Інноваційна діяльність вчителя як умова формування його професійної компетентності з питань соціалізації особистості громадянського суспільства

Доповідь заступника директора з НВР Плахотнік О.М.

на засіданні педагогічної ради 

Мета: привернути увагу вчителів до інноваційної діяльності як умови формування професійної компетентності, ознайомити з новими підходами до її впровадження в практику роботи, дати суспільну оцінку.

Форма проведення: педрада-дискусія.

  У XXI столітті освіта перетворюється на одне з основних джерел стратегічних ресурсів людського капіталу та знань, що визначають загальний рівень розвитку суспільства. Освіта, яка вчить жити успішно в сучасному світі, має велику цінність. 

  Одним із завдань, які вирішує сучасна школа, є формування духовно, інтелектуально, психологічно підготовленого до самостійного життя випускника. Сьогодення диктує, що суспільству потрібна професійно-компетентна молодь, яка вміє швидко адаптуватися в нестабільних умовах, здатна до ризику, самостійного вибору сфер діяльності, поведінки, орієнтованої на успіх, саморегуляцію. Життєвий успіх особистості – це результат стратегії й тактики, він твориться на основі системи цінностей, мотиваційної сфери та сформованого ідеалу свого майбутнього. 

  Тому сьогодні головне завдання школи – не вчити, а навчати вчитися, підготувати учня до неперервного навчання. Тому мають змінитися функції учня і функції учителя. Перший повинен буде разом із засвоєнням відповідних знань розвивати в собі здатність, навички, уміння самостійно їх шукати, тобто оволодівати науковим методом пізнання. Другий же відповідно – допомогти першому навчитися вчитись. 

  Учитель – головна постать у школі. Педагог – представник однієї із найбільш соціально значущих людських професій, робота якого орієнтована на розвиток і формування людини. 

  Проблема особистості педагога як суб’єкта педагогічної діяльності, компетентного та здатного до саморозвитку, відображена в сучасних працях науковців. Розвитку професійно-педагогічної компетентності присвячені дослідження таких українських науковців, як Н. Бібік, О. Овчарук, Л.Паращенко, О. Пометун, О. Савченко, О. Шувалова та ін. 

  У Концепції загальної середньої освіти вказано на необхідність розв’язання проблеми підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне та професійне зростання, уміє розв’язати нові педагогічні завдання. У системі професійної підготовки вчителя важливим є процес формування професійної культури й компетентності. 

  Ознаки компетентності вчителя: 

• готовність учителя до інноваційної діяльності; 

• здатність до подальшого самопроектування, самовдосконалення. 

  Чинники, від яких залежить професіоналізм:

• Особисті здібності; 

• Мотивація до роботи; 

• Зміст роботи; 

• Умови життя; 

• Вплив колективу тощо. 

  Сучасні вимоги до педагога на перше місце ставлять систематичну самостійну роботу з розвитку професійної компетентності, поглиблення його теоретичних знань і практичних умінь. Водночас актуальною є і проблема підпорядкування індивідуальних творчих інтересів загальній творчій проблемі, над якою працює колектив. Тому одним із головних завдань своєї діяльності адміністрація школи вважає розвиток професійних компетентностей учителя: 

• самоосвітня компетентність; 

• методологічна компетентність; 

• продуктивна компетентність; 

• інформаційна компетентність; 

• функціональна компетентність; 

• соціальна компетентність. 

  Шляхи формування та вдосконалення професійної компетентності вчителя: 

• самоосвітня діяльність; 

• вивчення, апробація та впровадження інноваційних освітніх технологій; 

• дослідницько-пошукова діяльність; 

• практично-експериментальна робота; 

• кооперативна проектна творча діяльність; 

• науково-методична робота. 

   Мета нашої роботи сьогодні – створити узагальнений портрет компетентного вчителя. Нині педагогічна наука пропонує нам величезну кількість технологій, програм, методів, спрямованих на навчання учнів. Відповіді ж на запитання, яким має бути сьогодні вчитель, які види та форми роботи з учнями є найдоцільнішими, яким має бути імідж нашої школи ми з вами повинні дати після роботи в групах по створенню «Вернісажу думок». 

  Поєднання та впровадження інноваційних форм та методів роботи в навчально-виховний процес спрямовані на розвиток здатності орієнтуватися в нових умовах, адаптуватися до них. У освітньому процесі такий підхід найактуальніший. Вчителю відведено провідну роль у втіленні інновацій. Завдання вчителя нині – відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес так, щоб забезпечити розвиток мислення, розумових творчих здібностей учнів. 

 Презентації творчих груп 

Перша група «Професійна готовність». 

Питання: Які знання, вміння необхідні педагогу для роботи в режимі інноваційної діяльності? 

Друга група «Умови для успішної інноваційної діяльності». 

Питання: Які умови необхідно створювати в школі для соціалізації особистості громадянського суспільства? 

Третя група «Сучасні проблеми суспільства в інноваційній діяльності». 

Питання: Навчання і виховання в режимі соціалізації сучасної школи. 

Четверта група «Результат інноваційної діяльності». 

Питання: Які ключові проблеми соціалізації школи допоможе вирішити інноваційна діяльність? 

 «Яким має бути сучасний учитель?» 

  Погляд учнів. Учитель повинен мати такі основні риси: доброта та чуйність, уміння чітко та просто пояснювати новий матеріал, розуміти й підтримувати у будь яких ситуаціях. 

  Погляд батьків. Учитель має бути вимогливим, справедливим, фахівцем своєї галузі. 

 Погляд суспільства. Учитель має бути, насамперед, фахівцем та психологом. 

  Потреби суспільства можна скомпонувати в блок таких дидактичних вимог до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів: 

- формування в учнів самовмінь – навичок самоосвіти, самооцінювання, самовизначення, самоаналізу дій тощо; 

- науково-практична підготовка особистості до свідомого професійного самовизначення; 

- формування вибіркової, відносно стійкої спрямованості інтересів і потреб особистості на певний аспект соціальних цінностей; 

- формування соціальної компетентності, що характеризуються наявністю соціальних знань, соціального досвіду; 

- формування в учнів соціальної поведінки, яка характеризується рефлексією особистості на соціум, що продовжує їхню взаємозумовленість; 

- ознайомленість з соціальним простором – фундаментальними умовами діяльності та спілкування людей у суспільстві; 

- формування навичок пошукової активності; 

- виховання відповідальності за морально-ціннісний вибір засобів досягнення мети; 

- розвиток таких якостей як працездатність і цілеспрямованість. 

  Перелічені пріоритетні характеристики є стратегічними орієнтирами, що визначають зміст і спрямованість навчально-виховного процесу на забезпечення виконання соціального замовлення на якісну освіту. 

  Мета науково-методичної роботи школи: вироблення методичної компетентності педагогічних працівників для готовності до впровадження інноваційних технологій навчання. 

  Шкільна науково-методична проблема спрямовує роботу вчителів на впровадження нових наукових ідей, методик, технологій, формування практичного досвіду щодо роботи з дітьми. 

  Школа XXI століття зумовлює необхідність докорінного переосмислення освітньої парадигми, актуалізації змісту, технологій становлення особистості учня, як суб’єкта і проектувальника життя, створення проектно-життєвого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної, конкурентоспроможної особистості, яка вміє творчо розв’язувати проблеми, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни. Школа має захистити й підтримати дитину, виробити в неї життєздатність, озброїти механізмами і технологіями розробки життєвих стратегій та проектів. Місія школи спрямована на оволодіння кожною молодою людиною ключовими компетенціями, як важливим результатом якості навчально-виховного процесу. 

  Навчання і виховання лише тоді мають реальну силу, коли вони ґрунтуються на вірі в дитину. Кожна дитина приходить до школи зі своїми інтересами, поглядами, проблемами, індивідуальними здібностями. І тільки від учителя та педколективу залежить, чи зможуть вони максимально розкрити потенційні можливості дитини, стимулювати її до особистісно-розвивальної творчості. А в основу своєї роботи вчитель має покласти любов і повагу до дитини, опору на її сили, внутрішній потенціал. 

  Справжній вчитель не той, хто розкриває учневі таємниці буття вказуючи йому прямий шлях до храму науки, а той хто своєю мудрістю запалює сонце над головою дитини, викрешуючи іскру допитливості, спонукаючи самостійно відшукати ключ до знань. 

 Творчий учитель мусить пам’ятати, що навчально-виховні технології мають відповідати викликам часу, орієнтуватися на прогресивні педагогічні досягнення, ідеї, культурні проблеми людства, нації, формувати в дітей основи моральності, духовної культури; сприяти реалізації парадигми сучасного навчання й виховання, творчій самореалізації всіх учасників навчально-виховного процесу.

ПРОЕКТ РІШЕННЯ:

1. Учителям:

1.1. Повторно опрацювати вимоги державних програм щодо формування основних компетентностей учнів з навчальних дисциплін.

1.2. Активізувати роботу щодо  реалізації активних та інноваційних форм   і  методів навчання учнів,   впровадження творчих завдань на кожному уроці.

1.3. Систематично працювати над підвищенням рівня викладання предметів, вдосконалювати свою професійну майстерність, впроваджувати освітні інновації, сучасні інформаційні технології з метою розвитку в учнів ключових компетентностей.

1.4.  Посилити роботу з обдарованими дітьми, залучати їх до участі в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах та проектах, що створюють умови для самопізнання й самореалізації, вжити заходів щодо вдосконалення науково-дослідницької та позакласної роботи по предмету  за інтересами учнів.

1.5. Активно займатися самоосвітою, поширення передового досвіду, розробкою методичних посібників, авторських програм тощо.

1.6. В рамках самоосвітньої діяльності спланувати роботу щодо  ознайомлення з існуючими в сьогоднішній педагогіці підходами і концепціями виховання, які визначають  взаємодію сім’ї та школи.

Протягом ІІ семестру 2015/2016 н.р.

2. Керівникам ШПЦК:

2.1. На засіданнях проаналізувати вплив викладання конкретних навчальних предметів на формування ключових компетентностей.

2.2. Впроваджувати в практику такі форми роботи, які задовольняли б цікавість і потреби учнів різних вікових категорій, сприяли б здійсненню допрофільної підготовки учнів та профорієнтації серед них.

2.3. Презентувати педагогічні досягнення на сторінках фахових журналів, залучатися до педагогічних ярмарок, виставок з метою представлення своїх методичних знахідок.

Постійно

3. Заступнику директора з виховної роботи Скорик В.М.:

Скоординувати діяльність класних керівників щодо забезпечення підвищення педагогічної культури батьків та розуміння пріоритету виховання дітей у сім’ї, гуманних відносин між членами родини шляхом проведення батьківських лекторіїв.

Протягом ІІ семестру 2015/2016 н.р.

4. Класним керівникам 1-11 класів:

В процесі корегування планування тематики батьківських зборів на ІІ семестр 2015/2016 навчального року врахувати думку батьків та використовувати нестандартні форми при проведенні батьківських зборів та  активізувати роботу щодо залучення батьків до спільної роботи з педагогічним колективом закладу в різних напрямках діяльності.

Протягом ІІ семестру 2015/2016 н.р.

5. Практичному психологу здійснювати діагностичну та корекційну роботу з формування компетентностей учнів.

6. Адміністрації школи:

Плануючи роботу школи, вдаватися до заходів, орієнтованих на розвиток ключових компетентностей учнів.

ФЕСТИВАЛЬ ВІДКРИТИХ УРОКІВ У ШКОЛІ

      Протягом єдиного методичного дня в школі вчителі провели Майстер-клас «Впровадження інтерактивних прийомів і методів на уроках в початковій, середній та старшій школі»:

- «Правила вживання великої літери. Лапки у власних назвах» (урок української мови у 10 класі. вчитель Ковалевська О.Л.)

- «Як економно використовувати воду в повсякденному житті» (урок природознавства у 1 класі, вчитель Чубара Н.Й).

- «Будова і функції органів травлення. Ротова порожнина» (урок біології у 9 класі, вчитедь Грицай Л.В.).

Проведення методичної студії

Методична студія:

«Визначення орієнтирів діяльності школи на І етапі роботи над науково-методичним проектом області та школи»

Слайд 1

Науково - методичні проекти

області: “Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства”;

району: “Формування інноваційної особистості учасника навчально-виховного процесу засобами соціалізації в сучасному суспільстві”;

 Слайд 2

школи: “Впровадження засобів соціалізації в процес формування особистості в громадянському суспільстві”;

науково-методичної ради “Соціальні орієнтири формування особистості в громадянському суспільству”;

виховної роботи: “Становлення активної життєвої позиції кожного учня, досягнення єдності виховання і прагнення самої особистості до досягнення соціальної зрілості”:

Термін реалізації проектів: вересень 2015 року - серпень 2020 року

 Слайд 3

Програма обласного науково – методичного проекту  «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства».

“Метою освіти, - зазначено в Законі України “Про освіту”, - є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору...”

 Слайд  4

Складові процесу соціалізації особистості:

1. Підготовка до суспільного життя: формування та засвоювання навичок демократичної культури, виконання громадянських обов’язків, взяття відповідальності за себе, родину, суспільство.

2. Оволодіння загальнолюдською і національною культурою: формування цілісного світогляду, опанування таких соціальних навичок, як моральне ставлення до людей, терпимість щодо соціальних, національних, етнічних, релігійних, статевих розбіжностей, шанування прав та свобод людини, навичок співробітництва, позитивного розв’язання конфліктів, підтримки загальної безпеки.

3. Соціально-політична адаптація: розвиток навичок спілкування, культури комунікацій, самопізнання, самооцінки, самовизначення; адекватної оцінки світу, політичної ситуації, власної позиції тощо.

4. Соціально-професійна орієнтація: усвідомлений вибір життєвих стратегій, реалізація прав і можливостей шляхом самовиховання, самооцінки інтересів, здібностей, нахилів, мотивації майбутнього соціального і професійного розвитку.

 Слайд 5

Головна мета проекту: визначення освітніх стратегій соціалізації особистості, розробка показників соціального розвитку учнів різних вікових груп, удосконалення системи психолого-педагогічного супроводу як важливого чинника процесу соціалізації.

Основні завдання проекту:

- Аналіз наукової літератури з проблеми, визначення освітніх стратегій соціалізації особистості у навчально-виховному процесі.

- Відбір методів та методик діагностики соціального портрету учнів різних вікових груп.

- Створення «банку інформації» відповідно до теми та завдань дослідження.

Запровадження гнучкої системи організації навчального процесу відповідно сучасним тенденціям розвитку освітньої галузі та науково обґрунтованим концепціям соціалізації особистості демократичного суспільства.

- Розробка та впровадження моделей соціалізації та громадської активності учнів.

- Підготовка педагогів до запровадження основних ідей проекту через удосконалення системи курсової підготовки та активізацію методичної роботи у регіоні.

- Розробка рекомендацій, створення можливостей для особистісного та професійного зростання педагогічних працівників у процесі роботи над проектом.

 Слайд 6

Умови ефективності соціалізації учнів:

- педагогізація середовища, взаємодії з громадськістю, створення позитивного іміджа освіти, навчального закладу, конкретного педагога;

- підвищення рівня психолого-педагогічної культури учасників освітнього процесу, забезпечення психолого-педагогічного супроводу соціалізації учнів різного віку;

- створення розвивального освітнього простору навчального закладу з метою врахування індивідуальних особливостей та можливостей самоактуалізації та самореалізації учнів;

- використання інноваційних освітніх технологій для формування цілісного світогляду, соціальної компетентності та громадської активності учнів;

- впровадження нових методів контролю знань та оцінювання з метою формування навичок рефлексії та розвитку оцінної складової самосвідомості учнів;

- розширення рольового простору кожної дитини за рахунок її включення у систему суспільно корисних справ, шкільного самоврядування, педагогічно вмотивованих доручень;

- актуалізація підготовки учнів до свідомого вибору життєвих перспектив та  майбутньої професії;

- використання методів педагогічної корекції для вирішення актуальних проблем виховання та реалізації індивідуального підходу до учнів;

- гуманізація міжособистісних стосунків, створення позитивного мікроклімату у дитячих колективах;

- аналіз  впровадження педагогічного досвіду, накопиченого у процесі роботи над проектом.

Слайд 7

Стратегії Програми обласного науково-методичного проекту «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства»:

- Спрямованість на розвиток соціальної компетентності учнів як важливої складової системи дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти.

- Максимальна наближеність навчально-виховного процесу до життєвої дійсності, активне включення особистості в усі сфери внутрішньо шкільного середовища, життя суспільства, держави.

- Оптимізація процесу соціалізації особистості засобами інноваційного наповнення освітнього середовища.

- Забезпечення суб'єкт-суб'єктної взаємодії цілеспрямованого процесу підготовки старшокласників до життя у постійно змінних швидкоплинних умовах сьогодення.

 Слайд 8

Фактори педагогічного впливу на розвиток соціальної компетентності учня:

- Розвинене освітнє середовище школи.

- Сприятливі внутрішкільні комунікації (партнерство у стосунках, взаємоповага).

- Спрямованість на формування соціальної компетентності особистості, особистісно-зорієнтований підхід в організації навчально-виховного процесу).

- Шкільні традиції.

- Доцільне і оптимальне використання інформаційно-комунікаційних та інших інноваційних технологій.

 Слайд 9

Основні пріоритети проекту:

1. Визначення показників, що характеризують соціальний розвиток особистості на різних вікових етапах.

2. Розробка пакету діагностичних матеріалів для дослідження процесу соціалізації учнів.

3. Моніторинг якості навчання та соціальної компетентності школярів.

4. Запровадження педагогічних стратегій соціалізації особистості, визначених у процесі роботи над проектом.

5. Використання інноваційних технологій навчання з метою стимулювання самоосвіти, самовдосконалення та посилення соціальної компетентності учнів.

6. Впровадження інформаційних технологій, активізація дослідницької діяльності школярів.

7. Формування позитивної мотивації навчання та вибору майбутньої професії.

8. Допомога учням в оволодінні стратегією життєвого проектування та самореалізації особистості.

9. Зміцнення фізичного, психічного та психологічного здоров’я молоді, запровадження здоров’язберігаючих технологій освітнього процесу.

10. Підготовка педагогічних кадрів до використання інноваційних освітніх технологій та реалізації завдань проекту.

 Слайд 10

Під науково-методичною роботою потрібно розуміти цілісну систему взаємопов'язаних дій, яка має забезпечити інформування  вчителів стосовно наукових досліджень і передового педагогічного досвіду в галузі педагогіки, психології, теорії викладання навчальних предметів; ознайомлення з методами навчально-виховної роботи; надання дієвої допомоги в удосконаленні професійної підготовки з питань соціалізації особистості громадянського суспільства.

 Слайд 11

В школі діють методичні циклові комісії:

Суспільно – гуманітарного циклу.

Природничо – математичного циклу.

Спортивно – естетичного циклу.

Учителів початкових класів.

Класних керівників.

 Слайд 12

Проблеми, над якими працюють ШПЦК, які витікають з навчально-методичної проблеми школи:

- Учителів природничо-математичного циклу «Використання інноваційних педагогічних технологій на уроках предметів природничо-математичного циклу».

- Учителів суспільно-гуманітарного циклу «Використання інноваційних педагогічних технологій, спрямованих на формування творчих здібностей учнів».

- Учителів початкових класів: «Особистісно-орієнтований навчально- виховний процес – одна з важливих умов формування творчої особистості учня».

- Учителів спортивно-естетичного циклу: «Використання інноваційних педагогічних технологій на уроках фізичної культури та естетичного виховання».

- Класних керівників: «Використання інноваційних педагогічних технологій у виховному процесі».

Слайд 13

Пріоритетні цілі функціонування школи в 2015-2020 рр.

- Підвищення рейтингу школи.

- Реалізація компетентнісного навчання і виховання.

- Широке використання ефективних педагогічних технологій.

- Підвищення рівня професійної компетентності вчителя, зростання мотивації до самовдосконалення.

- Домогтися більш якісної навчальної підготовки і рівня вихованості учнів школи на основі підвищення наукового і методичного рівня педагогічного процесу на уроках і в позакласній роботі шляхом запровадження  сучасних новітніх педагогічних технологій.

- Продовжити реалізацію філологічного напряму профілю української філології.

- Результативність участі учнів школи у Всеукраїнських олімпіадах з базових дисциплін, творчих конкурсах та виставках.

- Створення сприятливих умов для навчання і виховання школярів, співпраці вчителя і учнів.

- Поступове переведення школи в якісно новий стан.

- Підготовка конкурентно спроможних випускників, адаптованих до життя у суспільстві, яке швидко змінюється.

 Слайд 14

На І ПІДГОТОВЧОМУ етапі необхідно провести

- планування роботи творчих груп відповідно до проблеми педагогічного колективу;

- визначення основних напрямків для їх дослідження;

- діагностику рівня готовності вчителів до роботи над проблемою;

- організацію роботи психолого – педагогічних семінарів; 

- створення «банку інформацій» з питань соціалізації розвитку соціальних компетенцій учнів.

 Слайд 15

Термін реалізації І етапу: вересень 2015 - серпень 2016 рр.

Мета І етапу: сформувати особистісну потребу та психологічну готовність педагогів для підвищення професійної компетентності та роботи над науково-методичною проблемою школи “Впровадження засобів соціалізації в процес формування особистості   в   громадянському суспільстві”.

Слайд 16

Форми роботи :

- Оперативна нарада.

- Анкетування учителів.

- Аналіз і обговорення діагностичних анкет педпрацівників.

- Складання списку рекомендованої літератури.

- Методичний анонс – огляд новинок літератури «Педагогічний бестселлер».

- Самоосвіта.

- Інформаційна трибуна «Віртуальна екскурсія по Інтернету».

- Теоретичний семінар «Принципи інноваційної діяльності педагога в роботі над проблемою соціалізації особистості в громадянському суспільстві».

 Слайд 17

ІІ ОРГАНІЗАЦІЙНО – МОДЕЛЮЮЧИЙ етап роботи  над проблемою

Термін реалізації ІІ етапу: вересень 2016– серпень 2017 рр.

Мета ІІ етапу: ознайомлення з теоретичними засадами методичної проблеми, вивчення науково-теоретичних засад, формування професійної компетентності вчителя, її сутності, структури, змісту.

 Слайд 18

Форми роботи:

- Оперативна нарада: «Мета, засоби та основні напрямки методичної роботи в 2016-2017н.р. щодо реалізації проблемної теми».

- Теоретичний семінар «Сучасні технології навчання».

- Робота психологічної служби школи по вивченню психологічних аспектів проблеми.

- Огляд літератури «Хвилями  океану педагогічних новинок».

- Самоосвіта педагогів.

- Презентація напрацювань по роботі над науково-методичною проблемою школи під час атестації школи.

- Презентація використання інноваційних технологій учителями під час проведення на базі школи районного семінару та засідань РПМК.

Слайд 19

ІІІ етап ПРАКТИЧНИЙ

Термін реалізації: вересень 2017 – серпень 2018 рр.

Мета  ІІІ етапу: створити умови для реалізації поставлених завдань щодо удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження  інноваційних педагогічних технологій, направлений на впровадження засобів соціалізації особистості в громадянському суспільстві.

Слайд 20

Форми роботи:

- Оперативна нарада “Про роботу педагогічного колективу над науково-методичною проблемою”.

- Робота науково-методичної ради школи.

- Семінар – практикум «Використання елементів технології розвитку критичного мислення та активних методів навчання».

- Самоосвіта вчителів.

- Обмін досвідом  класних керівників «Педагогічні  відкриття   у вихованні  соціальної особистості».

 Слайд 21

IV КОРИГУЮЧИЙ   етап роботи над проблемою

Термін реалізації: вересень 2018 – серпень 2019 рр.

Мета IV етапу:

- аналіз та експертна оцінка за визначеними критеріями накопиченого педагогічного досвіду;

- виділення його основних ідей та шляхів широкого впровадження;

- аналіз матеріалів діагностики рівня розвитку соціальних компетенцій учнів та їх навчальних досягнень; 

- опрацювання змісту, засвоєння методики реалізації проблемної теми та реалізація змісту і завдань, створення власного досвіду.

 Слайд 22

Форми роботи:

- Розробка методичною радою школи основних положень, рекомендацій по роботі над проблемою.

- Обговорення запропонованих рекомендацій на засіданнях циклових комісій.

- Узагальнення та впровадження в практику роботи вчителів ППД з даної проблеми.

- Створення банку інформації щодо впровадження проблеми в навчально-виховний  процес школи.

- Випуск методичних бюлетенів з досвіду роботи школи над проблемою.

- Презентація використання  інноваційних технологій учителями під час проведення на базі школи РПМК.

- Самоосвіта учителів.

- Теоретичний семінар «Продуктивний урок».

Слайд 23

V етап ПІДСУМКОВИЙ 

Термін реалізації: вересень 2019 – травень 2020 рр.

Мета V етапу:

- здійснення моніторингу динаміки змін професійної компетентності педагогів школи;  

- оцінка рівня самореалізації вчителів;

- узагальнення результативності перспективного педагогічного досвіду;

- підведення підсумків роботи педагогічного колективу з проблеми соціалізації учнів;

- підготовка матеріалів для публікації;

- науковий аналіз матеріалів моніторингу;

- підготовка наукових конференцій;

- обмін досвідом з іншими навчальними закладами.

Слайд 24

Форми роботи:

- Систематизація матеріалу, напрацьованого колективом з даної проблеми.

- Проведення конференцій і творчих звітів учителів.

- Проведення відкритих уроків з використанням інноваційних  методик навчання.

- Подорож по діагностичній карті підвищення методичної майстерності педагогів.

- Звіт науково-методичної ради школи перед колективом про результативність упровадження проблеми школи в практику роботи кожного вчителя.

 Слайд 25

Робота педколективу над розв’язанням науково-методичної проблеми

Слайд 26

Форми залучення педагога до інноваційної діяльності:

- організація постійно діючого наукового семінару з найактуальніших проблем, над якими працюють педагоги  школи;

- курсова перепідготовка педагогів;

- педагогічні ради, «круглі столи», дискусії;

- ділові, евристичні ігри з генерування нових педагогічних ідей;

- творча діяльність педагогів у ШПЦК;

- участь у науково-практичних конференціях;

- узагальнення власного досвіду і досвіду своїх колег;

- самостійна дослідницька, творча робота над темою, проблемою;

- участь у колективній експериментально-дослідницькій роботі у межах спільної проблеми, над якою працюють педагоги школи;

- відкриті уроки;

- творчі звіти;

 - друк у фахових виданнях;

 - розміщення власних матеріалів на методичних порталах, власних блогах та сайтах;

 - організація роботи з обдарованими учнями, зокрема участь у предметних конкурсах, олімпіадах та МАН.

 Слайд27

Очікувані позитивні результати

На рівні регіональної системи освіти: активізація творчої активності педагогічних кадрів, рівня психолого-педагогічної культури та фахової майстерності педагогів, запровадження педагогічних стратегій та  інноваційних навчально-виховних технологій, розвитку соціальної компетентності учасників педагогічного процесу, зростання якості освіти та виховання, вдосконалення системи психолого-педагогічного супроводу розвитку особистості школярів, задоволення освітніх потреб, розвитку самосвідомості, самореалізації кожної дитини у творчому середовищі, збільшення кількості випускників, що обрали професію, яка в найбільшій мірі відповідає їхнім здібностям та потребам суспільства. 

На рівні особистості фахівця: усвідомлення пріоритетів освіти, спрямованої на комплексне впровадження педагогічних стратегій соціалізації особистості, впровадження інноваційних педагогічних технологій розвитку соціальних компетенцій учнів, зростання прагнення до самовдосконалення, самоосвіти та самореалізації, включення в систему науково-дослідної роботи, накопичення передового педагогічного досвіду. 

На рівні особистості учня: активізація механізмів соціалізації та адаптації, формування позитивного образу - Я, залучення до системи  діяльності, що стимулює розвиток громадянської активності та зростання рівня життєвої компетентності  учнів.

 Слайд28

По завершенні  п’яти етапів роботи над проблемою школа визначить собі іншу. А поки що – працюємо на результат: нами повинні бути зроблені науково-методичні напрацювання, їх узагальнення та розроблені форми та методи втілення їх у життя.

ПЛАН проведення єдиного методичного дня в школі

ПЛАН

проведення єдиного методичного дня 

в РКЗО «Межівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2»

№п/п	Назва заходу	Час проведення	Відповідальний
1.	Урочисте відкриття єдиного методичного дня. Ознайомлення з планом проведення методичного дня	9.50 – 9.55	Столярова Л.Ф.
2.	Майстер-клас «Впровадження інтерактивних прийомів і методів на уроках в початковій, середній та старшій школі»: - «Правила вживання великої літери. Лапки у власних назвах» (Українська мова. 10 клас). - «Як економно використовувати воду в повсякденному житті» (Природознавство. 1 клас). - «Будова і функції органів травлення. Ротова порожнина» (Біологія. 9 клас).	3 урок 4 урок 6 урок	Ковалевська О.Л. Чубара Н.Й. Грицай Л.В.
3.	Методична студія: «Визначення орієнтирів діяльності школи на І етапі роботи над науково-методичним проектом області та школи».	15.00	Плахотнік О.М.
4.	Психолого-педагогічний семінар   «Психологічні особливості соціалізації особистості в громадянському суспільстві».	15.15	Практичний психолог
5.	Методичний аукціон «Калейдоскоп педагогічних ідей».	15.30	Столярова Л.Ф.
6.	Фото – виставка «Шлях до успіху – разом до зірок!»»	9.50-16.20	Яковенко Н.О.
7.	Створення макету інформаційно – методичного бюлетеня	16.00	Методична рада
8.	Підведення підсумків проведення єдиного методичного дня	16.10	Методична рада