивідуальні творчі здібності. Якщо ж обрати інтерактивне навчання з використанням мультимедіа результат буде вражаючим.
Приміром, урок-презентація, присвячений біографії та творчості Ф.І.Тютчева в 5 класі. Завдяки засобам мультимедіа стало можливим продемонструвати на уроці широкий спектр наочності у вигляді слайдів (програма Power Point): портрети письменника, репродукції картин та малюнків, ілюстрації до творів митця…
Таким чином, використання мультимедійних технологій у поєднанні з інтерактивним навчанням є однією з найефективніших форм навчання.
Слід узяти до уваги, що оволодіння комп’ютером, хоча б на рівні користувача, для багатьох сучасних школярів це норма. Залучення їх до творення уроку зробить навчальний процес цікавим, а головне результат засвоєння програмового матеріалу буде високим.
Мультимедійні технології відкривають нові можливості для проектної діяльності. В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення, формування навичок мислення високого рівня. Діяльність школярів може бути індивідуальною, парною, груповою для виконання конкретного завдання, розв’язання певної проблеми шляхом пошуку й дослідження із використанням різноманітних засобів для створення “продукту” результату докладених зусиль. Це можуть бути учнівські публікації (газети, збірки, буклети, бюлетені), презентації, Web-сайти та інші матеріали. При комп’ютерному навчанні значно зростають вмотивованість учнів, їхня незалежність, а це приводить до підвищення самоконтролю в процесі навчання. Відповідно, зацікавленість учнів веде їх до створення творчих робіт із застосуванням сучасної техніки (розробка проектів, веб-сторінок тощо).
Суть такого виду діяльності зводиться до активної взаємодії учнів між собою, групового обговорення проблеми (завдання), пошуку оптимальних шляхів її розв’язання, зіставлення висловлених думок, що дає змогу розглянути проблему в різних ракурсах. Під час колективної дослідницької діяльності учні узагальнюють власні думки та формулюють спільні висновки, обирають одного представника від групи, який оприлюднює результати напрацювань. Після всіх виступів надається можливість колективного обговорення почутого, висловлення індивідуальних суджень, питань.
Приміром, для того, щоб за темою підготувати невеличку презентацію (в програмі Power Point) або ж дібрати до неї ілюстративний чи текстовий матеріал, продумати дизайн майбутньої презентації тощо, учню (як і вчителю) необхідно звернутися не до одного джерела, відібрати тільки ту інформацію, що стосується даної теми, лаконічно розмістити її на слайді та естетично оформити. Звісно, школярам буде цікаво побачити власний “продукт” та вислухати оцінку своїх досягнень від однолітків. Можливо, виникне змагання хто створить кращу презентацію. Так відбудеться співпраця та діалог у стосунках учителя й учнів та учнів між собою.
Публічний захист презентації чи публікацій це не тільки звіт про проведену роботу, а й збагачення досвідом, набутим в процесі створення проекту, обмін думками та цікавими знахідками, інтерактивне спілкування та високоякісне засвоєння навчального матеріалу. Узагальнення та систематизація групових досліджень учнів з метою оптимального підхо­ду до загального результату важливий етап інтерактивного навчання.
Нові інформаційні технології усе ширше й ширше застосовуються у навчанні. Інтернет, безперечно, є одним з найбільших помічників  у навчанні. Зараз багато хто говорить про появу нової культури викладання, яка завдяки застосуванню комп’ютерних технологій перетворила Інтернет протягом останніх років у магічне вікно до знань. Заняття з використанням Інтернет-технологій допомагають щонайкраще підвищити культурну поінформованість учнів, дозволяють їм довідатися про інші культури, виховують толерантне ставлення до них, дають відчути й зрозуміти, що весь світ перебуває прямо в клавіатурі, переміщаючи їх з місця на місце, із країни в країну без яких-небудь зусиль і витрат. Учні та вчителі мають можливість безпосереднього спілкування з носіями культури за допомогою електронної пошти, форумів, телеконференцій. З допомогою програмно-педагогічних засобів Інтернет можна здійснити віртуальну екскурсію до музеїв і культурних центрів світу, ознайомилися із надбаннями людства у вигляді віртуальних картин, скульптур, предметів мистецтва тощо. Приміром, віртуальне відвідування картинних галерей, демонстрація експонатів, репродукцій картин видатних художників із голосовим супроводженням-коментарем мистецтвознавця та анімаційними ефектами підсилює сприйняття учнями відповідної теми, насичує знаннями, розширює їхній світогляд, збагачує духовно, підвищує їх культурно-освітній рівень.
Я зацікавлена в тому, щоб зробити процес навчання цікавим і продуктивним, щоб залучити до роботи на уроці кожного учня, тим самим розвиваючи його особисті таланти та здібності, навчити самостійно мислити, розмірковувати, аналізувати, висловлювати і обстоювати власні думки. Інформаційні технології повною мірою допомагають реалізації поставленої мети, а створення й використання у навчанні власних мультимедійних програм не тільки сприяють глибокому засвоєнню учнями програмового матеріалу, а й підвищують мій рівень знань, умінь і навичок.
Проте, потрібно пам’ятати головне, що для того, щоб створити урок з використанням мультимедіа, учитель має визначити підпорядкованість навчальній, виховній та розвивальній меті уроку, продумати доцільність та раціональність використання тих чи інших ТЗН при вивченні певної теми, визначити ті навчальні ситуації, де ТЗН сприятимуть глибокому засвоєнню матеріалу, дозувати та спрямувати інформацію на отримання учнями необхідних знань для подальшого вироблення вмінь і навичок.
У конструюванні мультимедійного уроку добір матеріалів це складний, тривалий і копіткий процес, адже інформація має бути чіткою, лаконічною, доступною, пізнавальною, цікавою для учнів. Мало того, школярі не тільки мають насичуватися інформацією, а й вчитися працювати, мислити, аналізувати, висловлювати власні думки.
Варто сказати, що уроки-презентації можна використовувати не одноразово, а для кількох класів та коригувати їх залежно від рівня підготовленості учнів, мети та завдань предмета та інших чинників.
Також слід пам’ятати, що не всі уроки за державними Програмами можна провести у комп’ютерних класах. Розумне поєднання традиційних методів, форм і прийомів навчання з новітніми технологіями дасть позитивний результат в процесі навчання.
Завдяки мультимедійним технологіям відбуваються суттєві зміни в навчальному процесі, в центрі якого тепер перебуває особистість учня, а головною метою стає розвиток його інтелектуальних і творчих здібностей, пізнавальної активності, усвідомлення моральних цінностей, що згодом дозволить стати здатним до самореалізації, самостійного мислення, прийняттю важливих рішень, вміння працювати над розв’язуванням важливих суттєвих проблем. Змінюється в цьому процесі роль учителя, він стає координатор, партнер, консультант.
Насамкінець хочеться сказати, що школа, де мені пощастило працювати, вже не перший рік перебуває в стані наукового експерименту школи життєтворчості. Звісно, працювати за старими методами у нас неможливо, адже діти прагнуть знань та потребують високоякісного сучасного викладання, тому й покладається велика відповідальність на вчителя, рівень якого мусить відповідати високим фаховим та моральним вимогам, а до того ж він має бути творчим експериментатором. Саме такі вчителі у нас працюють, широко впроваджують інтерактивні та мультимедійні технології у навчання, проводять нестандартні уроки, виховуючи своїх учнів у дусі вимог сьогодення.
Великою допомогою у моїй роботі було те, що я успішно пройшла курси “Intel. Навчання для майбутнього” з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні зарубіжної літератури згідно з державним стандартом загальної середньої освіти й одержала Сертифікат, а також пройшла навчання за програмою МS “Партнерство в навчанні”. Отримані знання і вміння я ефективно використовую в навчально-виховному процесі. А ще я впевнена, що в сучасній школі необхідно знищити бар’єр непорозуміння між учнями, учителями, комп’ютером і сучасними мультимедійними засобами. Сучасна техніка повинна перетворитися в такий же простий у використанні інструмент, як підручник і олівець. І тільки тоді використання мультимедійних засобів буде служити потужним двигуном для оптимізації навчального процесу з усіх навчальних дисциплін і світоваї літератури зокрема.
Звичайно, використання інформаційних технологій не розв’яже всіх питань як в освіті, так і в повсякденному житті. Але вони в змозі допомогти вчителю найбільш ефективно використати навчальний час занять та час підготовки до уроку, а також забезпечити молоде покоління знаннями, уміннями та навичками, і, найголовніше, навчити їх вчитися, виживати в цьому інформаційному світі, світі швидких змін…

Адаптація учнів 5 класу до навчання в основній школі

Круглий стіл 
Мета круглого столу: 
-                     залучити учасників круглого столу до активного обговорення проблеми адаптації п’ятикласників до навчання в основній школі;
-                     колективне вивчення труднощів навчання п’ятикласників;
-                     виявлення причин труднощів учнів та вчителів;
-                     налагодження співпраці між учителями – предметниками, які викладають у 5 класі;
-                     виробити рекомендації для всіх учасників навчально-виховного процесу з проблемних моментів адаптації.

Упродовж усього життя нам (і дорослим, і дітям) доводиться адаптуватись до різних ситуацій. Переступаючи поріг школи, дитина також увесь час адаптується: до дітей, до вчителів, до уроків, до нового режиму дня. Одним зі складних адаптаційних періодів є навчання у 5-му класі
Перехід із молодшої школи до основної пов’язаний із внесенням змін у динамічні стереотипи спілкування, діяльності, а також зі збереженням окремих компонентів попереднього соціального досвіду.
Адаптація дитини до навчання в середній школі відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов’язаний зі значним навантаженням на всі системи організму.
Як свідчить аналіз, учителі, які викладають у 5-х класах, часто не бачать різниці між п’ятикласниками й іншими школярами основної школи. І як результат – завищені вимоги до цих учнів, зниження рівня навчальних досягнень, мотивації навчання. Такий підхід до навчання може ускладнити процес адаптації школярів.
Здається, тільки-но діти і батьки адаптувалися в початковій школі, як необхідно переходити до п’ятого класу, до середньої школи. На жаль, у цей період (10-11років) у дітей втрачається інтерес до навчання. Для учнів 5-го класу багато що стає новим і непізнаним: нові вчителі, нові предмети, форми навчання, а іноді і однокласники. Звичайно ж, є діти, які легко й вільно вливаються в шкільну систему вимог, а є діти, які відчувають потребу в допомозі вчителів, батьків, психолога. Відвідуючи уроки у 5-му класі я побачила що, п’ятикласникам у школі цікаво: вони прагнуть бути активними, розумними, вони хочуть щоб їх побачив, оцінив новий учитель і помітив у них усе найкраще.  
Але ж і ми, вчителі, також проходимо період адаптації: нам потрібно запам’ятати нових учнів, вивчити їхні особливості, переключитися на роботу з п’ятикласниками, враховуючи основні психологічні особливості дітей цього віку. І чим швидше ми, вчителі, і учні знайдемо ті спільні шляхи, тим швидше пройде адаптація в учнів 5-го класу. А це є (я маю на увазі спільні шляхи):
- вміння вчителя ставити посильні вимоги зі свого предмета;
- уміння класного керівника згуртувати колектив, сформувати культуру поведінки й навички спілкування;
- уміння учнів реально оцінювати свої можливості.
У Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти зазначено, що відбір змісту предметів 12-річної школи ґрунтується на принципі наступності між початковою й основною школою. Проблема наступності між початковою й основною школою є складовою загальної проблеми наступності в навчально-виховному процесі.
Більшість дітей переживає перехід у основну школу як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя». Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі.
Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній – все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими.
П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.
Усі зазначені причини нерідко виступають не ізольовано, а спільно, поєднуючись у досить складні комбінації, і потребують зазвичай спільної активної роботи не тільки психолога й педагога, а й батьків, а головне – самого підлітка.
Забезпечення наступності є однією з основних умов успішної адаптації молодших школярів до навчання в основній школі та важливою передумовою успішного навчання у 5-му класі. Для розв’язання проблем наступності в навчально-виховному процесі, особливо в період адаптації молодших школярів до нових умов навчання у 5-му класі, адміністрації, учителям, батькам необхідно:
-         ураховувати індивідуальні та психологічні особливості 10-11-річних школярів;
-         постійно спиратись на попередні знання, уміння та навички і на основі зазначеного забезпечувати їх удосконалення, осмислення вже на новому, вищому рівні;
-         здійснювати обов’язкову підготовку школярів до засвоєння нових навчальних компетентностей;
-         забезпечити систему взаємозв’язків у змісті, формах і методах педагогічного процесу, оптимальне співвідношення та зв’язок між окремими етапами навчального процесу;
-         створювати освітньо-дидактичні ситуації, в яких дитина почувала б себе невимушено, комфортно, не боялась розкривати світ власних емоцій;
-         забезпечити систему оптимальних вимог до знань і поведінки учнів, їхніх моральних якостей, форм і методів роботи з ними на всіх етапах навчання;
-         упроваджувати засоби стимулювання та заохочення дітей до пізнавальної діяльності;
-         розвивати рефлексивні вміння дивитись на себе з «боку»;
-         формувати навички самоконтролю й самооцінки:
-         аналізувати причини неуспішного адаптаційного періоду;
-         запроваджувати способи, спрямовані на подолання труднощів у навчанні учнів 5-х класів.
 Отже, успішній адаптації учнів 5-х класів до навчання в основній школі сприятимуть цілеспрямована координація дій учителів, їхній професіоналізм і досвідченість.

Методичні поради для вчителів основної школи
Знайомитися з програмою та методикою роботи в початкових класах і спиратись на неї.
Зберігати й розвивати традиції, які склались в учнів у процесі навчання в початкових класах.
До початку роботи з дітьми ознайомитися з ними, систематично вивчати їх і використовувати одержані дані у процесі роботи.
Забезпечити єдність вимог до учнів.
Забезпечити поступовий перехід на предметну систему викладання, нову побудову уроків, нові методи та прийоми роботи, нові вимоги до дітей тощо.
Розвивати в учнів уміння й навички самостійної роботи.
Продовжувати розвиток творчого мислення учнів.
Забезпечити поступальний рівномірно висхідний характер навчально-виховного процесу учнів з урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.
Виявляти й розвивати індивідуальні нахили та інтереси учнів, їхні творчі здібності. Проводити профорієнтаційну роботу.
Забезпечити міжпредметні зв’язки.
Постійно підтримувати зв’язки з колегами з метою взаємодопомоги в роботі та обміну досвідом.
Підтримувати зв’язки з учителями початкових класів.
Протягом першого місяця навчання дітей у 5-му класі не писати зауважень у щоденники, проводити оцінювання на користь дитини, більшість уроків на початку навчального року будувати на повторенні.
Дозувати навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а також знизити їх до мінімуму у вихідні дні.
Поглиблювати свої знання з проблемами забезпечення принципу наступності в педагогічному процесі.